Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
06.07.2017 12:52

Операція «Guten Morgen» та інші пригоди у херсонському готелі
Літо для учасників клубів «КЛІО» та «Дивослово»...

26.06.2017 11:51

"Виктор Гошкевич и его мир: семья, окружение, древности": презентація книги
Херсонці люблять історію рідного краю і з задоволенням...

20.06.2017 11:30

Пізнаємо рідну історію разом!
Теплим та насиченим виявилося інтегроване засідання...



Галерея


Гість | Увійти
Версія для друку

Книгознавець, публіцист, історик
(До 115-річчя від дня народження Л. Биковського)

У статті висвітлюються основні періоди життя і діяльності книгознавця, бібліографа, історика та публіциста Л. Биковського й дослідження доробку науковця українськими та зарубіжними книгознавцями.

Цього року виповнилося 115 років від дня народження бібліографа, книгознавця та дослідника української культури і науки Лева Устимовича Биковського. До знаменної дати в Музеї книги і друкарства України 28 квітня було відкрито ювілейну книжкову виставку «Дон Кіхот української бібліології», що стала помітною подією в культурному житті м. Києва. Передбачається проведення ще ряду заходів.
Творчий доробок Л. Биковського – це понад 530 друкованих праць і рукописів з питань книгознавства, бібліотекознавства; бібліографічні студії; публікації історичної тематики, спомини. Відомості про 520 із них подано автором у власній біобібліографії «У службах українській книжці».
На жаль, в Україні доробок Л. Биковського представлено фрагментарно, жодна бібліотека не має у своїх фондах повного зібрання його друкованих праць. Серед бібліотечних установ м. Києва найбільші за чисельністю колекції його публікацій зберігаються в Державній науковій архівній бібліотеці, Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського (НБУВ) та Науковій бібліотеці НаУКМА.
Під час роботи автора цієї статті над біобібліографічним покажчиком «Левко Устимович Биковський» в Інституті архівознавства НБУВ було віднайдено рукописи праць «Бібліотечна справа та книгорозповсюдження на Україні», «Книгодрукування на Україні», «Бібліографічний покажчик українських періодичних видань ХІХ ст.», які були написані Л. Биковським у 1919-1920 рр. за часів його бібліотекарства у Всенародній бібліотеці України.
Метою статті є огляд основних праць Л. Биковського та досліджень його творчого доробку в Україні та за кордоном.
Поштовхом до повернення та дослідження в нашій країні спадщини видатного книгознавця стало відзначення в 1995 р. його 100-літнього ювілею. НПБУ і НБУВ було проведено дві конференції та видано біобібліографічний нарис у серії «Видатні діячі української книги».
Першу наукову працю (магістерську дисертацію), присвячену дослідженню книгознавчої та бібліотекознавчої концепції Л. Биковського, було захищено у
Польщі ще в 1974 році Я. Грабовською за науковим керівництвом професора К. Мігоня. Про актуальність книгознавчої спадщини Л. Биковського свідчать публікації українських книгознавців та бібліотечних працівників: Т. Ківшар, Г. Ковальчук, Н. Королевич, Ю. Сєкунової, Н. Солонської, Н. Казакової. В Росії дослідженням книгознавчої діяльності науковця займається  д. і. н., зав. відділу бібліографії і бібліотекознавства Російської національної бібліотеки (м. Санкт-Петербург) Н. Лєлікова.
Кожен із періодів життя й діяльності Л. Биковського характеризується «вирозумінням нового щабля Науки про книгу», паралельно він зростав як
історик та публіцист. У 1919-1921 рр. Л. Биковський – один із п’яти перших бібліотекарів Всенародної (Національної) бібліотеки України. Саме йому належить авторство першої «Бібліотековіани НБУ» та більш ніж 20 публікацій (1919-1947) про початок діяльності Бібліотеки: першу – «Українська національна бібліотека» – надруковано 1919 року в часописі «Українська старовина», останню – «Початки Національної бібліотеки Української Метрополії (1918-1921)» – 1947 року у Майнц-Кастелі (Німеччина).
Долучився Л. Биковський, разом із І. Огієнком, С. Сірополком, М. Ясинським, й до розбудови наукової бібліотеки Кам’янець-Подільського державного українського університету, заснованого гетьманом П. Скоропадським. Про цей період він залишив цікавий спогад. Згадують про діяльність Л. Биковського у цьому навчальному закладі й сучасні дослідники, зокрема, ректор Кам’янець-Подільського національного університету імені І. Огієнка О. Завальнюк.
Найбільш плідними періодами діяльності Л. Биковського можна вважати варшавський (1921–1922, 1928–1944) та чехословацький (1922–1928). Вони характеризуються поглибленою розробкою дослідником теоретичних питань книгознавства, бібліографії, бібліотечної педагогіки та організації діяльності публічних бібліотек. Активними були його професійні контакти з директором Чехословацького бібліографічного інституту, бібліографом Л. Жівним; працівниками УНІКу Ю. Меженком та Я. Стешенком; відомим українським ученим, головою «Товариства прихильників української книги» С. Сірополком та ін. У Чехословаччині Л. Биковський підготував і видав у серії «Книгозбірня українського бібліографічного мікроба» добірку праць, присвячених проблемам книгознавства, бібліотечної справи та бібліографії: «Замітки про книгознавство та книговживання», «Бібліотечна справа в Чехословаччині 1924-1927» та два збірники «Українського книгознавства» (Подебради, 1922). Саме в цих роботах він виклав власну концепцію книгознавства.
