Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
03.04.2018 13:18

Емоційний інтелект та як його розвивати: майстер-клас від Віталія Варьонова
Відомий американський психолог Деніел Гоулман прийшов...

26.03.2018 10:42

Французький слід в історії Херсонщини
Цікава зустріч відбулася у клубі "КЛІО"....

21.03.2018 10:19

Український Херсон кінця ХІХ - початку ХХ століття
Засідання клубу «КЛІО», присвячене такій...



Галерея


Гість | Увійти
Версія для друку
Бібліографічний всеобуч > Соціокультурна діяльність бібліотеки > Клубні об'єднання при бібліотеках: теоретичні аспекти організації та діяльності

Клубні об'єднання при бібліотеках: теоретичні аспекти організації та діяльності

Клуби та гуртки як соціокультурне явище має глибоке історичне коріння. Клубна діяльність людей, організована на основі спільного проведення дозвілля у вільний від повсякденних турбот час, існує стільки, скільки існує людство. Так, ще в добу античності для грецької цивілізації були характерні любительські товариства («лесхі»), що передбачали безкорисний взаємний інтерес їх членів та стабільну організаційну структуру.

«Клуб», у сучасному розмінні цього слова, виникає на більш пізній стадії суспільного розвитку. За визначенням B. І. Даля, «клуб – это собрание, постоянное общество, которое собирается в особом помещении для беседы и увеселений».

Перші клуби отримали поширення в Англії у XVII столітті. Умовним моментом виникнення англійських клубів вважається 1652 рік, коли в Англію була завезена кава. Літописець Самюель Пеппіс згадує таверну «Кавовий клуб», до якого збиралися його друзі, щоб обмінюватися новинами. У таких кав'ярнях-клубах пізніше з'явилися постійні відвідувачі: в одній збирались торговці, в іншій – солдати, в третій – брокери тощо. Спочатку вхід до клубів був вільним, але пізніше заклади стали зачиненими для чужих. Жінкам вхід до клубів був суворо заборонений. Найстарші члени клубу приймали рішення про допуск нових, збирались членські внески, вводились різні обмеження. Пізніше клуби почали перебиратися з кав'ярень у спеціально збудовані приміщення. У Росії перший Англійський клуб був відкритий у 1770 році в Петербурзі. Його членами були В. Жуковський, І. Крилов, М. Карамзін, О. Пушкін.

Фахівці з клубної роботи розуміють під «клубом» добровільне об'єднання людей на основі єдності їх мети, завдань, інтересів, діяльності, місця і часу спілкування. Важливо відзначити, що клубом називають тільки таке об'єднання, у якому вільна колективна діяльність людей має суспільно важливий характер, не є асоціальною. «Клуб, – відзначає C. С. Комісаренко, – є продукт культури людини, його перетворювальної діяльності, спрямованої на облаштування себе та навколишнього світу». Іншими словами, клуб створюють для того, щоб задовольнити духовні потреби, розвинути природні задатки та здібності, реалізувати різноманітні інтереси і в решті-решт творчий потенціал особистості.

Ознаками клубу називають: стабільний склад учасників, наявність спільної діяльності на основі спільного інтересу, вільний вибір занять, оформленість групи, регулярність зустрічей та ін.

Поряд з поняттям «клуб» у професійній літературі також використовують поняття «клуб за інтересами», «об'єднання любителів», «читацьке об'єднання», «творче об'єднання». «Об'єднання» по суті означає той же клуб, але з більш складною та функціональною структурою. Додавання слів «любительський» або «за інтересами» свідчить про те, що в основі лежать інтерес людини до будь-чого, його захоплення, покликання, здібності, закладений в ній творчий потенціал.

Клуби при бібліотеках отримали поширення у 20-ті роки XX століття. У резолюції І З'їзду бібліотечних працівників РРФСР (1-7 липня 1924 року) підкреслювалось, що масова робота бібліотек «повинна бути розрахована на враження формою, впливати на зір, слух, на допитливість людей, використовуючи театральні клубні масові дійства». У масових бібліотеках країни почали відкриватися клуби різноманітних напрямків.

У 1970-1980-ті роки радянська держава та комуністична партія, спираючись на бібліотеку як на ідеологічний заклад, приділяли велику увагу створенню суспільно-політичних клубів для молоді у стінах бібліотек.

Згідно з інструктивно-методичним листом «Об усилении контрпропагандистской деятельности библиотек», методичних рекомендацій «На фронтах идеологических битв» (М., 1984) радянські бібліотеки були зобов'язані організовувати суспільно-політичні клуби. У результаті повсюди відкривалися клуби «Планета», «Мир», «Планета наших дней», «Истина», «Прометей». На засіданнях цих клубів проводилися політінформації, огляди новинок суспільно-політичної літератури, усні журнали, зустрічі з цікавими людьми, публіцистами – авторами книг для молоді, редакціями молодіжних видань; влаштовувалися політбої, політтурніри, диспути та ін. У деяких бібліотеках були відкриті «клуби політичної книги», на засіданнях яких обговорювалися новини політики, публіцистика, літературні новинки з вибраної тематики, влаштовувалися читацькі конференції.

