Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Гість | Увійти
Версія для друку
Наш відділ > Клуб любителів історії "КЛІО" > Засідання клубу любителів історії "КЛІО" > "Історична наука для науковців та аматорів: потенціал для досліджень"

Саме під такою назвою відбулася конференція у рамках чергового засідання клубу любителів історії «Кліо» 6 листопада 2014 року.
Ініціаторами та гостями цієї зустрічі стали викладачі кафедри всесвітньої історії та історіографії Херсонського державного університету, які познайомили усіх присутніх зі своєю освітньою та науковою діяльністю, презентували власні монографії.

Олександр Олександрович Коник, доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії та історіографії, презентував свою монографію «Депутати Державної думи Російської імперії від губерній Наддніпрянської України (1906-1917 рр.)» (Дніпропетровськ, 2013).
У монографії вміщені дослідження думського (парламентського) представництва від уберній Наддніпрянської України, в т.ч Херсонської і Таврійської, в Державній думі Російської імперії початку XX століття. Розглянуто персональний склад, соціальні зв'язки, детермінованість політичного вибору депутатів – редставників різних соціальних верств, методи реалізації ними законотворчої та репрезентованої функцій. Дане видання адресоване науковцям, викладачам історії, вчителям, студентам і всім, хто цікавиться історичним минулим Херсонщини.

Віталій Миколайович Андрєєв, доктор історичних наук, професор, завідуючий кафедри всесвітньої історії та історіографії, презентував свою книгу «Віктор Петров: нариси інтелектуальної біографії вченого» (Дніпропетровськ, 2012).
У даній монографії на основі опублікованих та архівних документів, вперше введено у  науковий обіг згади сучасників, реконструйовано інтелектуальну біографію українського історика Віктора Платоновича Петрова (1894-1969), детально висвітлена наукова діяльність вченого, проаналізовано його творчість, показано місце і роль вченого у вітчизняній гуманіристиці, у тому числі в історичній науці. Основний акцент зроблено на висвітленні його оригінальної концепції вітчизняної історії та теорії епох, яка стала його методологічною основою. За В. Петровим, історія українського народу є дискретною, вона не підкоряється ідеї прогресу і генетично пов’язана з європейською культурою, адже вона має спільне з нею коріння – античну цивілізацію. Історія України  –  невід'ємна складова європейського історичного процесу. Основні віхи життєвого та творчого шляху Петрова подаються на фоні суспільно-політичних подій в Україні, СРСР та у світі. У цій книзі опубліковано дослідження В. Петрова «Скифы. Язык и этнос» (1968). Книга «Віктор Петров: нариси інтелектуальної біографії вченого» буде цікавою для всіх, хто цікавиться історією України та історією історичної науки.

Доцент кафедри всесвітньої історії та історіографії, кандидат історичних наук Юрій Валерійович Капарулін представив свою монографію «Олександр Рябінін-Скляревський: інтелектуальна біографія історика (1878-1942 рр.)» (Херсон, 2014), таким чином познайомивши присутніх з цією цікавою особистістю.
Особистість О. Рябініна-Скляревського дуже яскрава. За своє відносно коротке життя він встиг повноцінно реалізуватися як професійний військовий, історик, журналіст, викладач та публіцист. Але ім'я цієї людини було забутим на довгі роки, коли діяча за радянських часів було віднесено до категорії «ворогів народу».
Ю.В. Капарулін у своїй монографії здійснив спробу відтворити інтелектуальну біографію Олександра Рябініна-Скляревського, що дало можливість суттєво розширити уявлення про становлення світогляду військового та вченого, прослідкувати взаємовпливи його наукових студій, військової та громадсько-політичної діяльності, виділити особливості стилю мислення історика, принципи формування його наукових концепцій. Суттєво доповнено біографію О. Рябініна-Скляревського новими фактами, які визначають його місце у структурі професійного співтовариства, характеризують його практичну діяльність на тлі соціокультурної ситуації. Наукова новизна даної роботи полягає у здійсненні комплексного дослідження творчої спадщини О. Рябініна-Скляревського як військового ученого та дослідника історії України, визначенні її місця в розвитку російської воєннонаукової та української історичної думки. На основі широкого кола джерел та літератури автором узагальнено діяльність ученого як архівіста, дослідника історії українського козацтва ХVIII - першої половини XIX ст. та суспільних і революційних рухів.
Це дослідження базується на комплексі джерел, частину яких було залучено до наукового обігу вперше, у тому числі з закордонних архівів. Значно розширено бібліографію О. Рябініна-Скляревського за рахунок неопублікованих та публіцистичних творів, а також систематизовано праці вченого за проблемним та жанровим принципами. У ході дослідження введено до наукового обігу маловідомі та неопубліковані праці історика, зокрема автором здійснено репринтне видання його праці «Участь задунайських запорожців у війнах Росії з Туреччиною (з джерел воєнної історії)».
Основні етапи наукової діяльності О. Рябініна-Скляревського розглянуто в контексті  відповідної історичної доби,  державного  устрою,  пануючої ідеології, соціокультурних умов та загальних тенденцій розвитку історичної науки.

