Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
20.06.2017 11:30

Пізнаємо рідну історію разом!
Теплим та насиченим виявилося інтегроване засідання...

19.06.2017 12:50

"З щирістю шануймо українську мову!": Випускний – 2017
Чи люблять херсонці рідну мову? Як показує досвід,...

14.06.2017 12:10

Кліовці на Католицькій, або Вивчаємо вулиці старого Херсона
Літо – чудова пора для неспішних прогулянок вулицями...



Галерея


Гість | Увійти
Версія для друку

Калинович Іван Титович  (1884-1927)

Видатний бібліограф, видавець, перекладач, громадський діяч.
Тернистим був його шлях в практичній бібліографії, тобто в складанні найрізноманітніших як за змістом, так і за формою бібліографічних посібників, причому менша частина їх була опублікована, значно більша – залишилася в рукописах, машинописах, картотеках, вирізках і зберігається в основному в архівах Львова.
Почав він цікавитися бібліографією ще у 1903 р., пройшов шлях «своїх університетів» з самостійного оволодіння методами бібліографічної роботи, і перші його бібліографічні праці побачили світ у 1912 р. Вивчивши стан української бібліографії в той час, він зосередив свою увагу на головному завданні: створенні всеукраїнської (загальноукраїнської) бібліографії – репертуарі української книги від початку книгодрукування в Україні. Куди б не кидала його доля - в Брюссель, Відень, Львів, Борислав, він багато часу проводив у бібліотеках, збирав потрібний матеріал, бібліографічно його опрацьовував, систематизував і постійно поповнював свої картотеки всеукраїнської бібліографії. Правда, зрозумівши, що це не під силу зробити одній особі, він обмежив хронологічні рамки (1900 р. до 1926 р.). Збираючи ці матеріали, І. Калинович неодноразово просить письменників, редакторів, журналістів надсилати йому відомості про нову літературу. В архіві Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника зберігаються матеріали і план "Загальноукраїнської бібліографії", яка повинна була являти хронологічний реєстр, де б обліковувалися окремі видання, листівки, періодика,  україніка  в  чужих  мовах, графіка, музикалія.
Бібліограф вважав, що всі зібрані ним матеріали – це лише фундамент, основа майбутньої «Всеукраїнської бібліографії XX ст.». Не маючи змоги підготувати і видати ці матеріали, він публікує їх частинами.
У різних періодичних виданнях "Українське слово" (Львів), "Шляхи" (Львів), "Книжка" (Станіслав), "Україна" (Київ), "Нова Україна" (Прага) та інших друкує різні бібліографічні праці з українознавства, причому в останній період життя І. Калинович усе частіше починає подавати поточну бібліографічну інформацію про українознавчі матеріали за рік. Наприклад, "Літопис української публікації за 1918 рік", "Бібліографія за 1922 рік", "Всеукраїнська бібліографія за 1923 рік" та ін. Особливо багато як опублікованих, так і рукописних бібліографічних покажчиків було присвячено темі "Україніка в чужих мовах, в зарубіжній пресі" – російській, білоруській, німецькій, шведській, польській, чеській, румунській та ін. "Українознавчі матеріали в російських журналах", "Шведська преса про нас", "Польські наукові причинки по українознавству", "Німецькі наукові причинки по українознавству за 1924 рік", "Україніка в чужих мовах і виданнях за 1924 рік" та ін.
Багато працював бібліограф і над краєзнавчими покажчиками, які в основному залишилися в рукописному і часто в незавершеному вигляді.

 

Праці Калиновича І. Т.

Вхід