Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Статті в друкованих та інтернет виданнях
Новини
20.06.2017 11:30

Пізнаємо рідну історію разом!
Теплим та насиченим виявилося інтегроване засідання...

19.06.2017 12:50

"З щирістю шануймо українську мову!": Випускний – 2017
Чи люблять херсонці рідну мову? Як показує досвід,...

14.06.2017 12:10

Кліовці на Католицькій, або Вивчаємо вулиці старого Херсона
Літо – чудова пора для неспішних прогулянок вулицями...



Галерея


Гість | Увійти
Версія для друку
Наші публікації: ЕБ > Статті в друкованих та інтернет виданнях > Лянсберг О.В. З історії пам'ятних книжок Херсонської губернії

З ІСТОРІЇ ПАМ'ЯТНИХ КНИЖОК ХЕРСОНСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ

Стаття містить відомості про пам'ятні книжки як історичний різновид довідково-бібліографічної літератури та джерело краєзнавчих знань і узагальнює зміст подібних видань, які є у фонді Херсонської ОУНБ і стосуються Херсонщини

Пам’ятні книжки губерній – це узагальнений тип видання, яке розповсюджувалося губернськими статистичними комітетами практично по всій території Російської імперії (у тому числі й в Україні ) з XVІІІ століття по 1917 рік. Одне з перших визначень пам’ятних книжок наводиться в енциклопедичному словнику Брокгауза й Ефрона [т. ХХІІа (т. 44), с. 675]: «...род адрес-календарей и справочных книг, в которых нередко содержатся и статьи по истории, географии, статистике, этнографии, флоре, фауне и пр., касающиеся данного края».
Історія пам’ятних книжок бере свій початок у XVIII столітті. У 1724 році було засновано Санкт-Петербурзьку академію наук, якій було надано виключне право на видання довідників календарного типу. Вперше цим правом Академія скористалась у 1727 році, після чого академічні календарі виходили щорічно до 1869 року. З 1770 року вони почали називатися місяцесловами. У додатках до них іноді містилися наукові статті з астрономії, метеорології, фізики, географії, історії, статистичні огляди. Ці видання мали, в основному, просвітительське значення.
Санкт-Петербурзька академія наук ревно охороняла свій привілей на видання календарів. Хоча на початку XIX століття вони видавалися невеликим накладом. В окремих провінціях вони зовсім не продавалися, тому що коштували надто дорого.
Не дивно, що в деяких великих містах Російської імперії почали видавати свої календарі, що служили місцевим інтересам. Так, у Києво-Печерській лаврі з 1799 по 1800 рік виходили «Киевские месяцесловы», які, за свідченнями сучасників, складалися Іринеєм Фальковським. Крім церковного, у Києві видавався також «Астрономо-политический календарь».
Великий інтерес для тих, хто вивчає історію Херсонщини, являє „Новороссийский Календарь на ... год”, що видавався в Одесі. Вперше він побачив світ у 1821 році французькою та російською мовами. Але наступне його видання було здійснено лише через 10 років – у 1831 році (Календарь на 1832 – Calendrier pour l’annee 1832. – Одесса, 1831). У подальшому випуск календаря було знову припинено внаслідок протестів з боку Санкт-петербурзької академії наук. Дозвіл на видання Календаря, який із цього ж року має назву „новороссийский”, було отримано 1834 року, і він виходив у світ з невеликими перервами до 1893 року.
На сторінках Календаря містилися адресні відомості щодо Одеського градоначальства, Херсонської, Таврійської, Бессарабської, Єкатеринославської губерній; огляди зовнішньої торгівлі Новоросійського краю й Бессарабії, статті з географії, сільського господарства та історії Новоросії, зокрема Херсонщини. У фонді Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара збереглися випуски „Новороссийского Календаря” на 1855, 1859,1891-1893 роки.
Указ від 19 грудня 1801 року став офіційним дозволом на випуск календарів у губерніях. Розцінювалися ці видання як «не політичні, адресні або астрономічні, але простонародні». У 1855 році привілей Академії наук було остаточно скасовано дозволом воронезькому губернському правлінню, а потім й іншим, видавати пам’ятні книжки, що стали офіційним довідником-щорічником. З цього часу пам’ятні книжки видавалися у всіх губерніях і областях європейської та азіатської частин післяреформеної Росії, за винятком Камчатської, аж до Жовтневої революції.