Для гостей конференції, особливо наймолодших, дуже цікавим  був виступ старшого лаборанта археологічної лабораторії, співробітника експедиції, аспірантки кафедри всесвітньої історії та історіографії ХДУ Самойленко Ілони Юріївни, яка ознайомила присутніх з археологічною діяльністю – одним із напрямків роботи кафедри.
«Підготовка професійного історика потребує обов’язкового вивчення теоретичного курсу «Археології» та закріплення його польовою практикою. Студенти-історики Херсонського державного університету мають змогу проходити її на базі археологічної експедиції – в польових умовах та на базі археологічної лабораторії. Базовою пам’яткою, на якій експедиція ХДУ проводить дослідження, є Білозерське поселення античного часу (IV-III ст.ст. до н.е.), що розташоване у с. Дніпровське Білозерського району Херсонської області.
Археологічна експедиція діє на базі науково-дослідної археологічної лабораторії ХДУ. Саме тут відбувається формування колекцій, їх обробка та подальше зберігання. Основою археологічних фондів є антична колекція. У лабораторії сформовано навчальні колекції артефактів окремих епох (від кам’яного віку до середньовіччя), що є основою для проведення навчальних лабораторних робіт з курсу «Археологія». Допоміжний фонд складають археозоологічні, іхтіозоологічні та невелика частина антропологічних знахідок. Опрацювання археозоологічних матеріалів, кісток риб, антропологічних знахідок допомагають здійснювати дослідники київських наукових установ.  Палеоботанічний матеріал з заповнень ґрунтових об’єктів польових сезонів 2009-2012 рр. досліджено професором кафедри ботаніки ХДУ І.І. Мойсієнко.
У процесі роботи в лабораторії та експедиції студенти знайомляться з польовою документацією та правилами її ведення. Це польові креслення, щоденники, польові та інвентарні описи, рисунки, фотоматеріали, що є невід’ємними від археологічних колекцій. А потім вони беруть активну участь у підготовці наукового звіту про розкопки, що передається до Інституту археології НАН України.
Науково-дослідна археологічна лабораторія ХДУ постійно організовує тимчасові виставки, конференції молодих учених та Міжнародні історичні конференції до звітних наукових конференцій, Дні відкритих дверей тощо».

Присутні докторанти, аспіранти ХДУ, студенти та школярі мали змогу не тільки ознайомитись з новими фаховими виданнями в царині історичної науки, але й почули багато корисного про джерелознавчі аспекти дослідницької діяльності. Адже спеціалісти  ХОУНБ ім. О. Гончара, а саме Ольга Василівна Лянсберг, завідуюча відділом наукової інформації та бібліографії, Ольга Генадіївна Сак, завідуюча відділом рідкісних і цінних видань, висвітлили роль бібліотеки, її фондів для проведення історичних досліджень. А Лілія Михайлівна Віжічаніна, провідний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії, організатор клубу любителів історії «Кліо», розповіла про діяльність клубу як осередку історичної просвіти для пересічних жителів нашого міста.
Крім того, багато цікавого та корисного гості заходу почерпнули з виступів заступника директора з наукової роботи ХОХМ ім. О. Шовкуненка, мистецтвознавця, Владислави Василівни Дяченко та заступника начальника  відділу використання інформації документів Державного архіву Херсонської області Ірини Юріївни Сінкевич. Так, В.В. Дяченко розповіла про напрямки роботи музею, його експозицію, науково-видавничу діяльність та про те, якими цікавими і неординарними екскурсіями може здивувати музей своїх відвідувачів. А І.Ю. Сінкевич ознайомила присутніх з культурою відвідування архіву, з правилами формування запитів відвідувачів, а також з допоміжними покажчиками, які випущені архівом для зручності користувачів.
Сподіваємося, така надзвичайно насичена, змістовна програма зацікавила наших гостей – спеціалістів, аматорів історії, студентів-істориків, а також учнів, які захоплюються цією цікавою наукою. Маємо надію, що такі конференції відтепер проводитимуться регулярно, а кількість присутніх на них буде ще більше зростати. 



Напишіть свій коментар
Ваше ім'я
E-mail (не буде опублікований)
* Текст повідомлення

Вхід