Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Гість | Увійти
Версія для друку
Наш відділ > Правове довідкове бюро > Видатні правознавці > Максим Максимович Ковалевський – вчений-правознавець, дослідник державно-правових явищ XIX - початку XX століття

Максим Максимович Ковалевський – вчений-правознавець, дослідник державно-правових явищ XIX - початку XX століття

"Це був перш за все і більш за все вчений,
Лицар Істини. В якості останнього він був
емпіриком першого розряду, які будують
широкі узагальнення на грунті ретельно вивчених численних фактів".
П. А. Сорокин

Будь-яка людина неповторна. Проте, рідко кому з смертних вдається зберегти своє ім'я в пам'яті нащадків. Один з тих, хто зумів це зробити, - Максим Максимович Ковалевський.
Майбутній соціолог, історик, економіст, етнограф, правознавець народився 27 серпня 1851 року в Харкові, в старовинній дворянській родині шляхетського роду Доленго-Ковалевських, де свято шанували традиції вірного служіння Батьківщині і сповідували культ науки. Юний Максим пишався своїм батьком - прапорщиком в армії Кутузова, а потім полковником Кірасирського полку, приймав участь у Вітчизняній війні 1812 року і у війнах 1814-1815 років.
Любов до знань відрізняла юнака ще на шкільній лаві: третю Харківську гімназію він закінчив із золотою медаллю і поступив на юридичний факультет Харківського університету. М. М. Ковалевський закінчив навчання у 1872 р. зі ступенем кандидата права (тема кандидатської роботи: «Про конституційні досліди Австрії і чеську національну опозицію»). Рішенням колегії університету був залишений професорським стипендіатом кафедри державного права європейских держав. Деякий час поглиблював освіту в Берлінському університеті, потім слухав лекції в навчальних закладах Відня (Австрія) та Парижа (Франція), працював у бібліотеці Британського музею та Державному архіві Лондона (Велика Британія).
Після повернення з відрядження перевівся до Московського університету, там у травні 1878 р. захистив дисертацію на ступінь магістра державного права. Із вересня 1878 р. - доцент кафедри державного права і порівняльної історії права Московського університету, а з 1880 р. - ординарний професор цієї ж кафедри. Брав участь у роботі багатьох наукових товариств, був серед засновників одного з них  - Московського психологічного товариства (1884 р.).
Також, в цей час вів викладацьку роботу в Московському університеті: читав лекції з порівняльної історії права, історії політичних установ, порівняльної історії сім'ї та власності, історії станів, історії давнього кримінального права і, крім того, активно займався дослідницькою діяльністю. Вже перші великі роботи - "Нарис історії розпаду общинного землеволодіння в кантоні Ваадат" (1876 р.) і "Громадське землеволодіння, причини, хід і наслідки його розкладання» (1879 р.) - стали предметом численних рецензій, відгуків, статей.
Віддаючи належне науці, він зробив три наукових експедиції на Кавказ, де вивчав історію родових відносин народів цього регіону. На основі проведених
досліджень були створені такі його твори, як "Сучасний звичай і давній закон. Звичайне право осетинів в історико-порівняльному висвітленні" (1886 р.); "Закон і звичай на Кавказі" (1890 р.); "Родовий побут в сьогоденні, недавньому і віддаленому минулому" (1905 р.). Вчений встановив важливу історичну роль патріархально-сімейної громади як форми розкладання роду, що було новим словом в науці.
У 1887 р. його звільнили з університету за «негативне ставлення до російського державного ладу». Цього ж року М. М. Ковалевський виїхав за кордон. Мешкав і працював у Франції, Великій Британії, США, Італії, Бельгії, Швеції.

