Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Гість | Увійти
Версія для друку
Наш відділ > Правове довідкове бюро > Видатні правознавці > Бабій Б. М. та його внесок в розвиток науки про державу та право

Бабій Б. М. та його внесок в розвиток науки про державу та право

«Правова культура означає достеменне знання громадянином основ права,
законодавства, своїх прав та обов’язків, передусім – конституційних…»
Б. М. Бабій


25 липня 2014 р. виповнилося 100 років від дня народження Бориса Мусійовича Бабія – відомого українського вченого-правознавця, організатора вітчизняної академічної юридичної науки, громадського і державного діяча, колишнього академіка-секретаря Відділення історії, філософії та права, члена Президії НАН України, колишнього директора Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України (1974-1988 рр.), академіка Національної академії наук України і академіка Академії правових наук України.
Борис Мусійович народився 25 липня 1914 р. у селі Гурівці Козятинського району Вінницької області в селянській сім'ї. Свою трудову діяльність розпочав у 1932 р. в редакції козятинської районної газети «Колективна праця»: спочатку літпрацівником, а невдовзі — відповідальним секретарем редакції.
У 1933-1934 рр. він навчався в інституті журналістики у Харкові, після чого працював у м. Могилеві-Подільському Вінницької області завідувачем відділу, відповідальним секретарем районної (потім окружної) газети «Прикордонна зірка».
У вересні 1935 р. Б. М. Бабій вступив на перший курс інституту радянського будівництва і права у Харкові, а через рік перевівся на другий курс юридичного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
З 22 червня 1941 р. Б. М. Бабій перебував у лавах діючої армії. Брав безпосередню участь у бойових діях на фронтах Великої Вітчизняної війни, воював на Південно-Західному, 2-му Українському фронтах, був учасником визволення від фашистських загарбників Правобережної України, Молдови, Румунії, Угорщини, Чехословаччини, Австрії, деякий час працював у Головній військовій прокуратурі Радянської Армії у Москві. Нагороджений трьома бойовими орденами Вітчизняної війни І (двічі) і II ступенів та багатьма медалями.
У 1947 р., ще перебуваючи на військовій службі, Б. М. Бабій став укладачем і автором вступної статті юридичного довідника «Довідник органам дізнання та дізнавачам». Тоді ж вийшла друком його стаття «Про офіцерські суди честі». В цих перших працях виявилася явна схильність їх автора до науково-дослідницької роботи, його природна обдарованість і багатий життєвий досвід.
У січні 1949 р. Борис Мусійович був призначений ученим секретарем новоутвореної наукової установи – Сектора держави і права АН УРСР. Виконуючи обов’язки завідувача, він вдало поєднував свою науково-організаційну діяльність із науково-дослідною роботою: бере участь у формуванні кадрів, у визначенні основних напрямів наукових досліджень академічної установи.
Передусім вченого приваблювала тема возз’єднання західноукраїнських земель з Україною. У грудні 1950 р. він захищає кандидатську  дисертацію на цю тему, а в 1954 р. вийшла його монографія «Возз’єднання Західної України з Українською РСР».
Вчений досліджував також одне з важливих питань того часу – виникнення та розвиток місцевих органів державної влади Української РСР. Результатом цієї роботи стала монографія «Місцеві органи державної влади Української РСР в 1917-1920 рр.», яка надрукована у 1956 р.
Професор В. Кульчицький, оцінюючи цю роботу, зазначав, що «автор проаналізував чимало нормативних актів. А також увів до наукового обігу маловідомі чи зовсім невідомі факти…»
У 1961 р. вийшла друком монографія «Українська Радянська держава в період відбудови народного господарства (1921-1925 рр.)», в якій вчений докладно висвітлив актуальну на сьогодні проблему українізації державного апарату та забезпечення прав інших національностей. Борис Бабій зазначав, що необхідно боротися проти ігнорування української культури і мови. Автор досліджував правове становище України як союзної республіки, співвідношення суверенітету СРСР та УРСР. Останній розділ монографії присвячено питанням кодифікації законодавства і видання кодексів законів УРСР 1921-1925 рр. в умовах нової економічної політики.
Для творчої діяльності Б. Бабія було характерним вдале поєднання роботи над індивідуальними монографіями з організацією колективних досліджень. Серед них: «История государства и права Украинской ССР», в якій було сформульовано основні закономірності радянського державно-правового будівництва: розвиток соціалістичної демократії, вдосконалення державного апарату і його перебудови стосовно до нових завдань соціалістичного будівництва, вдосконалення законодавства і в цілому права та ін.
Безпосередньо він працював над питанням історичних подій 1921-1925 рр., які були узагальнені на основі ретельного аналізу історичного матеріалу. Розділ ґрунтується на монографічних дослідженнях і статтях Б. М. Бабія з історії держави і права Української РСР.
В цілому монографія «История государства и права Украинской ССР» є значним вкладом у радянську історико-правову науку, в дослідження історії держави і права України. Ця робота була відзначена Державною премією Української РСР у галузі науки і техніки, а Б. М. Бабій, разом з іншими авторами, став лауреатом цієї премії.
Крім цього, він бере участь у роботі над створенням Української радянської енциклопедії, являється членом Головної редколегії багатотомного видання «Історія Української РСР», членом Науково-консультативної ради при Комісії по підготуванню та виданню «Звід Законів УРСР», членом Головної редколегії «Зібрання діючих законів УРСР» у 24 томах та «Радянської енциклопедії історії України».
У 1963 році Б. М. Бабій став доктором юридичних наук, у 1966 р. – професором, у 1967 р. членом-кореспондентом АН УРСР, у 1968 р. – членом Президії, академіком-секретарем відділення історії, філософії і права.
Серед монографій історичного напрямку, заслуговує уваги робота «Правовые исследования в Академии наук Украинской ССР 1919-1973»., видана у 1974 р.
У творчому доробку Б. М. Бабія нараховується близько 400 праць, які мали новаторський характер, містили багатий джерельний і фактологічний матеріал. Вчений, як і більшість його колег, використовував марксистсько-ленінську методологію, але був справжнім правознавцем-фахівцем, шанував правничі традиції та цінності, накопичені людством упродовж століть. Саме тому мав великий авторитет серед іноземних колег.
Борис Бабій був членом Постійної палати Третейського суду в Гаазі (з 1976 р.), Комісії України у справах ЮНЕСКО, очолював українські делегації на Конференції ООН з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях (Відень, 1968 р.), з питань представництва держав у їхніх взаємовідносинах з міжнародними організаціями (Відень, 1975 р.), Міжнародному семінарі ООН щодо боротьби з расизмом та расовою дискримінацією, сесії спеціального комітету ООН щодо міжнародного тероризму (Нью-Йорк, 1979 р.), на Другій всесвітній конференції з боротьби проти расизму та класової дискримінації (Женева, 1983 р.).
Науковець вів велику громадську роботу, зокрема, у правлінні Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, Українському республіканському комітеті захисту миру. Неодноразово він обирався депутатом районних та місцевих рад.
Заслужений діяч науки і техніки України (1974 р.), лауреат Державної премії УРСР у галузі науки та техніки (1981 р.), академік Академії правових наук України (1993 р.) Борис Мусійович Бабій пішов із життя 19 вересня і 1993 р. у Києві, залишивши як пам'ять по собі не лише власні наукові праці, а й сформовану авторитетну школу українських учених-правознавців.

