Головна Про відділ Наші друзі Міський клуб любителів книги «Кобзар» Засідання клубу "Кобзар" Історія книги крізь призму мистецтва видавничої марки (489-е засідання)

Історія книги крізь призму мистецтва видавничої марки (489-е засідання)

4 червня 2016 року відбулося чергове засідання міського клубу любителів книги. Будзінський Юрій Сергійович зробив доповідь на тему «Видавничі марки 1917-1937 рр.». Раніше ця тема ніколи не висвітлювалася книголюбами; а ось власницьким книжковим знакам - екслібрисам, колекціонерам екслібрисів та їх колекціям було присвячено кілька засідань клубу. Юрій Сергійович зупинився на різних варіантах трактування терміна «видавнича марка», представлених у енциклопедіях та словниках; зазначив, у чому різниця між екслібрисом та видавничо-друкарською маркою, зупинився на деяких етапах в історії її виникнення і поширення.
Отже, відповідно до Держстандарту 29.130-97 «Видання. Терміни та визначення» «Видавнича марка - це фірмовий знак, емблема видавця або видавництва, в якому часто символічно відбивається специфіка його видавничої діяльності». Вона не замінює вихідних даних книги, навіть в тому випадку, якщо містить у зображенні назву видавництва і місце випуску видання. За технікою відтворення можна виділити марки, виконані різними способами: ксилографії, літографії, набору, офсету, ліногравюри та іншими способами. Видавничу марку зазвичай поміщають на авантитулі, лицьовій стороні титульного аркуша, обкладинці або на палітурці книги - місце визначає видавництво. Видавнича марка обов'язково повинна бути зареєстрована.
Історія цього елемента книжкового оформлення сягає в далеке минуле. Вперше видавнича марка була поставлена ​​ще 1457 року Петером Шеффером, учнем європейського винахідника книгодрукування Йоганна Гутенберга, в надрукованому ним у Майнці великоформатному виданні латинської Псалтирі. З легкої руки Петера Шеффера звичай прикрашати книги видавничо-друкарськими марками прижився і, з часом широко увійшов у практику книжкової справи. До кінця XV століття така практика стала звичайною. В Україні видавничо-друкарська марка вперше була використана прославленим просвітителем і першодрукарем Іваном Федоровим. Приклади сучасних українських видавничих марок можна переглянути тут.

Видавнича марка
Українського державного видавництва (Харків, 1921)

Оскільки тема виступу Будзінського Ю.С. «Видавничі марки 1917-1937 рр.» була обмежена часовими рамками, то саме цьому періоду доповідач присвятив основну увагу. Наявність марки тоді вважалася якщо не обов'язковою, то, принаймні, само собою зрозумілою при організації нових видавництв, в тому числі партійних. Так, у статуті видавничого кооперативу МК РКП (б) «Московський робочий» (1922) була вказівка на наявність, поряд з печаткою, своєї видавничої марки (знака).
Цікава розповідь про видавничо-друкарські марки, власне, була розповіддю про особисту колекцію Юрія Сергійовича. Уже на прикладі зразків з його колекції можна відзначити, що видавничі марки перших пореволюційних років відрізняються насиченою революційною символікою (серп, молот, книга, верстат, завод, колоски, п'ятикутна зірка, прапор та ін.)., складністю композиції, багатофігурністю, надмірністю малюнка. На багатьох марках були присутні гасла: «Знання - сила», «Геть неписьменність!», «Книга - народу» тощо.
У 1920-ті рр. видавничі знаки замовляли найбільшим художникам-графікам: Ю.Л. Анненкову, М.М. Вишеславцеву, М.В. Добужинському, В.М. Конашевичу, М.М. Купреянову, А.Н. Лео, В.М. Масютіну, Д.І. Мітрохіну, Н.І. Піскарьову, І.Ф. Рербергу, В.Д. Фалілеєву, Л.С. Хижинському, П.А. Шіллінговскому та ін.
Найбільшу кількість марок виконано В.А. Фаворським (ГАХН, «Дельфін», «Молода гвардія», «Мосполіграф», «Преса й революція», «Вузол» та ін.), С.В. Чехоніним («Час», видавництво 3. Гржебина, «Друкар», «Петербург», «Петроград», «Світозар» та ін.), С.М. Грузенбергом («Книга», «Наука», «Нова Москва», «Революційна думка» та ін.), А.І. Кравченко (ВОКС, ГТГ, «Книга і революція» та ін.).
На рубежі 1920-1930-х рр. відбулося коригування знаків діючих видавництв в бік посилення індустріально-колгоспної символіки. Нечисленні марки 1930-х рр. більш шаблонні, одноманітні за задумом і художнім вирішенням. Основна їх частина анонімна. У 1930-і рр. введення в дію марки та її зміст регулювалося спеціальними розпорядчими рішеннями. Так, у 1936 році за наказом начальника Воєнвидав була встановлена форма марки з обов'язковим тисненням червоноармійської зірки та її легенда.

