Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
27.11.2018 09:15

Як бути щасливим у мінливому світі
Кожна людина бажає бути щасливою. Проте, якщо запитати,...

21.11.2018 13:58

Підсумки проекту «Говоримо українською. Читаємо українське»
У червні 2018 року Херсонська обласна універсальна...

21.11.2018 07:40

Пишемо для людей, а не для роботів!
У сучасному світі кожна бібліотека створює свій сайт....



Галерея


Гість | Увійти
Версія для друку
Бібліографічний всеобуч > Соціокультурна діяльність бібліотеки > Діяльність клубних об'єднань «Кліо» та «Дивослово» на базі Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара як приклад клуб

Діяльність клубних об'єднань «Кліо» та «Дивослово» на базі Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара як приклад клубної роботи сучасної роботи бібліотеки

На базі Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара деякі клуби з'явилися з часу її переміщення до нової споруди у 1987 році. Вони працюють і до сьогодні. Це літературні клуби «Ліра» та «Парус надежды», учасниками яких є місцеві поети та їх шанувальники, а на засіданнях яких велика увага приділяється знайомству з новинками поезії та її обговоренню.

Сьогодні при бібліотеці активно діє 14 клубів різного складу та спрямування. Серед них – фотоклуб «Свіжий погляд», «Літературна вітальня», «Кулішева криниця», «Елінг», аніме-клуб «ХАК» та клуб настільних рольових ігор «Dungeons&Dragons», молодіжний клуб «Кип'яток», клуб любителів історії «Кліо», клуб удосконалення навичок спілкування українською мовою «Дивослово» та інші. Про два останні й піде мова нижче.

26 квітня 2012 року на базі інформаційно-бібліографічного відділу ХОУНБ імені Олеся Гончара розпочав роботу Клуб любителів історії «Кліо». Відповідно до Положення клубу, його основною метою є вивчати історію України у контексті світової історії, залучаючи наявну в бібліотеці літературу, популяризувати історію рідного краю серед широких верств населення.

Визначимо основні напрямки та форми діяльності клубу. Засідання Клубу відбуваються у різних формах. Серед них звичайно переважають ті, що передбачають активне використання літератури з фондів бібліотеки. Учасники клубу розглядають цікаві питання у світлі історичних джерел. У 2012 році у цьому ракурсі були проведені такі обговорення як «Шляхи вивчення історії», «Гіркий хліб остарбайтерства», «Сучасна українська історична література», «Походження новорічних свят у світлі історичних джерел», «Культурно-історична іпостась староукраїнських свят Різдва і Святого Вечора за історичними джерелами» та інші. Такі форми роботи сприяють популяризації фондів бібліотеки, збільшенню постійних читачів та книговидачі у бібліотеці.

У рамках діяльності клубу постійно проводяться презентації книг історичної тематики, переважно за участю автора. Наприклад, у 2012 році були презентовані такі книги, як «Україна. Історія з грифом "Секретно"» Володимира В'ятровича, «Формула свободи» Василя Любарця, «Немцы Причерноморья» Ельвіри Плесської та ін.

У 2013 році відбулася зустріч членів клубу з Левком Лук'яненком, який подарував бібліотеці багато своїх книг. Під час виступу особливу увагу він звернув на думки зі своєї книги «Маршал Жуков і українці у Другій світовій війні: українським ветеранам та жертвам Другої світової війни присвячено». Відвідали місто Херсон та зустрілися з членами клубу й брати Капранови, на презентацію книги яких «Мальована історія самостійності України» прийшли не лише члени клубу, а й їх друзі. У цьому ж році кандидат історичних наук Юрій Капарулін презентував свою книгу «Олександр Рябінін-Скляревський: інтелектуальна біографія історика (1878-1942 рр.)», яку люб’язно передав до фонду бібліотеки.

Особливо цікаві презентації книг у 2014 році – книги Володимира В'ятровича «Україна. Історія з грифом "Секретно"» (Х., 2014), Василя Любарця «Формула свободи», Ельвіри Плесської «Немцы Причерноморья».

2015 рік запам'ятався такими презентаціями: «Книги, писані мовою молитви» за участю представників вірменської общини міста Херсона (книги про вірменську культуру, які були передані до фонду бібліотеки) та «Знання історії, що здатні змінити життя» – презентація книг Сергія Коваленка та видавництва «Стікс», присвячених краєзнавчій тематиці (Бондаренко О.Г. «Протистояння. Історичний нарис», «Роздоріжжя. Історичний нарис», Букет Є. «Іван Бондаренко – останній полковник Коліївщини. Історичний нарис»).

У 2016 до бібліотеки завітав дослідник етнографії Василь Хитрук та презентував свою книгу «Золота булава». З відомим українським блогером та публіцистом Павлом Бондаренком (відомим під псевдонімом Правий) були проведені зустрічі не лише з членами клубу, а й з курсантами Херсонського факультету Одеської національної юридичної академії, учнями Академічного ліцею при Херсонському державному університеті; на місцевому телебаченні була знята програма «Мистецькі діалоги» за участю Павла Бондаренка. Особливо учасникам клубу запам'яталася зустріч з краєзнавцем-аматором, дослідницею історії міста Каховки Аллою Яблонською, авторкою низки книг з історії Каховщини. Вона презентувала свою останню книгу «Таємниця назви міста Каховка».