У деяких губерніях, а іноді й у межах однієї, пам’ятні книжки видавалися під різними назвами. Найчастіше вони називалися календарями, довідковими книжками, адресами-календарями, працями статистичних комітетів і т. д. Але щоразу це були офіційні видання губернського правління. Однак повсюдно вони видавалися вкрай нерегулярно, з великими інтервалами. Херсонська губернія не стала виключенням. Першим виданням місцевого статистичного комітету, що передувало появі пам’ятних книжок, були «Труды Херсонского Губернского Статистического Комитета» (Херсон, 1863), що складалися із книги у двох частинах:
Труды Херсонского Губернского Статистического Комитета. Кн. 1. Ч. 1. Материалы для географии и статистики Херсонской губернии. – Херсон: Херсон. Губ. Тип., 1863. – ХХIV, 299, 199, II, II с., [1] л. табл.+ фото “Вид части города Херсона”.
Труды Херсонского Губернского Статистического Комитета. Кн. 1. Ч. 2. Губернский адрес-календарь и другие справочные сведения. – Херсон: Тип. Н. Ващенко, 1863. – 290, IV c., [1] л. табл.
У першу частину ввійшли історико-краєзнавчі й довідково-статистичні матеріали. Жодна зі згодом виданих пам’ятних книжок Херсонської губернії не була настільки насиченою науковими матеріалами з історії краю, як перша частина «Трудов ...».
У другу частину ввійшли «Губернский адрес-календарь и другие справочные сведения», а у додатку до нього – матеріали з історії: «Краткая биография Джона Говарда», «Краткий очерк деятельности князя Григория Александровича Потемкина» А. Смирнова, «Описание памятников, находящихся в г. Херсоне» (Джону Говарду й фельдмаршалу князеві Г. Потьомкіну-Таврійському).
Обидві частини «Трудов ...» було видано окремо й, імовірно, різними накладами. «Материалы для географии и статистики Херсонской губернии» були розраховані на нечисленну категорію читачів, що займаються питаннями вивчення географії, економіки, історії краю, тоді як «Губернский адрес-календарь и другие справочные сведения» були затребувані значно більшою мірою. Можливо тому, надалі Статистичний комітет відмовився від видання об’ємних, які дорого коштують, видань «Трудов ...» і приступив до видання пам’ятних книжок, значно скоротивши при цьому науковий відділ видання.
У передмові до «Памятной книжки Херсонской губернии на 1901 год» йдеться про те, що «потребность в подобном издании давно ощущалась многими учреждениями и лицами, как должностными, так и частными..., но такой книжки до настоящего времени не издавалось». Однак це не зовсім точні відомості, оскільки перша «Пам’ятна книжка Херсонської губернії» вийшла у світ в 1864, а друга – в 1866 році.
Усього в Херсонській губернії за піввіку було здійснено лише 8 видань пам’ятних книжок. На сьогоднішній день вони стали бібліографічною рідкістю і лише у фонді Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара збереглися всі їхні випуски за 1864, 1865, 1901, 1910-1914 роки.
Пам’ятні книжки видавалися губернськими статистичними комітетами, губернськими правліннями або редакціями «Губернських відомостей» і здебільшого виходили за редакцією секретарів статистичних комітетів. Особисті якості й освітній рівень цих людей впливали на зміст видань. У тих випадках, коли секретарями комітетів були відомі краєзнавці або досвідчені статистики, пам’ятні книжки були насичені матеріалами з історії, географії, економіки губернії – тим, що визначає цінність видання як джерела для вивчення краю.
Пам’ятні книжки змінювалися в часі й у кожній губернії мали свої особливості, але в найбільш повному вигляді вони поєднували у собі елементи адреси-календаря, адміністративного довідника, статистичного звіту чи огляду губернії та науково-краєзнавчого збірника. У цьому можна переконатися, проаналізувавши структуру та зміст «Пам’ятних книжок Херсонської губернії».
Адреса-календар був обов’язковою складовою частиною пам’ятних книжок. Він містив у собі календарний час, астрометричні таблиці, складені за даними Миколаївської астрономічної обсерваторії. У зв’язку з тим, що в етнічному відношенні губернія була багатонаціональною, у пам’ятних книжках, поряд із православними, друкувалися єврейські, католицькі, лютеранські, протестантські календарі. Тут же містилася інформація про міські, церковні свята й урочисті дні. У всіх виданнях пам’ятних книжок (за винятком видань на 1864 і 1866 роки) подано описи Російського Імператорського дому, відомості про склад Державної Думи, Державної Ради, різних комітетів, управлінь, департаментів і канцелярій.