Вагомим стимулом для подальшого розвитку клубів при бібліотеках стало прийняття «Положення про любительські об'єднання, клуби за інтересами» (липень 1986 року), у якому були визначені основні напрямки діяльності клубів. Відповідно до нього, набували поширення такі об'єднання:

  • об'єднання громадсько-політичного спрямування (клуби політичної інформації, політклуби, клуби виборців, клуби філософів та ін.);
  • об'єднання інтернаціоналістичного, патріотичного та воєнно-патріотичного спрямування;
  • об'єднання виробничого та науково-технічного спрямування (клуби ділових зустрічей, клуби економістів, новаторів, раціоналізаторів та винахідників, клуби технічної творчості – радіолюбителів, технічного моделювання, картингу та ін.);
  • об'єднання природничо-наукового спрямування (любителів астрономії, садівництва, квітництва, акваріумістів, собаководів, любителів котів тощо);
  • об'єднання морально-етичного спрямування (дискусійні клуби);
  • об'єднання естетичного спрямування (любителів музики, театру, кіно, літератури, пісні, мистецтва, танцю, фотомистецтва, декоративно-прикладного мистецтва тощо);
  • фізкультурно-оздоровчого спрямування.

У «Положенні про любительське об'єднання, клуб за інтересами» були викладені основні принципи формування клубних об'єднань, висвітлені питання організаційно-методичного характеру. Так, документацією, покликаною регламентувати діяльність клубу, були названі: положення, (устав), план роботи, щоденник заходів, список членів клубу.

Відповідно до вищезгаданого Положення, в уставі загальними зборами членів клубу затверджувалися всі основні сторони організації та діяльності:
1) назва клубу, ким організований, де і для кого;
2) мета і завдання клубу;
3) права і обов'язки членів клубу;
4) структура клубу і органи самоврядування;
5) атрибути клубу (девіз, емблема, гімн).

У 1986-1987 роках на хвилі перебудови, відкритості та гласності, крім клубів громадсько-політичного спрямування, організованих «згори», з’являються нові читацькі об'єднання, організовані так би мовити «знизу», за ініціативи самих читачів: «Клуб любителей журнала «Огонек», «Клуб читателей газеты „Московские новости“», «Клуб читателей газеты „Аргументы и факты“» та інші. Аудиторія даних об'єднань мала змішаний, гетерогенний характер. На зустрічах читачі обговорювали поточні політичні події, публіцистичні статті С. Андреєва, Ю. Афанасьєва, А. Гельмана, І. Клямкіна, В. Коротича, Р. Медведева, А. Нуйкіна, А. Стреляного, Д. Травина, Ю. Черниченко, М. Шмелєва та інші.

Воєнно-патріотичні клуби («Юный патриот», «Комсомолец», «Юный моряк», «Поиск», «Пламя», «Родник», «Подвиг», «Мужество», «Прометей») були призначені в основному для молоді. Засідання проходили у формі зустрічей з ветеранами-фронтовиками, уроків мужності, воєнних ігор, конкурсів виконавців воєнно-патріотичних пісень тощо. Багато воєнно-патріотичних клубів було спрямовано на пошуково-дослідницьку роботу. Особливою популярністю, як показує досвід діяльності клубів за інтересами при бібліотеках, користувалися у 1970-1980-ті роки клуби літературно-художнього спрямування («Вдохновение», «Лира», «Гармония», «Литературные беседы», «Встреча», «Собеседник», «Зеленая лампа», «Палитра», «В мире прекрасного», «Свеча» та інші). Основною метою літературно-художніх клубів став розвиток художнього смаку їх членів за принципом «Розважаючи, просвітляти і залучати до активної творчої діяльності» – у галузі літератури, музики, кіно, мистецтва, театру, художньої самодіяльності та народної творчості тощо.

Організація літературно-художніх клубів при бібліотеках вносила істотні зміни в комплектування фондів. Так, у публічних бібліотеках, де були відкриті літературно-музичні вітальні, салони або літературно-художні клуби, часто створювалися відділи (сектори) мистецької, нотно-музичної літератури, фонотеки, арттеки, відеотеки тощо.
У межах літературно-художніх клубів також було організовано добровільне взаємокористування фондів особистих бібліотек учасників.

Роботу літературно-художні клуби здійснювали в тісній координації з іншими творчими організаціями, музичними училищами, художніми школами. Традицією ЛІТО (літературно-творчих об'єднань) стало обговорення на засіданнях клубу ще не опублікованих творів. При цьому відкриті засідання літературних об'єднань, на яких розбиралися вірші, розповіді чи п'єси письменників-початківців, спеціально запрошених на засідання ЛІТО, приваблювали інших читачів бібліотеки. Такі відкриті засідання клубів приносили користь як членам клубу, так і самим молодим письменникам, вдосконалювали їх літературну майстерність.

