Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Гість | Увійти
Версія для друку

Після зруйнування Запорозької Січі (1775 р.) багато колишніх запорожців розсіялось по території Південної України або емігрувало до Польщі, Туреччини. З перших днів російського панування на землях колишніх Запорозьких Вольностей офіційний Петербург та місцева російська адміністрація поступово почала розуміти власну неспроможність швидко встановити контроль над запорозькою спадщиною і перш за все – над населенням півдня України.
Незважаючи на зроблені урядом спроби протягом другої половини 1770 - початку 1780-х років вирішити цю проблему через розбудову органів місцевої влади, запровадження кругової відповідальності і паспортів, посилення прикордонної варти за рахунок донських козацьких пікетів, висока мобільність південноукраїнського населення, яка була обумовлена специфікою політичного та економічного життя, становила, на думку російської адміністрації, основну перешкоду на шляху перетворення регіону на звичайну провінцію російської держави. Більш того, опозиційність частини населення колишніх Вольностей по відношенню до російської політики в регіоні та загроза втратити позиції на українському Півдні у випадку нової російсько-турецької війни вимагали від офіційного Петербургу проведення надзвичайно зваженої політики по відношенню до козацького населення. Існування Задунайського козацького війська під патронатом Османської імперії фактично декларувало невизнання Портою територіальних надбань Росії і вважалося російською адміністрацією ворожим актом. Читати далі.
Про історію бузького козацького війська та його долю і йшла мова на черговому засіданні клубу любителів історії. Олексій Паталах, справжній знавець своєї справи, дав вичерпні відповіді не лише з приводу історичного значення та долі даного формування, а й провів низку паралелей з сучасними російсько-українськими відносинами. Якщо ви бажаєте дізнатися більше, звертаємо вашу увагу на книгу О. Паталаха «Відлуння Великого Степу», яка є у фондах нашої бібліотеки. 
Наступне засідання, яке відбудеться 12 березня 2015 року, буде присвячено литовсько-українським стосункам, зокрема рецепції литовських статутів в українському законодавстві, а також історичним пам'яткам присутності литовців на території Херсонщини, про які розповість нам шанований учасник клубу Андрій Лопушинський. Тож запрошуємо усіх, хто цікавиться історією нашого краю.



Вхід