Видавничі марки в колекції Ю.С. Будзінського
Суб'єкти та географія книжкових знаків відображають масштабність та різноманітність видавничої мережі першої половини 1920-30-х рр. Представлена вся палітра різнорівневих державних, відомчих (наркомати, РВС, Морвід, Всеобуч Головного штабу, Держплан, Головполітпросвіт, Головний Ботанічний сад СРСР, Головна палата мір і вагів та ін.), громадських і кооперативних (Комінтерн, КІМ, ЦК і губкоми РКП (б), РЛКСМ, МОПР, Міжробпом, Центросоюз, Профінтерн, ВЦРПС і окремі профспілки, Пролеткульт, Житлосоюз, Цепутькульт, Ленінградський автомобільний клуб), вчених товариств і навчальних закладів (Комакадемії, Комуніверсітети імені Свердлова та імені Зінов'єва, Російське палеонтологічне суспільство та ін.).
Багато що з перерахованих видавничих марок було продемонстровано доповідачем у процесі його розповіді. За кожною з них - історія окремого книжкового видавництва... Життя деяких видавництв обірвалося через кілька років після заснування, іншим був підготований довгий і славний шлях...

Видавничі марки: список літератури

  1. Воинов В. В. Издательская марка // Графи­ческое искусство в СССР 1917-1927. – Л., 1927. – С. 111-124.
  2. Голлербах Э. Ф. Графика в изданиях «Ко­лос» / Э. Ф. Голлербах // Кооперативное книгоиздательс­кое товарищество «Колос» 1918-1923. – Л., 1924.
  3. Голлербах Э. Ф. Издательские марки / Э. Ф. Голлербах // Сов. коллекционер. – 1931. –  № 11. –  С. 304-310.
  4. Долинский М., Якубович В. Советская изда­тельская марка. 1917-1927 // Панорама искусств – 78. – М., 1979. –  С. 305-316.
  5. Заушкевич Г. В. Издательские марки нача­ла века / Г. В. Заушкевич // Альманах библиофила. – М., 1981. – Вып. 11. – С. 232-235.
  6. Иностранная издательская марка в фондах ВОУНБ Ч. 2. Марка конца XVIII - первой четверти XIX века  / Е. Л. Демидова //  В помощь библиотекам: информационно-методический бюллетень / Департамент культуры и охраны объектов культурного наследия Вологодской обл., Вологодская обл. универсальная науч. б-ка им. И. В. Бабушкина. –  Вологда : Книжное наследие, 2012. –  № 43. – С. 121-136.
  7. Ким Ляско. Марки издательства «Рюттен унд Лёнинг» / Ляско Ким // Мир этикетки. – 2006. – №1 http://labelworld.ru/Article.aspx?id=16466
  8. Книговедение: энциклопедический словарь / ред. Н. М. Сикорский и др. – М.: Сов. энциклопедия, 1982. – 664 с.
  9. Ларионов А. Марки Сергея Грузенберга / А. Ларионов. – М., 1923.
  10. Мильчин А.Э. Издательский словарь-справочник / А.Э. Мильчин. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. – 560 с.
  11. Немировский Е. Л. Издательская марка Альда Пия Мануция / Е. Л. Немировский // Мир этикетки. – 2002. – № 10.  http://labelworld.ru/Article.aspx?id=12837