Чи не перший серед українських науковців Л. Биковський розпочав серйозні дослідження діяльності зарубіжних книгознавців. У 1930-х роках у «Бюлетені Варшавської публічної бібліотеки» він друкує біографічні довідки та список основних книгознавчих праць польських, чеських та словацьких бібліотекарів і бібліографів: С. Дембего, Л. Жівного, Е. Коутнього, Зд. Тоболка, С. Мірополка, С. Уртель-Верчинського, Й. Брауна, Й. Друца.
Крім професійної діяльності, Л. Биковський бере активну участь в українському науковому русі, він співпрацює зі співробітниками Українського наукового інституту (Варшава), а також із державними, церковними діячами, політиками: Ю. Липою І. Огієнком, Ол. Лотоцьким, В. Дорошенком, Є. Пеленським та ін.
Вказану діяльність Л. Биковський продовжує й під час перебування у Німеччині (1944–1949): це і робота в книгознавчій секції новозаснованої Української вільної академії наук (УВАН), і співпраця з Ю. Липою, Є. Чикаленком, М. Садовським, У. Самчуком, В. Дубровським, В. Доленгом, М. Міллером, М. Ветуховим, Ол. Лотоцьким, Ол. Оглобліним. Саме у співробітництві з Ю. Липою було засновано Українські Суходоловий, Морський та  Океанічний (Чорноморські) інститути, головним призначенням яких було дослідження геополітичних проблем України.
Разом із багатьма українцями Л. Биковський у 1949 році залишив непривітну післявоєнну Європу й за допомогою пастора В. Кузіва потрапив до США, де прожив понад 40 років й брав участь у розбудові українських наукових інституцій, зокрема книгознавчої секції УВАН (США). Він був серед засновників Денверської групи та Українського історичного товариства. Тривалий час плідно співпрацював з Л. Винаром, головою Українського історичного товариства та головним редактором наукового журналу«Український історик». Дослідник був активним дописувачем цього часопису, з Л. Винаром їх поєднувало й спільне захоплення бібліографією.
Можна сперечатися, якій ділянці книгознавства Л. Биковський віддавав перевагу, але бібліографія була й залишалася до кінця життя його улюбленою справою. Багата і різноманітна тематика бібліографічних студій науковця, яка сприяла поєднанню його історичних та публіцистичних зацікавлень. Він був автором низки біобібліографій і біографічних матеріалів про діячів української науки та культури: мистецтвознавця К. Широцького, гідротехніка і меліоратора І. Шовгеніва, поета Степана Рудницького, громадського діяча, письменника, поета, публіциста Ю. Липу, українського і єврейського політичного та громадського діяча, історика, політолога, економіста С. Гольдельмана, істориків В. Міяковського, М. Міллера, першого Президента УВАН, громадського і політичного діяча, відомого вченого в галузі сільського господарства М. Ветухова, сходознавця А. Кримського та ін.
Справедливо вважають Л. Биковського своїм колегою історики, адже значну частину його творчої спадщини складають спогади та публіцистичні статті в таких українських часописах, як: “Бібліотечний журнал”, “Бібліологічні вісті”, “Українська трибуна”, ”Українська книга”, “Книголюб”, “Український історик, “Визвольний шлях”, “Нові дні”, “Літопис Волині”, “Свобода”, “Вільне слово”, “Український голос, “Гомін України”, “Книга”, “Книжка”, “Краківські вісті” та ін. – усього понад 80 назв. Спогади Л. Биковського унікальні, бо висвітлюють маловідомі події в історії різних країн та містять відомості про їхніх учасників. Усі вони отримали широкий розголос та позитивні відгуки серед наукової та культурної громадськості української діаспори.
В останні роки життя науковець реалізував два фундаментальні бібліографічні проекти: “Українські книгознавчі періодики і збірники першої половини ХХ століття” та власну біобібліографію “У службах українській книжці”. Наклад першого видання становить лише десять примірників.
Навіть короткий огляд діяльності Л. Биковського засвідчує  актуальність,  важливість його спадщини не тільки для дослідників, але й для пересічних людей, які цікавляться історією України. Значний інтерес для бібліотечних працівників становлять як теоретичні праці, так і бібліографічні покажчики, біографічні студії.
Поки історія перевидання праць Л. Биковського в Україні нараховує лише окремі  приклади. У 1996 році в щорічнику «Україна. Наука і культура» було надруковано фрагмент з його спогадів «Від Привороття до Трапезунду»; в 1997 році за фінансової підтримки дружини Л. Биковського М. Биковської науковцями Л. Винаром і Я. Ісаєвичем було перевидано біобібліографію “У службах українській книжці”, яку мали отримати всі наукові, обласні та університетські бібліотеки; в 1999 році завдяки зусиллям Н. Солонської побачила світ праця «Книгодрукування на Вкраїні».
На нашу думку, було б доцільним перевидати найважливіші праці Л. Биковського, що стало б практичним кроком на шляху вшанування пам’яті українського книгознавця, пізнання історії бібліотечного руху минулого століття.

// Бібліотечна планета. – 2010. – № 2. – С.16-19.

Вхід