Особливою популярністю серед членів клубу «Кліо» користуються засідання краєзнавчої тематики. Розібратися зі складними питаннями історії краю «кліовцям» допомагають почесні гості клубу – видатні краєзнавці-аматори, наукові співробітники музеїв, археологічної лабораторії, викладачі кафедри історії України та всесвітньої історії Херсонського державного університету. Серед унікальних тем, які були розглянуті на клубі протягом майже п'яти років його існування – «Фотографії – живі свідки минулого» (історія Херсона у фотографіях), «Маловідомі сторінки історії родини Скадовських», «До 500-річчя битви під Оршею», «Дореволюційні видання у фондах бібліотеки ім. О. Гончара», «Бібліотечна справа на Херсонщині: віхи історії», «Історичні пам'ятки литовсько-польської доби на території Херсонщини», «Методика проведення археологічних досліджень на Білозерському поселенні та інші. Крім того, на кожному засіданні увага приділяється розгляду та обговоренню книги В. Хмеля «Херсон в историях, преданиях и былях».

Низка засідань клубу була присвячена темі «Походження свят у світлі історичних джерел». За час існування клубу його учасники дослідили походження таких свят, як Новий рік, Різдво, Великдень, Трійця, День Святого Миколая, 8 Березня, 1 травня. У цьому допомогло дослідження матеріалу енциклопедій, монографій з фондів книгозбірні.

Етновечірки – ще одна традиційна форма проведення засідань клубу. Щороку учасники клубу влаштовують «козацькі вечірки-караоке», на яких досліджуються особливості козацьких пісень, учасники співають козацькі пісні; «Фітобар «Калинки-малинки» − інтегрований захід, який дає можливість більше дізнатися про народні символи України. Запрошений гість, як правило лікар чи травник, розповідає про цілющі властивості різних рослин. Члени ж клубу готують легенди, перекази, загадки, прислів'я про рослини-символи України, і під час засідання діляться знаннями. Усе це супроводжується дегустуванням чаю з цілющих рослин. Українські вечорниці з традиційними для цього заходу стравами, піснями, розвагами також проводяться щороку для учасників клубу. Наприкінці 2015 року була проведена святкова «Толока», під час якої кліовці працювали: прикрашали куточок клубу до новорічних свят, вирізали сніжинки, писали один одному та працівникам бібліотеки побажання, робили «фотосушку», а потім за звичаєм розважалися за допомогою ігор, конкурсів, пісень, танців.

Популярна форма роботи клубу – виїзні заходи. Члени клубу щороку спільно відвідують краєзнавчий та художній музеї, разом ходять на «Ніч у музеї», відвідують екскурсії містом, ботанічний сад. У 2012 та 2015 роках члени клубу були у гостях в українського художника Сергія Михайленка, у творчості якого переважають картини історичної тематики, зокрема козацької. У 2014 році відвідали археологічний заповідник-музей під відкритим небом «Ольвія» та Трикратський ліс у Миколаївській області. Влітку проводяться щорічні заходи на річці, під час яких члени клубу спілкуються про історичні події козацьких часів, читають та обговорюють книгу Віктора Хмеля «Херсон в историях, преданиях и былях». Вже традицією для членів клубу є щороку влітку відвідувати археологічні розкопки у селі Дніпровське Білозерського району, де раніше, у IV-III ст. до н. е. розташовувалося грецьке поселення. Протягом існування клубу його учасники відвідали три з семи природних чудес України – заповідник «Асканія-Нова», Актівський каньйон та Олешківську пустелю.

Також у діяльності клубу практикується така форма роботи, як спільний перегляд фільмів та їх обговорення. Так, у 2012 році до відзначення пам’яті жертв Голодомору в Україні було переглянуто фільм за повістю В. Барки «Жовтий князь». У 2014 році запам'яталося спільне відвідування театру – переглянули виставу «Як у нас на Україні», кінотеатру (фільм «Поводир») тощо.

Якщо говорити про кількісний та якісний склад учасників клубу, варто зауважити наступне. Кількість членів клубу з кожним роком зростає. Цьому сприяє активна популяризація діяльності через радіо, телебачення, соціальні мережі, інтернет-новини. Учасники клубу залучають до клубу своїх родичів, друзів, знайомих, колег. Переважна кількість членів клубу – люди пенсійного віку. Меншу кількість становлять студенти та люди середнього віку. Помітною є тенденція зростання кількості присутніх на засіданнях, пов'язаних з краєзнавчою тематикою, а також виїзних та святкових заходах (див. додаток А «Звіт про діяльність клубу «Кліо» у 2014-2016 роках»).

Ще один популярний клуб, який діє при бібліотеці з 20 березня 2013 року – клуб з удосконалення навичок спілкування українською мовою «Дивослово». Основна мета його діяльності – підвищення загального рівня володіння державною мовою громадянами України, утвердження державного статусу української мови, популяризація творів української літературної класики та сучасної літератури, формування головних принципів національного виховання для підготовки української молоді до активної творчої участі у розбудові національної духовної культури.