Від 1889 р. -  проживав у Франції. Читав лекційні курси в Стокгольмському (1890) і Брюссельському (1899) університетах, а також деякі лекції в Парижі, Оксфорді, Чикаго, Сан-Франциско. У 1901 р. зі своїми однодумцями (Е. де Роберті, Ю. Гамбаровим та ін.) заснував у Парижі Руську вищу школу суспільних наук (1901-1905), вона сприяла розповсюдженню соціологічних ідей в російському суспільстві. Максим Максимович вступив в число членів Міжнародного Інституту Соціології, став його віце-головою в 1895 році і головою в 1907 році. Він був одним з активних членів Товариства Соціології в Парижі, постійним співробітником журналу "Revue internationale de sociologie" і надав матеріальну підтримку цьому виданню. Результатом його інтересу до питань соціології, в прямому розумінні цього слова, з'явилися твори: "Сучасні соціологи" і двотомник "Соціологія".
За кордоном він створив свої найбільш значні праці - "Походження демократії" (1895 р.), "Нарис походження сім’ї і власності" (1896 р.), "Економічне зростання Європи до виникнення капіталістичного господарства" (1898-1903 рр.), "Розвиток народного господарства в Західній Європі "(1899 р.) і багато інших, що принесли йому всесвітню славу видатного історика, економіста, етнографа, юриста.
Але особливо вагомим був внесок Ковалевського в розвиток соціології. Вивчаючи соціологію, Максим Максимович написав близько 40 робіт. У книгах "Сучасні соціологи" (1905 р.) і "Соціологія" (1910 р.) він узагальнив всі досягнення цієї галузі знання, сформулював основний соціологічний закон, яким вважав закон прогресу, що полягає, за його поданням, в зростанні людської солідарності.

Повернувшись на батьківщину в 1905 році, Ковалевський продовжив науково-педагогічну діяльність. Він викладав в Петербурзькому університеті та Політехнічному інституті.
Одночасно він продовжував створювати наукові праці, зокрема тритомник "Від прямого народоправства до представницького і від патріархальної монархії до парламентаризму" (1906 р.), де обґрунтовувалася неминучість встановлення в країні парламентського ладу при збереженні конституційної, або "народної", монархії як посередника між класами в захисті інтересів народних мас.

Велику увагу Ковалевський приділяв підготовці наукових кадрів. Примітно, що гонорар від багатьох своїх лекцій і публікацій він передавав на користь нужденних студентів. До нього тяглася студентська молодь, бачачи в ньому достойний наслідування приклад вченого і педагога. Його учнями були П. Сорокін, Н. Тахтарев, Н. Кондратьєв, Н. Тімашов, які стали потім видатними вченими, продовжуючи справу вчителя.
Чималий внесок вклав він і в розвиток методології наукових досліджень, зокрема, йому належить заслуга розробки і впровадження історико-порівняльного методу. У 1900 р. на Конгресі з порівняльного законознавства Ковалевський зробив доповідь на цю тему, яка отримала високу оцінку учасників наукового форуму.
Незважаючи на зайнятість, Ковалевський проявив себе і як талановитий публіцист. Десятки його статей виходили в різних виданнях. У 1906-1907 рр. він сам видавав газету "Країна". При активній його участі випускався журнал "Запити життя". Крім того, він був постійним співробітником журналів "Юридичний вісник", "Російська думка", "Вісник Європи", засновником журналу "Критичний огляд".
Але як би не був Ковалевський захоплений політикою і публіцистикою, вчений завжди брав в ньому верх. У неспокійний для країни час він плодотворно
співпрацював з редакціями російських енціклопедій Брокгауза і Ефрона, товариства "Гранат", виступав редактором таких видань, як "Історія нашого часу", "Сучасна культура і її проблеми", "Нові ідеї в соціології" (1913-1914 рр., в 4-х томах); "Підсумки в теорії і практиці" (1911-1915 рр., в 12-ти томах).
Все, що зроблено Ковалевським в сфері гуманітарних наук, важко переоцінити. Майже в кожній галузі знання, які були предметом його вивчення, він створив наукові школи, заклав традиції, що визначили подальший розвиток науки.
Не менш багатогранною була його громадська діяльність. Ще у 1885 р. він став членом масонської ложі «Вірні друзі» шотландського обряду, згодом, у роки Першої російської революції 1905-1907 рр., заснував масонські осередки у Москві і Санкт-Петербурзі. Проте, внаслідок внутрішньої боротьби серед лідерів організації його, у 1911 р., виключено з масонства. Також М. М. Ковалевський був учасником земського руху, брав участь у Земському з’їзді в квітні 1905 р.