Адресна частина містить перелік всіх губернських і повітових урядових організацій та їхній особовий склад. Побудований він відповідно до адміністративно-територіального поділу губернії. Всередині територіальних структурних одиниць відомості про установи й посадових осіб розміщено по міністерствах і відомствах. Відомості про посадових осіб надходили від урядових і цивільних установ до Губернського правління в офіційному порядку. 
«Пам’ятні книжки Херсонської губернії» виконували також функції адміністративного довідника.У довідковому розділі книжок публікувалися обов’язкові постанови губернатора, уривки із законодавчих матеріалів і різного роду інструкцій. Тут же містилися відомості:
– про адміністративно-територіальний поділ губернії, розподіл її на дільниці судових та інших установ;
– про поштові відділення й телеграфні станції губернії: місце їхнього знаходження, графіки роботи, правила пересилання кореспонденції, тарифи на поштові й телеграфні послуги. У деяких виданнях було виділено спеціальні розділи – «Поштовий відділ», «Телеграфний відділ»;
– про транспортну систему Херсонської губернії: розклад руху поїздів, пароплавів, гужового транспорту; чинні тарифи для пасажирів. У деяких книжках був спеціальний розділ «Херсонский дорожник», що включав усю інформацію стосовно транспорту;
– про фабрики й заводи губернії;
– про медичні установи, ветеринарні пункти, аптеки;
– про навчальні заклади, музеї, бібліотеки;
– про діяльність страхових товариств на території губернії;
– про ярмарки і торгові підприємства;
– про хресні ходи в губернії;
– про друкарні, книжкові лавки, періодику, що видавалась у губернії.
Деякі випуски пам’ятних книжок мали такий розділ, як «Юридичний відділ». Тут містилися юридичні консультації, матеріали з діловодства, про мита, податки, збори, опис різного роду мір (лінійних, маси), а також монет, що використовувались у різних країнах, і співвідношень між валютами. Матеріали «Медичного відділу» сприяли санітарній просвіті народу.
Пам’ятні книжки також виконували роль статистичних довідників. Це були відомості, котрі збирав Губернський статистичний комітет, з таких напрямів, як: демографічна, сільськогосподарська, судова (карна), медична, фабрично-заводська статистика; статистика землеволодіння, народної освіти, пожеж, їхніх причин і збитків, статистика доходів, витрат і недоїмок. На сьогоднішній день – це найцінніший матеріал для історичної економіко-географічної характеристики краю.
Особливий інтерес становлять «Обзоры Херсонской губернии за ... год», опубліковані в пам’ятних книжках на 1901 і 1910 роки, що містять докладні історико- і географо-статистичні характеристики губернії.
У пам’ятних книжках були присутні й елементи науково-краєзнавчого збірника. Про це свідчить наявність джерелознавчих, описових, науково-дослідницьких матеріалів. У «Науковому відділі» містилися статті й нариси з місцевої історії, етнографії, економіки і т. ін. Їхніми авторами були працівники губернських статистичних комітетів. Згідно з «Положением о губернских и областных статистических комитетах» (1861) їм ставилося в обов’язок «заботиться о составлении, по мере возможности, привлекая к тому содействие как своих членов, так и посторонних сведущих лиц, подробных описаний губерний и областей, равно как и частей их, а так же городов и почему-либо замечательных в губернии или области местностей в отношении топографическом, историческом, промышленном, торговом, сельскохозяйственном и проч. И об издании трудов этих в свет. Издание этих трудов может быть производимо печатанием соответственных статей в местных губернских ведомостях, составлением и печатанием Памятных книжек...» (Памятная книжка ... на 1864 год. – Херсон, 1864. – С. 9-19).
Інколи краєзнавчі матеріали виділялися в окремі збірники, що видавалися як додаток або доповнення до пам’ятних книжок. Виняткову цінність для істориків становить рекламний відділ пам’ятних книжок, адже це інформація «з перших рук» щодо основних соціальних сфер життя Херсона кінця XIX – початку XX століття – економіки (виробництво, торгівля, фінанси), транспорту, побутових послуг, освіти тощо.
