Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
12.10.2017 10:39

Святитель Інокентій Херсонський – великий пастир Церкви
6 жовтня 2017 року після літніх канікул відбулося чергове...

10.10.2017 11:25

Історія мужності, братерства й самопожертви: презентація проекту ведучої "Радіо Свобода" Ірини Штогрін у бібліотеці
У суботу на позачергове засідання клубу любителів історії...

10.10.2017 06:20

Вивчаємо біоритми людини українською
Однією з найважливіших проблем сьогодення є здоров'я...



Галерея


Гість | Увійти
Версія для друку
Наші публікації: ЕБ > Пам'ятки читачеві > Конституції незалежної України - 20 років

КОНСТИТУЦІЇ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ - 20 РОКІВ
(пам’ятка читачеві)


Шановні читачі!

28 червня – День Конституції України.
Це державне свято щорічно відзначається на честь ухвалення Основного Закону держави і закріплене в самій Конституції.
Конституція України – це основний Закон Держави, який закріплює права, свободи і обов’язки громадян України, її суспільно-політичний і державний устрій. Вона має особливий правовий статус – вищу юридичну силу, особливий порядок прийняття, підвищену стабільність та високий рівень захисту з боку держави.
Цього року  ми святкуємо 20-річчя прийняття Конституції України. Шлях до цієї  події був довгим і тернистим.

Титульна сторінка Конституції Пилипа Орлика давньоукраїнською мовою

Перша українська Конституція була створена Гетьманом Війська Запорозького Пилипом Орликом у 1710 році. Вона вважається також однією із перших конституцій у Європі.
Документ було складено давньоукраїнською мовою та латиною. Латиномовна копія Конституції Пилипа Орлика ХVIII століття зберігається в Національному архіві Швеції, україномовна – у Російському державному архіві.
Основний Закон Держави України був ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. Конституція України набула чинності з дня її прийняття.

Чинна Конституція України складається з 15 розділів. 161 стаття зібрана у 14 розділів, а XV розділ містить 16 перехідних положень.
Тексту Конституції передує Преамбула, в якій Верховна Рада України оголошує, що від імені Українського народу – громадян України всіх національностей, «...усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням...» приймає цю Конституцію – Основний Закон України.
Згідно з Конституцією, Україна проголошена демократичною, соціальною і правовою державою. За формою державного устрою – унітарною, за формою державного правління – президентсько-пар­ламентською, де президент є главою держави, а Кабінет Міністрів – вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Система місцевого самоврядування поєднує елементи гро­мадянської та державницької концепцій, тобто інститутами місцево­го самоврядування визнано не лише сільські, селищні, міські Ради та їх виконавчі органи, а й районні та обласні Ради.
Суттєвою ознакою демократичного характеру української Конституції є визнання її норм нормами прямої дії. Це означає, що гарантується звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина без­посередньо на підставі Конституції України.

***

Історію розроблення, прийняття, реалі­зації та модернізації Конституції України можна умовно поділити на п'ять основних періодів:

  • перший період (1990-1996) озна­менувався здобуттям незалежності України, утвердженням основ консти­туційного законодавства (перші закони про вибори і референдуми, про об'єд­нання громадян та ін.) та прийняттям Конституції України 1996 року, яка стала визначальним правовим актом для розбудови громадянського суспільства та правової держави;
  • другий період (1996-2004) став пе­ріодом реалізації Конституції України, коли більшість її положень були втіле­ні в системі чинного конституційного законодавства: запроваджен­ня інституту омбудсмена, утверджен­ня конституційної юстиції та створення Конституційного Суду України, розви­ток місцевого самоврядування тощо;
  • третій період (2004-2010) позна­чився Помаранчевою революцією, процесом внесення змін і доповнень до Конституції України (конституцій­ною реформою) щодо утвердження пар­ламентсько-президентської республі­ки і пропорційної виборчої системи при обранні парламентаріїв;
  • четвертий період (2010-2013), пе­ріод так званої «конституційної контрреформи» позначився поверненням чинності Конституції України у редакції 28 черв­ня 1996 року;
  • п'ятий період (2013-2016) оз­наменувався формуванням українців як політичної нації під час Євромайдану 2013 р. та Революції Гідності 2014 р., анексією РФ Криму та загостренням військово-політичної ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей, позачерговими виборами Президента України та народних депутатів України у 2014 р., формуванням проєвропейської парламентської коаліції та нового Уряду України, що анонсував проведення в Україні масштабних реформ, започаткуванням у 2015 р. роботи Конституційної комісії по реформуванню конституційних положень про права та свободи людини, справедливе судочинство, місцеве самоврядування та територіальну організацію публічної влади на засадах її децентралізації.
    2 червня 2016 р. Верховна Рада України остаточно затвердила закон, яким змінюються норми Конституції України щодо правосуддя. Відповідно до ухвалених змін, підвищується віковий ценз для обіймання посади судді – ним може бути громадянин України не молодший 30 років (раніше – не молодше 25 років), запроваджено створення Вищої ради правосуддя, що працюватиме замість Вищої ради юстиції, призначатиме суддю на посаду Президент України за поданням Вищої ради правосуддя.

    Рекомендуємо прочитати:

    1. Україна. Конституція (1996). Конституція України : прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. – К. : Просвіта, 1996. – 77, [2] с.
    2. Гетьман, В. П. Як приймалась Конституція України : нотатки учасника розробки Основного Закону України : докум. нарис / В. П. Гетьман ; ред. В. П. Чудний. – К. : Янко, 1996. – 126 с. : портр.
    3. Конституція України : наук.-практ. комент. / Нац. акад. прав. наук України ; редкол.: В. Я. Тацій (голова) [та ін.]. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – Х. : Право, 2012. – 1126 с. : портр.
    4. Марчук, О. Верховна Рада – VII: четверта сесія і перезавантаження влади / О. Марчук // Незалежний аудитор. – 2014. – № 2. – С. 45-49.
    5. Словська, І. Правові проблеми участі Президента України у законотворчому процесі / І. Словська // Віче. – 2011. – № 8. – С. 20-23.
    6. Шемшученко, Ю. Конституція і виборчий процес в Україні / Ю. Шемшученко // Віче. – 2015. – № 16. – С. 26-29.
    7. Президент України Петро Порошенко. Офіційне інтернет-представництво www.president.gov.ua/documents/constitution
    8. Верховна Рада України. Конституція України http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
    9. Конституція України. Вікіпедія https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8
    10. Конституція України http://kodeksy.com.ua/konstitutsiya_ukraini.htm

                Укладач:  Т.С. Федько

Вхід