Ковалевський також засновник і керівник Партії демократичних реформ, яка існувала у 1905-1907 рр., голова багатьох громадських об’єднань: Російського відділення Міжнародного товариства миру, Петербурзького юридичного товариства, «Вольного экономического общества», Російсько-британського товариства, гуртків ім. О. Герцена, Л. Толстого та ін.
М. М. Ковалевський співчував українському рухові, був особисто знайомий з М. Грушевським, С. Петлюрою та іншими його провідними діячами, співробітничав з українською думською громадою, боровся проти утисків української мови, був одним із редакторів першого наукового довідника з українознавства «Украинский народ в его прошлом и настоящем» (т. 1-2, СПб., 1914-1916).
Початок Першої світової війни застав Ковалевського в Карлсбаді на лікуванні. Як російський підданий він був інтернований до весни 1915 року, потім повернувся до Росії. Важкі умови перебування в полоні підірвали його життєві сили, невдовзі він помер у Петрограді. Похований на Нікольському цвинтарі Олександро-Невської лаври. Провести в останню путь М. М. Ковалевського прийшло до 100 тис. чоловік.

Видання М. М. Ковалевського, які збереглися у фондах нашої книгозбірні:

Ковалевский М. М. Сравнительио-историческое правоведение и его отношение к социологии. Методы сравнительного изучения права. // Сборник по общественно-юридическим наукам / Под ред. Ю. С. Гамбарова. - СПб. : Книжный магазин и контора изд. О. Н. Поповой, 1899. – 192 с. - Вып. 1. - С. 1-29.

Ковалевский М. Социология : в 2 отделах / М. Ковалевский. - СПб. : Тип. М. М. Стасюлевича, 1910. - 301 с.

Ковалевский М. Родовой быт в настоящем, недавнем и отдаленном прошлом : опыт в области сравнительной этнографии и истории права / М. Ковалевский. - СПб. : Тип. акц. общ. Брокгауз-Ефрон, 1905 - Вып. 1-2. - 1905. - 312, с.

Ковалевский М.М. К истории всеобщего избирательного права // Пифферун, О. Европейские избирательные системы. - СПб. : Тип. Исидора Гольдберга, 1905. – 365 с.

Ковалевский М. От прямого народоправства к представительному и от патриархальной монархии к парламентаризму: рост государства и его отражение в истории политических учений / М. Ковалевский. - Т.2. - [Б. м. : б. и.]. - 1906. - 492 c.

Ковалевский М. Рабочий вопрос во Франции накануне революции / М. Ковалевский. - СПб. : [б. и.], 1905. - 56 c.

Ковалевский М. Хрестоматия по русской истории / М. Ковалевский. - М. : Мир, 1951 - Т. 2. - 1915. - 320 c.

Ковалевский М. Поход Верхней палаты против суда присяжных // Вестник Европы : журнал науки - политики - литературы / под ред. К. К. Арсеньева, Д. Н. Овсянико-Куликовского. - СПб. : Тип. М. М. Стасюлевича, 1866 - 1916. - 1913. - Кн. 5. - Май. - 48-й год. - С. 346-369.

Ковалевский М. Предисловие к русскому переводу // Вильсон В. Государство. Прошлое и настоящее конституционных учреждений / Пер. А. С. Ященко ; предисловие М. М. Ковалевского. – М. : Издание В. М. Саблина, 1905. - 743 с.

Ковалевский М. Профессор Степс как историк английской конституции / М. Ковалевский // Критическое обозрение. - 1879. - № 22. – С. 1-19.

Ковалевский М. По-поводу нового сочинения о Локке / М. Ковалевский // Критическое обозрение. – 1879. - № 13. – С.2-27.

Ковалевский М.  Сборник народных юридических обычаев, изданный П. А. Матвеевым / М. Ковалевский // Критическое обозрение. – 1879. - № 14. – С. 20-27.

Ковалевский М. Провинциальные собрания во Франции при Людовике XVI / М. Ковалевский  // Критическое обозрение. – 1879. - № 15. – С.32-33.

Ковалевский М. М. Экономический строй России : пер. с фр. / М. М. Ковалевский. - С.-Петербург : Тип. П. П. Сойкина, 1899. - 146 с.