Пам’ятні книжки були престижним офіційним виданням, тому в них охоче розміщали інформацію про свої товари й послуги рекламодавці, серед яких: механічний чавуно-ливарний і суднобудівний заводи Вадона, заводи Гуревича, лісопильний завод Рабиновича; магазини (Памбека, Шаха, Заранкіна, Пташникова та ін.); готелі («Гранд-отель», «Петербурзька»); музичне училище, банки і т. ін. Інформація подавалась у вигляді оголошень, розміщених у рекламних блоках. Естетиці оформлення блоків приділялася велика увага: розміри літер, малюнки, шрифти, рамки з хитромудрих фігур і орнаментів – усе підпорядковувалося комерційним інтересам рекламодавця. Іноді використовувалися елементи фірмової символіки. Тексти оголошень мали характер довідкової ділової інформації, типової для жанру рекламного оголошення. Елементи розвиненої реклами, для якої характерні концентрована оціненість і наполеглива апеляція до потенційних покупців ледь простежуються в оголошеннях пам’ятних книжок. Отже, пам’ятні книжки є комплексним першоджерелом для історико-краєзнавчих досліджень нашого краю. Їхня цінність полягає в тому, що вони дозволяють у всіх подробицях відтворити картину повсякденного життя губернії, одержати «из первых рук, не искаженные позднейшими поправками, сведения о составе и занятиях жителей, состоянии природы, экономики, культуры, быта» [1], проаналізувати події, що відбувалися на Херсонщині протягом 50 років.
Інтерес для дослідників історії краю становлять не тільки „Пам’ятні книжки Херсонської губернії”, але, як зазначалося вище, й подібні видання Таврійської губернії, а також „Новоросійський календар”. Це пов’язано з тим, що більша частина сучасної Херсонської області до 1918 року входила до складу Таврійської губернії. Тому інформацію щодо Цюрупинського, Каховського, Каланчацького, Новотроїцького, Чаплинського районів, що входили до Дніпровського повіту, а також Іванівського, Великолепетиського, Верхньорогачицького, Нижньосірогозького, Генічеського районів, котрі входили до Мелітопольського повіту, – слід шукати саме у „Пам’ятних книжках Таврійської губернії”.
Ці видання випускав Таврійський губернський статистичний комітет з 1867 по 1917 рік у м. Сімферополі. Встановлено 16 випусків видання: на 1867 ч. 1, 1890, 1893, 1900-1905, 1910-1911, 1913-1917 роки. Виходили ці книжки під різними назвами: «Календарь и памятная книга Таврической губернии» – в 1893 (на 1893); «Адрес-календарь служащим в Таврической губернии» – в 1902-1904 (на 1903-1905); «Адрес-календарь и справочная книга по Таврической губернии» – в 1910,1911, 1913 (на 1910, 1911, 1913 рр.).
У фонді Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара зберігається лише одне видання “Пам’ятних книжок Таврійської губернії”: Памятная книжка Таврической губернии на 1914 год / Таврич. Губерн. Стат. Комитет; Под ред. Часовникова Г.Н. – Симферополь: Таврич. Губерн. Тип., 1914. – VI, 69, 51, 64, 444, [150] с.
За структурою та змістом „Пам’ятні книжки Таврійської губернії” практично не відрізняються від херсонського видання. Однак слід відзначити їхній добре наповнений рекламний відділ.
Сьогодні такий вид видань, як пам’ятні книжки, є унікальним друкованим довідково-бібліографічним джерелом для пізнання історії, культури та мистецтва, традицій і звичаїв різних регіонів України, зокрема Херсонщини, у ХVІІІ – на початку ХХ ст.

                                                    Список використаної літератури:

1.Балацкая Н., Раздорский А. Наследие регионов – достояние нации //Библиотека. – 1996. – № 5. – С. 13-15.
2. Викторова Е.С. Памятные книжки как справочно-библиографический источник //Труды Государственной публичной библиотеки им. М.Е. Салтыкова-Щедрина. –Л., 1957. – Т. 3. – С. 143-159.
3. Довідка про адміністративно-територіальний поділ Херсонщини //Державний архів Херсонської області: Путівник. – К., 2003. – С. 687-694.
5. Никитин Н.П. Краеведная литература пореформенной эпохи как источник для исторической географии России этого времени // Вопросы географии. – Л.,1960. – Сб. 50. – С. 211-237.
6. Ястремська Ю. Про роботу з пам’ятними книжками губерній України в Державній історичній бібліотеці України //Бібл. планета. – 2006. – № 1. – С. 26-28.

Ольга Лянсберг
//Бібл. планета. – 1998. - №1. – С. 30-31.

                                                                                                                                                                                                                                             

Напишіть свій коментар
Ваше ім'я
E-mail (не буде опублікований)
* Текст повідомлення

Вхід