Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
17.05.2018 13:25

Олена Щербань про українську жінку
На засідання клубу «Дивослово» завітала...

16.05.2018 06:07

Поетичні читання в ботанічному саду – гарна традиція
З приходом весни учасники клубів «КЛІО»...

05.05.2018 10:14

Тиждень української мови у Гончарівці: як це було...
«Говорімо українською правильно!» Під таким...



Галерея


Гість | Увійти
Версія для друку
Новини > Херсонщина морехідна: цікаві сторінки історії

Херсонщина морехідна: цікаві сторінки історії

27.02.2018 12:08

З чим у вас асоціюється Херсонщина? З сонцем? Кавунами? Морем? А ще, безперечно, з моряками. Бо всім відомо, що Херсон – місто моряків.
Як же здійснюється підготовка моряків на Херсонщині? Коли розпочалося її становлення? На ці запитання учасники клубу «КЛІО» отримали відповідь від гостя клубу – історика Олександра Шумея, який не один рік із захопленням досліджує сторінки історії освіти на Херсонщині.

Справжнім подарунком для кліовців стала зустріч з Олександром Лещенком – нащадком роду моряків. Пан Олександр продемонстрував учасникам клубу фотографії, які відображають життя та побут моряків початку ХХ століття, а також зразок диплому, який отримували моряки по закінченню освіти. Ці наочні матеріали викликали величезне захоплення присутніх!

Наприкінці XVIII ст. на Півдні України, території сучасної Херсонщини та Придніпровського регіону, була створена база будівництва ново­го для Російської імперії Чорноморського фло­ту. Перший військовий 66-гарматний корабель бригадирського рангу «Слава Катерини» зій­шов зі стапелів Херсонської верфі у 1783 році. Одночасно будувалися і торговельні судна. По Дніпру з давніх часів ходили «дубки», «чайки» запорозьких козаків, яких з часу ліквідації Січі у 1775 році ставало все менше. Для підтримки зовнішньоторговельних зв'язків активно залуча­лись іноземні судна та мореплавці-іноземці. Це були переважно «цісарські піддані» – італій­ці, австрійці, греки тощо. Нечисленні відомості про судна з такими командами збереглися в ар­хівному фонді «Херсонська губернська кресляр­ня».

З розвитком зовнішньоторговельних зв'язків, заселенням Новоросійського краю все більше відчувалася нестача вітчизняних фахів­ців морської справи та відсутність навчальних закладів для їх підготовки.
Понад 25 років вирішувалось питання про верф і біль­ше 30 років – про заснування морехідного учи­лища. Відомо, що купецьку верф відкрито у 1806 році, а об'єднано маленькі купецькі верфі в єдину у 1830 році; морехідне училище в Херсоні відкрилось тільки у 1834 році.

Необхідно відзначити велику роль, яку віді­грав в історії заснування купецької верфі і морехідної освіти на Півдні України херсонський військовий губернатор та градоначальник Одеси герцог Арман Еммануель Рішельє дю Плєссі.

Рішельє клопотав про державну грошову допо­могу для розвитку верфі і в своїй записці характеризував її такими словами: «...как если не превосходит, то может равняться со всемы купеческими верфями Европы, многие века устроенными. В прошедшем году выстроено [в Херсоне] до шестидесяти судов «лодок». Він пише також про необхідність облаштування морехід­ного училища, детально перелічує дисципліни, які повинні вивчати майбутні мореплавці, штат навчального закладу, жалування викладачів тощо. У морських навчальних закладах, відкритих вже після смерті герцога де Рішельє, багато його ідей, думок, розрахунків втілились у життя.

За указом від 26 січня 1834 року про засну­вання в Росії стану вільних матросів, Херсон, Олешки, Гола Пристань та Берислав увійшли до числа населених місць, де мешканці, які за­ймалися мореплавством, були віднесені до цього стану. Родини вільних матросів звільнялись від податків, військового постою, рекрутчини, за умови, що юнаки з цих родин зобов'язані були прослужити в Чорноморському флоті не мен­ше 5 років. Бути вільним матросом вважалось честю, при вступі до морехідних навчальних за­кладів їм надавалась перевага. Херсонське морехідне училище торговельного мореплавства – перше на Півдні України, як згадано вище, було відкрите у 1834 році. За 178 років його існування з його стін вийшли тисячі шкіперів, ме­ханіків, штурманів, капітанів. Про училище чи­мало написано, також був створений музей. Але дуже мало відомо, що протягом десятиріч на Херсонщині діяли ще три морські навчальні заклади.

Поразка Росії в Кримській війні 1853-1856 рр. висвітлила необхідність оновлення, реорганізації в багатьох сферах життя країни. Показала вона і катастрофічний стан російсь­кого флоту, як військового, так і торговельного. Тому вже на початку 60-х років XIX ст. поновлю­ється перервана війною та умовами Паризької угоди 1856 р. робота з реорганізації військового та будівництва торговельного флоту.

У цей період були засновані суднобудівні підприємства. У Херсоні найбільшими були за­вод Є. Й. Вадона, верфі Спозіто, Коваленка тощо. У контексті цих кардинальних змін у 1867 році приймаються «Положення про морехідні класи» та «Правила для проведення іспитів на звання шкіпера і штурмана». Саме ці нормативні акти в 1860-1870 рр. були покладені в основу створен­ня нової системи морських військових та тор­говельних навчальних закладів. Головним їх за­вданням була підготовка кваліфікованих кадрів матросів і командуючого складу суден далекого та каботажного плавання. Ці задачі повинні були вирішити морехідні класи, засновані в Олешках, Голій Пристані та Бериславі. Вагому роль у ви­борі місць для відкриття класів відіграло те, що тут існували товариства вільних матросів. При формуванні екіпажу перевага надавалась осо­бам, які закінчили спеціальний навчальний заклад (морські класи, школи, училища) та мали плавальний ценз на вітрильних або парових суд­нах.

Історія трьох двокласних морехідних шкіл, що були створені на Херсонщині наприкінці XIX – на початку XX століть, споріднена. Їх об'єднує не тільки географічне положення, але й спільні цілі та задачі.

Дякуємо Олександру Шумєю за цікаву розповідь та сподіваємось на нові зустрічі!







Вхід