 

У фондах нашої книгозбірні можна ознайомитися з відомими роботами вченого:

1. Бабій Б. М. Возз’єднання Західної України з Українською РСР / Б. М. Бабій. – К. : Вид-во АН УРСР, 1954. – 195 с.
Монографія присвячена державно-правовим аспектам возз’єднання Західної України з Українською РСР. В роботі зібрано та систематизовано великий документальний і фактичний матеріал важливого етапу історичного процесу єднання українського народу. Найбільше уваги приділено висвітленню подій, які пов’язані зі створенням та діяльністю тимчасових органів народної влади, скликанням і роботою Народних Зборів Західної України, прийняттям законів, утворенням органів державної влади і державного управління.


 

2. Бабій Б. М. Місцеві органи державної влади Української РСР в 1917-1920 рр. / Б. М. Бабій. – К. : Вид-во АН УРСР,  1956. – 268 с.
В монографії автор зробив спробу висвітлити хоча б в загальних рисах деякі питання з історії утворення і діяльності місцевих Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів та тимчасових надзвичайних органів радянської державної влади – ревкомів на Україні в 1917-1920 рр., показати їх структуру, компетенцію і діяльність.


 

3. Бабій Б. М.  Українська Радянська держава в період відбудови народного господарства (1921-1925 рр.) / Б. М. Бабій. - К. : Вид-во АН УРСР, 1961. - 384 с.
У книзі коротко висвітлюється роль УРСР в організації Радянського Союзу. Розглядаються питання про перебудову і вдосконалення державного апарату у зв’язку з переходом до НЕПу, про зміцнення законності, реформу судової системи та організації прокуратури УРСР. Розкрито питання українізації державного апарату та забезпечення прав інших національностей.

 

 

4. Бабій Б. М. Україна в сузір’ї братніх республік / Б. М. Бабій, А. П. Таранов. – К. : Знання, 1966. – 46 с.
Ця брошура була присвячена 50-річчю Жовтневої революції 1917 року. Автор робить узагальнюючі висновки про утворення Української РСР, її досягнення в науці, техніці та народному господарстві. Заслуговує уваги аналіз діяльності представницької демократії, в якому Б. М. Бабій дає характеристику народним представництвам та безпосередній демократії, які забезпечували найбільш повну участь громадян у законодавстві та управлінні. У розділі «УРСР – суверенна соціалістична держава» коротко охарактеризовані правові гарантії суверенітету України, які були закріплені у Конституції СРСР (1936 р.) і Конституції УРСР (1937 р.).

