Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
14.09.2017 12:12

Візьми участь у лексикографічному флешмобі!
Яке прекрасне рідне слово! Воно – не світ, а...

13.09.2017 12:59

Роль Гончарівки у житті студентства
Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека...

25.07.2017 11:57

Читайте найкращі книги!
Сьогодні в Україні щороку з'являється значна кількість...



Галерея


Гість | Увійти
Версія для друку

2. Твоя домашня бібліотека від А до Я

Дом, в котором нет книги, подобен телу, лишенному души.
Марк Тулій Ціцерон


Умножай свою библиотеку, но не для того, чтобы иметь много книг,
но чтобы просвещать свой разум, образовывать сердце,
чтобы творческими произведениями великих гениев возвышать свою душу.
В. Г. Белінський

Домашня бібліотека - доволі специфічна ланка в системі функціонування книги в суспільстві. Сьогодні вже нікого не розсмішити старими анекдотами:
«Подарувати тобі книгу на день народження?» - «Дякую, в мене вже є одна», або «Ви чули про нещастя мого сусіда? У нього вщент згоріла вся його домашня бібліотека, яку він збирав багато років! Загинули обидві книги, причому одна з них не була ще навіть прочитана!»
Тепер у кожного з нас вдома знайдеться якась кількість необхідних (випадкових?), улюблених (або байдужих господареві?) книг.
Скільки книг і яких саме мати в домашній бібліотеці?
Як до них відноситись?
Які книги краще мати вдома, а які краще брати в бібліотеці?
Скільки книг можна вважати «домашньою бібліотекою»?
Як усувати пошкодження та дефекти книг? Ці та багато інших питань виникають і у людини, яка тільки-но почала збирати домашню бібліотеку, і у досвідченого колекціонера.
У нашій країні домашні бібліотеки завжди були необхідним атрибутом культурного розвитку сім'ї, про що свідчать численні факти. Наприклад, більше 100 років тому в журналі «Известия книжных магазинов товарищества М. О. Вольф» було опубліковано десять заповідей книголюба, де четверта заповідь свідчила: «Не израсходуй всех ассигнованных на приданое дочери денег, не купив ей предварительно хотя бы небольшую библиотеку», а десята – «Не заботься, чтоб у тебя был подвал, полный вин, а старайся, чтобы у тебя была возможно полная библиотека».
У старовинних бібліотеках зберігалися разом і друковані книги, і рукописні. У цьому сенсі домашня бібліотека і сьогодні представляє собою щось на зразок такої старовинної бібліотеки. «Интеллигентный человек, – писала Н. І. Ільїна, – не коллекционирует книги, он обрастает ими естественно, не заботясь об этом».
Домашня бібліотека – це «портрет»  її збирача, або, вірніше, «сімейний портрет в інтер'єрі», так як здебільшого домашня бібліотека - сімейна. Вона схожа на свого збирача, слугує відображенням його бажань і планів, знань про себе і світ, своїм змістом представляє його образ, слугує хранителем і «ретранслятором» притаманних йому уявлень про етичні норми, цінності, ідеали, традиції, прагнення. Долучаючи членів сім'ї до цього змістового комплексу, домашня бібліотека об'єднує їх, сприяє наступності сімейних традицій. Недарма виник відомий парадокс В. Б. Шкловського: «Людина збирає книги, а книги збирають людину».
Деякі унікальні бібліотеки, зібрані вірними «лицарями книги», стали згодом частиною публічних бібліотек, надбанням народу, відігравали і відіграють значну роль в історії культури і сприяють її подальшому розвитку.
«Бібліотекою можна назвати таке зібрання книг, яке приведене та утримується у певному порядку, і до того ж книги призначені не для продажу, а для особистого користування власника або більш широких кіл. У першому випадку бібліотеку прийнято називати домашньою, а в другому - бібліотекою для читання; якщо ж вона доступна для всіх - публічною або громадською». В узагальненому вигляді домашньою бібліотекою може бути названо тільки те цілеспрямовано підібране книжкове зібрання, яке відображає потреби та інтереси власника, як він їх розуміє на даний момент. У міру зростання книжкової культури збирача мета створення бібліотеки може конкретизуватися, коригуватися або змінюватися кардинально. 
Коли людина починає усвідомлювати свою індивідуальність, у неї з'являється потреба збирати навколо себе важливі для його духовного розвитку культурні цінності. У пошуку цих цінностей вона рано чи пізно, але приходить до необхідності мати поруч із собою духовно близький йому набір книг, щоб мати можливість корегувати свій розвиток, постійно до них звертаючись і радячись з ними.
Свого часу О. О. Сидоров виділив деякі причини збиральництва, яке може бути:
- спортом (необхідні вміння та удача);
- пристрастю (необхідні наполегливість і щастя);
- мистецтвом (необхідні всі вказані вище якості);
- наукою (перша вимога тут - мати чітко поставлену мету, керуючись не тільки знанням предмету, але і усвідомленням мети).
Всі ці чотири грані збиральництва взаємопов'язані і можуть як «уживатися», так і вступати в протиріччя між собою.
Власник домашньої бібліотеки завжди серед книг; він живе в їх особливій «атмосфері», відвідуючи книжкові магазини, розставляючи на полицях нові книги, переглядаючи і читаючи старі. У той же час книги «збирають» його, вводячи в свій книжковий світ і роблячи людину в ньому «своєю».
У процесі такого спілкування з книгою, що не має здавалося, певної системи, в підсвідомість відкладається певна інформація, яка часом, може «спливти» в пам'яті в потрібний момент, у потрібному місці, і відповідним чином використатися. «Спілкування» з книгами - важливе джерело розширення книжкового світогляду збирача.
Як відмітили соціологи, в 1990-і рр. стала помітна тенденція «одомашнювання» дозвілля. Це не тільки збільшення часу перегляду телепередач, але й потреба мати необхідні книги «під рукою». Так, під час опитування «Батьки і діти: діалог чи конфлікт?» (1999 р., 1854 респондента) з'ясувалося, що 83,5% опитаних вважали, що домашня бібліотека повинна бути в кожній родині. Цей високий відсоток свідчить про розуміння молоддю значущості домашніх бібліотек як культурного феномена (не згодні з даним твердженням були 6,2%, вагалися з відповіддю 10,3%). Окрім того, навіть при наявності електронних версій документа багато хто воліє їх роздруковувати, щоб мати «під рукою».
Як правило, на рішення створити домашню бібліотеку та на визначення її виду неабиякий вплив справляюь фактори, які не відносяться до книжкової сфери, а саме:
- наявність і розмір житлоплощі;
- фінансова забезпеченість;
- склад сім'ї;
- віддаленість публічної бібліотеки від місця проживання;
- рівень освіти збирача;
- рівень його інформаційної культури;
- рівень прилучення до книжкової культурі з дитинства і т. п.
Збирання домашньої бібліотеки не самоціль. Раціональне і еффективне використання домашніх книжкових багатств - важливий показник духовного розвитку її власників, сім'ї в цілому.