Ковалевський М. М. Государство / М. М. Ковалевський // Энциклопедический словарь Т-ва "Бр. А. и И. Гранат и Ко". / Под ред. проф. Ю. С. Гамбарова, проф. В. Я. Железнова, проф. М. М. Ковалевского, проф. С. А. Муромцева, проф. К. А. Тимирязева. - Изд. 7-е, соверш. перераб. - М. : Гл. Контора Т-ва "Бр. А. и И. Гранат и Ко" ; СПб. : Тип. Т-ва "Общественная Польза", [б. г.] - Т. 16 : Город - Греция. - С. 286-313.

Ковалевский М. М. Из истории государственной власти в России // Антология мировой политической мысли : в 5 т. / Нац. обществ.-науч. фонд, Акад. полит. науки; ред.-науч. совет Г. Ю. Семигин (пред. совета) [и др.]. - М. : Мысль, 1997 - Т. 4 : Политическая мысль в России : 2-я пол. ХIХ-ХХ в. / ред.-сост.: Л. Н. Алисова, Д. Т. Жовтун ; отв. ред. А. А. Миголатьев ; худож. В. А. Корольков. - 1997. – С.236-244.

 

 Література про М. М. Ковалевського:

  1. Бреус А. П. Максим Максимович Ковалевский - виднейший ученый и государственный деятель [Електронний ресурс] / А. П. Бреус, Р. Т. Усманов. – Режим доступу: http://www.unilib.neva.ru/rus/lib.old
  2. Ісаєвич Я. Д. М. М. Ковалевський і Україна / Я. Д. Ісаєвич // Український історичний журнал. – 1966. – № 4. – С. 135 – 136.
  3. Кресін О.  Видатний юрист-компаративіст Максим Максимович Ковалевський / О. Кресін // Право України. - 2013. - № 3/4. - С. 499-503.
  4. Лаптін П. Ф. Історичні погляди М. М. Ковалевського // Український істо­ричний журнал. - 1962. - № 1. - С. 91-96.
  5. Максим Максимович Ковалевский (1851-1916 гг.) // История и историки. Историографический ежегодник. 1980 / Отв. ред. М. В. Нечкина. - М. : Наука, 1984. - С. 298-337.
  6. Максим Максимович Ковалевский // Императорская Академия Наук : Материалы для биографического словаря действительных членов Императорской Академии Наук.- Петербург : Тип. Рос. Акад. Наук, 1889-1914. - Ч. 2 : М - Я. - 1917.  – С. 311-322.
  7. Ніколаєнко Н.Сутність та особливості історико-порівняльного методу правових досліджень М. Ковалевського / Н.  Ніколаєнко // Віче. - 2010. - № 14. - С. 16-18. - Бібліогр. у кінці ст.
  8. Ніколаєнко Н. Позитивістські основи державно-правових поглядів Максима Ковалевського / Н.  Ніколаєнко // Віче. - 2010. - № 12. - С. 21-23. - Бібліогр. у кінці ст.
  9. Ніколаєнко Н. Роль вчених-правознавців Харківського університету у формуванні наукового світогляду Максима Ковалевського / Н.  Ніколаєнко // Юридична Україна. - 2010. - № 8. - С. 19-24. - Бібліогр. у кінці ст.
  10. Павленко Ю. В. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства : навч. посіб. / Ю. В. Павленко ; відп. ред. та автор вст. слова С. Кримський. – Вид. 2-ге, стереотип. – К.: Либідь, 1999. – С. 81.
  11. Скакун О. Ф. Ковалевський М. М. / О. Ф. Скакун // Юридична енциклопедія. - К., 2001. - Т. 3. - С. 127 – 128.
  12. Смуток П. М. М. Ковалевский и українство / П. М. Смуток  // Украинская жизнь. – 1916. - № 4-5. – С. 65-69.
  13. Сорокин П. А. Общедоступный учебник социологии : статьи разных лет / П. А. Сорокин. - М. : Наука, 1994. - С. 269-270.
  14. Сорокин П. А. Духовный облик М. М. Ковалевского как мыслителя / П. А. Сорокин // Социологические исследования. - 1989. - №З. - С.107-111.

Вхід