 

5. Бабій Б. М. Союз РСР і роль України в його творенні / Б. М. Бабій. – К. : Наукова думка, 1972. – 254 с.
На великому фактичному матеріалі в книзі висвітлюється роль України у створенні СРСР. Досліджуються матеріали про передумови організації багатонаціональної держави, її конституційного оформлення і закріплення. У книзі показана спільна діяльність республік, які входили до СРСР, по виробленню воєнного, господарського і дипломатичного союзу, розповідається про участь Української РСР у цій діяльності.
Заслуговує уваги висловлення автора про державний суверенітет: «Державний суверенітет – це особлива, специфічна ознака держави, що відрізняє її від будь-яких інших організацій класового суспільства. Суверенітет держави – це її особлива якість, яка полягає в тому, що влада держави є верховною, необмеженою, єдиною і незалежною…».

6. Бабий Б. М. Правовые исследования в Академии наук Украинской ССР 1919-1973 / Б. М. Бабий. – К. : Наукова думка, 1974. – 143 с.
Завдання цієї роботи, її основна мета - познайомити читача з процесом розвитку правових досліджень в Академії наук Української РСР. Автор вважав за доцільне показати основні напрямки наукової діяльності в галузі правознавства, розкрити його проблематику і найважливіші завдання, які розроблялися на той час. В монографії висвітлені правові дослідження з питань міжнародного права, які були пов’язані з зовнішньополітичною діяльністю СРСР. Також, розкрито подальший розвиток і розширення творчих зв’язків та спільної роботи правових установ та юридичних вузів.

7. История государства и права Украинской ССР / Отв. ред. Б. М. Бабий ; ред. А. П. Таранов, В. М. Терлецкий. – К. : Наукова думка, 1976. – 759 с.
В книзі досліджується історія держави і права України з моменту її створення як Української РСР. Найзначнішу участь у дослідній та науково-організаційній роботі по підготовці «Истории государства и права Украинской ССР» прийняв академік АН УРСР Б. М. Бабій як науковий керівник теми, відповідальний редактор, автор. Він глибоко розробив весь комплекс державно-правових питань одного з важливих періодів історії нашої країни – 1921-1925 рр.

8. Бабий Б. М. Очерк развития правовых исследований в Украинской ССР 1919-1984 гг. / Б. М. Бабий. – К. : Наукова думка, 1984. – 195 с.
Автор аналізує роботу Секції радянського кримінального права, яка була створена при Комісії для вивчення радянського права в Академії наук УРСР в 1928 році. Комісія досліджувала проблеми чинного права, брала участь в розробці законопроектів в галузі державного, цивільного і кримінального права, розробляла питання кодифікації господарського законодавства та спадкового права. Вивчаючи матеріали  досліджень з правових наук, автор робить висновки і пропонує перспективні та актуальні теми вивчення проблем радянського державотворення і правознавства на той час.

Видання про нього:

1. Борис Моисеевич Бабий / Вступ. ст. А. П. Таранова, сост. Г. А. Оскома. – К. : Наукова думка, 1984. – 58 с.

2. Б. М. Бабій (До 60-річчя від дня народження) // Право України. – 1974. – № 7. – С. 105.

3. Корецький В. М. Фундаментальна праця з історії держави і права Української РСР : вчені Академії наук України – лауреати державних премій УРСР в галузі науки і техніки 1981 року / В. М. Корецький // Вісник НАН України. – 1982. – № 5. – С. 88-91.
Про вклад Б. М. Бабія в історико-правову науку і присудження йому Державної премії УРСР 1981 року.

4. Нагребельний, В. П. Видатний вчений-правознавець, академік, організатор вітчизняної академічної юридичної науки: (До 100-річчя від дня народження академіка НАН України Б. М. Бабія) / В. П. Нагребельний // Часопис Київського університету права. – 2014. – № 1. – С. 8-11.

5. Наши юбиляры: [К 60-летию со дня рождения Б. М. Бабия] // Государство и право. – 1974. – № 8. – С. 137.

6. Недбайло П. Об’єкт вивчення – держава / П. Недбайло. // Наука і суспільство. – 1972. – № 12. – С. 7.
Про участь Б. М. Бабія у створенні монографії «История советского государства и права».

7. Онищенко, О. С. Видатний український учений-правознавець та організатор академічної юридичної науки: до 100-річчя від дня народження академіка НАН України Б. М. Бабія / О. С. Онищенко, Ю. С. Шемшученко, В. П. Нагребельний // Вісник Національної Академії Наук України. – 2014. – № 7. – С. 76-82 : фотогр.

8. Патон Б. Є. Цвіт нашої науки / Б. Є. Патон // Радянська Україна. – 1972. – 19 берез.
Про науковий вклад Б. М. Бабія в розробку проблем історії та теорії держави і права.

9. Чхиквадзе В. М. 50 лет Союза ССР и развитие юридической науки в советских национальных республиках / В. М. Чхиквадзе // Государство и право. – 1972. – № 12. – С. 16.
Про монографію Б. М. Бабія «Союз РСР і роль України в його утворення» як історико-теоретичне дослідження.

 

Вхід