Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Міський клуб любителів книги «Кобзар»
Новини
20.06.2017 11:30

Пізнаємо рідну історію разом!
Теплим та насиченим виявилося інтегроване засідання...

19.06.2017 12:50

"З щирістю шануймо українську мову!": Випускний – 2017
Чи люблять херсонці рідну мову? Як показує досвід,...

14.06.2017 12:10

Кліовці на Католицькій, або Вивчаємо вулиці старого Херсона
Літо – чудова пора для неспішних прогулянок вулицями...



Галерея


Гість | Увійти
Версія для друку

28 квітня відбулося чергове 460-е засідання клубу книголюбів "Кобзар". Цього дня згадували Володимира Андрійовича Бистрова: рік тому,  4 квітня,  його не стало. Тому тема доповіді, прочитаної Дмитром Олександровичем Нікітаном, була пов'язана з бібліотекою  В.А. Бистрова. Точніше, з однією книгою з його зібрання. Володимир Андрійович був щасливим володарем  записок  О.М. Радіщева  «Путешествие из Петербурга в Москву»,  виданих А.С. Суворіним у 1888 році тиражем 99 екземплярів. У бібліотеці Бистрова зберігався екземпляр з екслібрисом графа Келлера.
Келлер – російський графський рід, що походить від швейцарського уродженця Фрідріха-Генріха Келлера († 1732 р.), який був полковником австрійської служби. Один із його онуків, Людвіг-Христофор († 1837), був прусським посланником в Санк-Петербурзі і Відні та отримав графський титул в Пруссії. Один з його синів поселився в Росії і був родоначальником російської гілки цього роду. Був занесений до дворянських матрикул Курляндської та Естляндської губерній, а також у 5 частину дворянських родовідних книг Вітебської, Смоленської та Нижегородської губерній. Екслібрис графа Келлера – гербовий.

   Екслібрис графа Келлер Герб роду Келлер

Опис герба графів Келлер Graf Keller (Preuss. Graf 29.11.1789). Щит, що має золоту обкантовку, пересічений. У верхньому блакитному полі три чорні орлині відірвані голови (2+1) із золотими дзьобами і червоними язиками, між трьох золотих шестикінечних зірок (1+2). У нижньому червоному полі на зеленій землі срібний сплячий леопард. На щиті графська корона і над нею три короновані дворянські шоломи без нашоломків і наметів. Щит тримають чорний орел і срібний лев, що відвернулися (Прибалтійський гербовник. Зібрання гербів рицарства Ліфляндії, Естляндії, Курляндії і Езеля. 50.5. Укладач дворянських родословних Рейхсгерольд королівства Швеція Карл Арвід фон Клінгспор. Стокгольм, Ф. & Р. Бейер, 1882.).
Д.А. Нікітан вирішив провести своє бібліофільське розслідування – з'ясувати, кому з графського роду Келлерів могла належати ця книга. Виходячи з того, що кожна книга суворинського видання 1888 року – безперечна рідкість, можна зробити висновок, що власник «Путешествий» був бібліофілом, істинним цінителем книги.
В процесі вивчення графського роду Келлер з'ясувалося, що серед носіїв цього прізвища було немало видатних особистостей, які склали славу і гордість Російської Імперії.
Доповідач зупинився на особах графа Федора Едуардовича Келлера (1850-1904) – генерал-лейтенанта, героя балканської, російсько-турецької та російсько-японської війн; а також його двоюрідного брата – одного з найбільш відомих кавалерійських начальників Російської Імператорської армії Федора Артуровича Келлера (12.10.1865-21.12.1918). «Перша шашка Росії», учасник російсько-турецької та  Другої Світової війн Ф.А. Келлер виявився одним з небагатьох офіцерів, що зберегли в лютому 1917 року вірність даній Государеві присязі. Життя його трагічно обірвалося в 1918 році в Києві під час братовбивчої Громадянської війни.
Обидва представники роду Келлерів прожили яскраве, але дуже коротке життя – трохи більше 50-ти років. За своєю сутністю вони були чоловіками-воїнами, і, швидше за все, були далекі від бібліофільських пристрастей (хоча у Федора Артуровича були здібності до письменництва). Відомо 3 випуски його учення «Декілька кавалерійських питань» (1910-1914).
Так кому ж з графів Келлерів могла належати книга «Путешествие из Петербурга в Москву»? Виявилось, що це екземпляр з бібліотеки Михайла Павловича Келлера – великого знавця книги, члена Російського бібліографічного товариства при Московському університеті (з 1906 року), завідувача відділом рідкісних книг Румянцевського музею. Але мова про нього піде на наступному засіданні.


***

І дещо не в тему...
Трохи більше року тому, в червні 2011 року, Д.А. Нікітан зробив доповідь «Бібліотека Гітлера». Доповідь була дуже цікавою та змістовною, проте Дмитро Олександрович висловив жаль з приводу того, що не знайшов екслібрис Гітлера ні в друкарських виданнях, ні в інтернеті. Хоча є свідчення того, що у бібліотеки фюрера був свій екслібрис. І ось, рік потому, Дмитро Олександрович поділився своєю знахідкою – в результаті наполегливих пошуків він знайшов екслібрис Гітлера на одному англомовному сайті.

               Екслібрис
           
Адольфа Гітлера

 

Напишіть свій коментар
Ваше ім'я
E-mail (не буде опублікований)
* Текст повідомлення

Вхід