Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
25.07.2017 11:57

Читайте найкращі книги!
Сьогодні в Україні щороку з'являється значна кількість...

06.07.2017 12:52

Операція «Guten Morgen» та інші пригоди у херсонському готелі
Літо для учасників клубів «КЛІО» та «Дивослово»...

26.06.2017 11:51

"Виктор Гошкевич и его мир: семья, окружение, древности": презентація книги
Херсонці люблять історію рідного краю і з задоволенням...



Галерея


Гість | Увійти
Версія для друку

Недавно вышел в свет сборник материалов научно-практического семинара «Проблемы создания библиографических репертуаров и ретроспективных сводных каталогов региональной книги» (Санкт-Петербург, 20-21 ноября 2014г.). Херсонская областная универсальная научная библиотека им. Олеся Гончара имеет достаточно богатый опыт библиографирования местных изданий, поэтому приняла приглашение на участие в этом мероприятии.
На семинаре был продемонстрирован видео-доклад, сопровождающийся видео-презентацией, заведующей отделом научной информации и библиографии Лянсберг О.В. «Херсонские книжные издания XIX-XX вв.: опыт библиографирования».

Херсонские книжные издания XIX–XX вв.: опыт библиографирования

«Напечатанное в провинции произведение всегда ждет одна и та же участь — забвение. Ввиду такого печального положения дел, мы приветствуем всякую попытку восстановить и систематизировать материалы, относящиеся к истории печати в провинции»1. Составить фундаментальную библиографию по истории Новороссии, в которой нашли бы отражение и местные издания, — такую задачу ставило перед собой Одесское библиографическое общество, образованное при Императорском Новороссийском университете в 1891 г. Инициативу Общества поддержали многие библиотеки: они создавали «местные» отделы, активно занимались составлением библиографических указателей краеведческой тематики, издавали печатные каталоги библиотек. Популяризация краеведческих изданий способствовала изучению края: его истории, культуры, географии, экономики и, в конечном итоге — хозяйственному развитию Юга Украины.

Одной из первых попыток выявить и систематизировать литературу о Херсонщине стал труд действительного члена Императорского Русского географического общества А. Н. Леонтьева «Опыт указателя книг и статей, относящихся к Херсонской губернии» (Херсон, 1890). Впоследствии Херсонская общественная библиотека издала двухтомный «Систематический указатель отдела имени Михаила Евгеньевича Беккера» (Херсон, 1911), в первом томе которого нашли отражение книги и журнальные статьи, освещающие деятельность Херсонского городского самоуправления."


Друкарня Почаївського Успенського монастиря та її стародруки : зб. наук. праць / редкол.: О. С. Онищенко (голова) [та ін.]. - К. : НБУ ім. В. І. Вернадського, 2011. - 260 с. : іл.

Ця збірка статей є певним узагальненням інформації про Почаївську друкарню та її стародруки на сьогодні. Проект «Кириличні видання друкарні Почаївського монастиря 18 - першої третини 19 ст. Історико-книгознавче дослідження. Каталог. Збереження», ініційований директорами двох академічних бібліотек - Росії та України - В. П. Леоновим і О. С. Онищенком, і підтриманий Російським гуманітарним науковим фондом і Національною академією наук України (РГНФ № 05-01-91115а/Ук), був розрахований на три роки (2005-2007). Основними виконавцями роботи були співробітники науково-дослідного відділу рідкісних книг Бібліотеки Російської академії наук (БАН) і відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ). Тема роботи була зумовлена перш за все тим, що почаївські стародруки є найменш дослідженими в порівнянні з іншими кириличними виданнями. Діяльність Почаївського культурного осередку була донедавна ще недостатньо відомою, але, як показало дослідження, видавничий спадок почаївської друкарні дуже цікавий і своєрідний. Крім того, на багатьох примірниках залишилися сліди їх побутування в різних книжкових зібраннях упродовж сторіч. Маргінальні записи на примірниках іноді мають окреме джерельне значення документа певної епохи, тим більше, що читачами та користувачами уніатських видань Почаївської лаври часто були православні. Це зовсім по-новому представляє культурні та релігійні реалії того часу.
Саме для цього збірника видатний український вчений, історик, книгознавець, українознавець, академік Національної академії наук України, директор Інституту українознавства імені І. П. Крип'якевича НАН України Я. Д. Ісаєвич підготував основний нарис щодо історії та характеристики Почаївської друкарні. На жаль, це була остання в житті дослідника стаття – 24 червня 2010 року його не стало.
У збірнику вміщено також статті співробітників Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, а також наших петербурзьких колег, які свою участь у спільному «Почаївському» проекті завершили випуском «Почаевского сборника», подавши там описи всіх почаївських стародруків із фондів Бібліотеки Російської академії наук.


Іванова О. Слов'янська кирилична рукописна книга XVI ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: наук. кат.: палеогр. альбом / О. Іванова, О. Гальченко, А. Гнатенко; редкол.: Л. А. Дубровіна (голова) та ін. - К. : НБУ ім. В. І. Вернадського, 2010. - 791 с. : іл.
У каталозі представлено кодикологічні описання 263 слов'янських рукописних книг, уривків та фрагментів XVI ст. кириличного письма, які зберігаються у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Описання здійснені з урахуванням сучасних досягнень археографії, палеографії, філігранознавства, кодикології та кодикографії. У статтях, розміщених в алфавітно-хронологічній послідовності, розкрито зміст пам'яток, наведено дані про стан збереженості, художнє оздоблення, оправи пам'яток, подані записи щодо історії рукопису, старі шифри, штампи тощо. Каталог супроводжується кількома покажчиками: за фондами, хронологічним, писців, іменним, географічним, наклейок, старих шифрів і штампів.
У палеографічному альбомі подано зразки почерків XVI ст. всіх рукописів у послідовності їхнього розміщення в каталозі.
Каталог розрахований на археографів, істориків, літературознавців, мовознавців, бібліотечних та архівних працівників, на викладачів та студентів гуманітарних факультетів.

Вхід