Домашняя библиотека / Крейденко В. С, Гордукалова Г. Ф., Петрицкий В. А. и др.; под общ. ред. А. Н.Ванеева. – СПб. : Профессия, 2002. – 320 с., ил.
У книзі висвітлені питання придбання літератури для домашньої бібліотеки, дані критерії оцінки сучасних традиційних та електронних видань, наведені відомості про найбільш раціональну організацію бібліотеки, про зберігання та систематизацію книг. Розкрито основні аспекти побудови довідково-пошукового апарату, а також питання дрібного ремонту, реставрації та палітурних робіт в домашніх умовах. Є список корисних Інтернет-адрес, а також анотований список літератури з проблеми формування і організації домашніх бібліотек.
Краткий справочник книголюба / Под ред. А. Э. Мильчина. –  М. : Книга, 1976. – 192 с.
Довідник має на меті допомогти книголюбові заощадити час в пошуках книги, широко і повно використовувати бібліографію, бібліотеки, оволодіти основами бібліографічних і книжкових знань. Розповідається про догляд за книгами, їх ремонт, реставрацію.
Что нужно знать каждому о домашней библиотеке / Под ред. В. О. Осипова. – М. : Книга, 1978. – 61 с.
Книга містить рекомендації, як організувати домашню бібліотеку, показує різні шляхи її комплектування і необхідні для цього джерела інформації. Значне місце відводиться організації бібліотеки в домашніх умовах - розповідається про книжкові меблі, найбільш зручну систему розстановки книг, техніку ведення каталогу.
Масевич В. Личное собрание – феномен культуры? // Библиотека. – 1998. – № 6. – С. 36-38.
Література з проблем створення та ведення домашніх бібліотек
Список літератури про особисті бібліотеки видатних вчених, політиків, письмеників

Домашня бібліотека (Огляд програм) 

Напишіть свій коментар
Ваше ім'я
E-mail (не буде опублікований)
* Текст повідомлення

Вхід