Сучасна бібліотека покликана створити умови для самореалізації користувачів, їхнього спілкування, повноцінного проведення дозвілля.
Читацькі клуби, як правило, об'єднують певні вікові та соціальні категорії користувачів або групи людей зі сталими інтересами. З урахуванням цих особливостей усі читацькі об'єднання можна класифікувати на дві великі групи: клуби за демографічними характеристиками та клуби за інтересами.

Перша група ділиться на:

  • клуби для людей з обмеженими фізичними можливостями та похилого віку;
  • клуби жіночого спілкування;
  • молодіжні клуби;
  • сімейні клуби;
  • клуби для дітей та підлітків.

Друга група читацьких об'єднань має тематичну спрямованість:

  • клуби літературні і морально-естетичного спрямування;
  • екологічні клуби;
  • клуби краєзнавців тощо.

Така класифікація досить умовна, адже будь-яка читацька спільнота може групуватися за іншими принципами, інколи за зовсім непередбаченими ознаками.
На діяльності клубів позначаються економічні, соціально-політичні і культурні зміни в країні. Кількість їх при бібліотеках сьогодні зростає, проте змінюється змістова складова клубної роботи в бібліотеці. Збільшується число об’єднань для спілкування користувачів різних вікових категорій. Саме у спілкуванні багато в чому реалізуються всі інші функції клубної діяльності. Спілкування допомагає компенсувати дефіцит уваги з боку соціуму до особи користувача. Можливість поговорити про наболіле, коли людину готові вислухати, зрозуміти, прийняти, приносить щиру радість, почуття задоволення, почуття солідарності, співпричетності. У клубах спілкування важливий не стільки предмет обговорення, скільки сам процес комунікації.

Сьогодні досить популярними стають клуби екологічного спрямування. У рамках клубів за інтересами екологічного спрямування («Юний еколог», «Природа», «Людина й природа», «Друзі природи» тощо) проходять «круглі столи», брейн-ринги, екологічні уроки, діалоги про природу, екологічні КВК, експрес-інформації, літературно-пізнавальні ігри, конкурси тощо.

Клуби бібліофілів чи збирачів рідкісних видань дозволяють налагодити через публічну бібліотеку популяризацію фондів з особистих зібрань, більш інтенсивне використання рідкісних книг та матеріалів, пов'язаних з книжковою тематикою: плакатів, екслібрисів, значків, пам'ятних монет тощо.

Як правило, охоче об'єднуються у клуби за інтересами жінки. Теми, що виносяться в них на обговорення, здебільшого стосуються сім'ї, виховання дітей, материнства, становища жінки у суспільстві. Клуб надає психологічну підтримку, допомагає краще зрозуміти себе та своїх близьких, тут можна отримати поради на кожний день. Такі об'єднання дають уявлення про те, чим живе сучасна жінка.

У деяких бібліотеках засідання клубів починаються з обов'язкових оглядів свіжих періодичних видань, нових надходжень до бібліотеки і до особистих колекцій членів клубів. Оприлюднюється найбільш цікава опублікована інформація, переглядаються відеозаписи, прослуховуються фонограми. Наступна частина засідання – «Гість клубу» – присвячується людині, ім'я якої є знаним у цьому регіоні. Бібліотеки влаштовують такі зустрічі для своїх користувачів, щоб вони могли поспілкуватися з відомими земляками, дізнатися про їхню професійну діяльність, а також познайомитися з невідомими сторонами їхнього життя. Готуються дайджести публікацій запрошених або присвячених їм матеріалів (при наявності). Програма засідань складається таким чином, щоб представити гостя не тільки як керівника або спеціаліста, але й як людину. Організовуються і виставки, присвячені хобі запрошеного. Завершують засідання невелика розважальна програма і приємне чаювання.

Пенсіонери, ветерани війни – досить значна категорія відвідувачів публічних бібліотек, яка сьогодні має тенденцію до зростання, зважаючи, що населення України старіє. Завдання публічної бібліотеки – створити умови для об'єднання та спілкування літніх людей; організувати дозвілля цих груп користувачів з метою їхньої соціальної адаптації. Діяльність бібліотеки спрямовується на збереження корисної, доцільної активності таких людей, створення для них сприятливого психологічного мікроклімату.

Любительські об'єднання і клуби за інтересами, організовані при бібліотеці, згуртовують різних людей – за віком, професією, освітнім і культурним рівнем. Тут оптимально поєднуються особисті і суспільні інтереси, контакти будуються на основі захоплення будь-яким видом соціально корисної діяльності, розвивається творча активність, ініціатива читачів. Успішна діяльність багатьох клубів при Херсонській обласній універсальні науковій бібліотеці імені Олеся Гончара – яскравий тому доказ.

Лілія Віжічаніна, провідний бібліограф ХОУНБ ім. О. Гончара

Напишіть свій коментар
Ваше ім'я
E-mail (не буде опублікований)
* Текст повідомлення

Вхід