  12. Немировский Е. Л. Издательские марки «Всемирной литературы» / Е. Л. Немировский // Мир этикетки. – 2006. – № 9.  http://labelworld.ru/Article.aspx?id=16708
  13. Немировский Е. Л. Издательские марки отделов Наркомпроса / Е. Л. Немировский // Мир этикетки. – 2007. – № 4. http://labelworld.ru/Article.aspx?id=17474.
  14. Немировский Е. Л. Издательские марки Яна Чихольда / Е. Л. Немировский // Мир этикетки. – 2006. – № 3. http://labelworld.ru/Article.aspx?id=15647
  15. Немировский Е. Л. Марка издательства «Инзель» / Е. Л. Немировский // Мир этикетки. – 2005. – № 9. http://labelworld.ru/Article.aspx?id=17105
  16. Немировский Е. Л. Очерки об истории издательской марки / Е. Л. Немировский // Мир этикетки. – 2002. – № 9. http://labelworld.ru/Article.aspx?id=12828
  17. Немировский Е. Л. Очерки по истории издательской марки. Издательская марка Петера Шеффера / Е. Л. Немировский // Мир этикетки. – 2002. – № 12. http://labelworld.ru/Article.aspx?id=12860
  18. Немировский Е. Л. Очерки по истории издательской марки. Издательская марка Петера Шеффера / Е. Л. Немировский // Мир этикетки. – 2002. – № 12. http://labelworld.ru/article.aspx?id=12860&iid=493
  19. Немировский Е.Л. Издательско-типографская марка первой южнославянской типографии / Е. Л. Немировский // Мир этикетки. – 2003. – № 3. http://labelworld.ru/Article.aspx?id=12787
  20. Сакнынь Ю. Честь издания / Ю. Сакнынь // Урал. следо­пыт. – 1986. – № 3. – Вкладка.
  21. Словарь монограмм советских художников-графиков / сост. С. А. Клепиков. – М., 1962.
  22. Соскин Л. М. Издательские марки Ленин­градского общества библиофилов / Л. М. Соскин // Альманах библиофила. М., 1984. – Вып. 16. – С. 158-161.
  23. Соскин Л.М.  Издательские марки Петрограда - Ленинграда : научно-популярная литература / Л. М. Соскин; предисл. И. Е. Баренбаума, худ. Д. Г. Хитров. – Москва : Книга, 1995. – 456 с.: ил. – Библиогр.: с. 437-443 . – Указ.: с. 444-455.
  24. Список гравюр Н. Л. Бриммера // Гравюры на дереве. Сб. 5. – Л., 1930. – С. 34-39.
  25. Суша А. А. Белорусская культура сквозь призму искусства издательской марки // Искусство книги и гравюра в художественной культуре. – Москва : Пашков дом, 2014. –  С. 99-106.
  26. Фортинский С. П. Издательские знаки // Книга: Исслед. и материалы. – 1967. Сб. 14. – С. 194-205.
  27. Шевченкоа а (логотип) як показник стилю друкованого видання: текст лекції для студ. Ін-ту журналістики з курсу «Художнє оформлення видання» / В. Е. Шевченко; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут журналістики. – 31 с.: іл. – Бібліогр.: с. 31.

Коментарі

Напишіть свій коментар

Календар подій

     1 2 3
45 6 7 8 910
111213 14 151617
18 192021222324
25262728293031