Учасники клубу спілкуються українською мовою на визначені теми, слухають та співають українські пісні, переглядають україномовні фільми, мультфільми, вчать та досліджують значення фразеологізмів, які збагачують мовлення. З цією метою, наприклад, була організована книжкова виставка, присвячена фразеологізмам «Мудрість я, мов перли, назбираю», був розроблений та проведений захід відповідної тематики. Певна увага на засіданнях клубу приділяється діловому спілкуванню – вмінню правильно вести бесіди, дискутувати, обґрунтовувати свої думки, писати різноманітні документи (автобіографії, заяви, звернення, резюме тощо) (див. додаток Б «Програма засідань клубу «Дивослово»).

Також учасники клубу вивчають правопис різних частин мови; переказують тексти; перекладають з російської на українську мову; пишуть диктанти та перекази; знайомляться з усною народною творчістю – читають різноманітні легенди, казки, прислів’я та приказки, читають та аналізують пам'ятки української класичної літератури, зокрема «Слово про Закон і благодать» Іларіона, «Повчання Володимира Мономаха дітям», «Літопис Руський», «Повість минулих літ», твори Г. Сковороди, І. Котляревського, Т. Шевченка, Л. Глібова, М. Коцюбинського, П. Мирного, О. Гончара, В. Барки, І. Багряного, Л. Костенко, знайомляться з сучасною українською літературою. Улюбленими для відвідувачам клубу є такі автори, як Марія Матіос, Люко Дашвар, Ірен Роздобудько, Володимир Лис, Жанна Куява, а також письменники-володарі літературної премії «Коронація слова» (див. додаток Б «Програма засідань клубу «Дивослово»).

Популяризація сучасної української літератури є одним із напрямків роботи клубу. Куратор клубу систематично проводить для учасників огляд книжкових новинок, наприклад: «Шевченківська премія: як цього досягти (огляд книг лауреатів Шевченківської премії останніх років)», «Сучасна українська література: імена, тенденції, тематика», «Короновані словом: книги, відзначені премією «Коронація слова»», «Книги сучасної української художньої літератури у міжнародних рейтингах» тощо.

На кожному засіданні учасники клубу презентують прочитані ними літературні новинки, відбувається жваве обговорення прочитаних книг. Протягом листопада 2014 – травня 2015 року у межах діяльності клубу «Дивослово» реалізовувався проект «Безкоштовні курси української мови у міськраді». У ході реалізації проекту було проведено 36 занять для 15 працівників Управління комунальної власності Херсонської міської ради, які стали постійними відвідувачами бібліотеки.

Протягом усього часу існування даного клубу його постійними партнерами та помічниками є представники всеукраїнського проекту «Безкоштовні курси української мови», які систематично надсилають книжки-новинки сучасної української літератури. Завдяки цьому учасники клубу можуть першими у Херсоні знайомитися з багатьма книгами своїх улюблених авторів. Серед таких книг – «Теплі історії до кави», «Теплі історії до шоколаду», «Теплі історії про кохання», збірка оповідань «Волонтери», славновідома книга «Аэропорт» Сергія Лайка, книга Люко Дашвар «Покров»,Світлани Талан, Василя Шкляра, збірка теплих історій «Львів. Кава. Любов» та багато інших. Крім того, за підтримки проекту для слухачів курсів проводяться зустрічі з сучасними письменниками. Наприклад, у 2013 році це була презентація альманаху сучасної української поезії «Знак» за участі співавторів книги Олега Коцарєва та Мирослава Лаюка. У 2014 році наші засідання відвідували брати Капранови з презентацією книги «Мальована історія незалежності України». 2015 рік запам'ятався членам клубу зустріччю з Жанною Куявою, а 2016 – з Надією Мориквас та Дарою Корній. Крім того, частими гостями на засіданнях клубу є письменники Херсонщини, імена яких відомі за межами не лише області, але й України. Мета подібних заходів – спонукати членів клубу та всіх, хто приходить на презентації книг, познайомити з іменами сучасної української літератури, виховувати смак до читання художньої книги.

Варто зауважити, що кожне засідання клубу «Дивослово» відбувається за допомогою використання книжкових фондів бібліотеки. Так, словники (тлумачний, паронімів, синонімів, українсько-російський тощо) допомагають виконувати практичні завдання, а велика кількість примірників творів класиків літератури читати та аналізувати уривки певних творів безпосередньо на засіданні клубу. Виходячи з цього, бібліотека виступає саме як книгозбірня, а не лише культурно-просвітницький центр. Кількість учасників даного клубу постійно збільшується.

Лілія Віжічаніна, провідний бібліограф ХОУНБ ім. О. Гончара

Клуб любителів історії "КЛІО": фотогалерея
Клуб "Дивослово": фотогалерея

Напишіть свій коментар
Ваше ім'я
E-mail (не буде опублікований)
* Текст повідомлення

Вхід