Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
23.10.2017 08:30

«Прийміть до серця свого» (до 900-річчя з історії написання «Повчання Володимира Мономаха»)
Скільки б не минуло часу, істина не перестає бути істиною....

12.10.2017 10:39

Святитель Інокентій Херсонський – великий пастир Церкви
6 жовтня 2017 року після літніх канікул відбулося чергове...

10.10.2017 11:25

Історія мужності, братерства й самопожертви: презентація проекту ведучої "Радіо Свобода" Ірини Штогрін у бібліотеці
У суботу на позачергове засідання клубу любителів історії...



Галерея


Гість | Увійти
Версія для друку
Новини > Нагірна проповідь: прості істини на всі віки

Нагірна проповідь: прості істини на всі віки

13.04.2017 12:55

Він не мав ні багатства, ні високого становища. У нього навіть не було власного дому. Однак його вчення вплинули і продовжують впливати на життя мільйонів людей. Чи Ісус – це справді історична постать? Що про нього кажуть фахівці та авторитетні джерела давнини і сучасності? У чому актуальність Нагорної проповіді Ісуса Христа сьогодні? На ці питання отримали відповіді учасники клубів «КЛІО» та «Дивослово», відвідавши інтегроване засідання клубів.
Лілія Віжічаніна зробила огляд джерел з теми «Історичні джерела про Ісуса Христа».

З її повідомлення присутні дізналися, що найдетальніша розповідь про життя і служіння Ісуса записана в біблійних книгах Матвія, Марка, Луки та Івана, відомих як Євангелія. До речі, ці книги теж є важливим історичним джерелом. Зокрема, у книзі Луки 3:1,2 читаємо: «У 15–й рік правління цезаря Тиберія, коли Понтій Пилат був намісником Юдеї, Ірод – обласним правителем Галілеї, його брат Філіпп – обласним правителем Ітуреї і Трахонітиди, а Лісаній – обласним правителем Авіліну, за днів Кайяфи і старшого священика Анни, було в пустелі Боже слово Іванові, сину Захарія».

Тацита (бл. 56-120 рр. н. е.) вважають одним з найвидатніших істориків стародавнього Риму. Його праця «Аннали» охоплює події, що відбувались у Римській імперії в період з 14 по 68 рік н. е. (Ісус помер у 33 році н. е.). Тацит пише про страшну пожежу, яка спустошила Рим у 64 році н. е. Винним у цій біді вважали імператора Нерона. Тому, за словами Тацита, аби «розвіяти чутки», Нерон звалив вину на християн. Історик каже: «Христа, від імені якого походить ця назва [християни], стратив за часів Тиберія прокуратор Понтій Пілат» («Аннали», XV, 44).

Римський історик Светоній (бл. 69-після 122 рр. н. е.) у своїй праці «Жизнь двенадцати цезарей» описує правління перших імператорів. У розділі, присвяченому імператору Клавдію, Светоній згадує про незгоди серед юдеїв в Римі, що, ймовірно, виникали через суперечки про Ісуса. Історик пише, що Клавдій «вигнав з Рима юдеїв, що часто створювали неспокій через Хреста [Христа]» («Божественный Клавдий», XXV, 4). Хоча Светоній називає Ісуса винним у порушенні спокою, він аж ніяк не піддає сумніву його існування.

Пліній Молодший (бл. 61-113 рр. н. е.), римський письменник і намісник Віфінії (сучасна Туреччина) у листі до імператора Траяна писав про те, як він боровся з християнами у своїй провінції. Пліній розповів, що змушував християн зректися своєї віри і страчував кожного, хто цього не робив. Він пише: «Тих, хто заперечував, що вони є чи були християнами, я відпускав після того, як вони повторювали за мною звернення до [язичницьких] богів, жертвували вино і пахощі твоєму образу... і зрештою проклинали Христа» («Письма Плиния младшего», X, 96).

За словами юдейського священика та історика Юсифа Флавія (бл. 37-100 рр. н. е.), первосвященик Анна, який володів значним політичним впливом, «зібрав Синедріон [юдейський верховний суд] і привів Якова, брата Ісуса, званого Христом» («Иудейские древности», XX, 9).

У наступній частині засідання гість клубу Владислава Дяченко (заступник директора Художнього музею ім. О. Шовкуненка, слухачка безкоштовних курсів української мови та наш чудовий друг) ознайомила присутніх з теми «Нагірна проповідь» та торкнулась історії перекладу Біблії на українську мову та тих особистостей, які стояли за цим. Зокрема, цікавою була розповідь про Пантелеймона Куліша та його переклад Святого Письма, а також про Івана Огієнка, пізніше відомого як митрополит Іларіон. Детально зупинилася пані Владислава на тій частині Нагірної проповіді, що містить заповіді щастя: «Щасливі ви, бідні, бо вам належить Царство Боже. Щасливі ви, хто голодує тепер, бо ви будете насичені. Щасливі ви, хто плаче тепер, бо ви будете сміятися. Щасливі ви, коли через Сина людського інші вас ненавидять, виганяють, ганьблять та безчестять ваше ім’я. Радійте у той день і веселіться, бо в небі вас чекає велика нагорода…». Пані Владислава пояснила значення слова «блаженство», або «щастя», що використовується у даному уривку.

Після розповіді виступаючих відбулося жваве обговорення. Присутні ділилися своїми думками про роль вчення Христа в їхньому житті.
Якщо ви бажаєте дізнатися більше, пропонуємо прочитати Нагірну проповідь. Вона допоможе вам зрозуміти:

  • як бути щасливим (Луки 6:20–23).
  • як зберігати самоповагу (Луки 6:43–45).
  • покращити стосунки з іншими людьми (Луки 6:27–38, 41,42).
  • як знайти сенс життя (Луки 6:46–49).

Нагірна проповідь (Луки 6:20–49): Уривок

Тоді він подивився на своїх учнів і почав говорити: «Щасливі ви, бідні, бо вам належить Царство Боже. 21 Щасливі ви, хто голодує тепер, бо ви будете насичені. Щасливі ви, хто плаче тепер, бо ви будете сміятися. 22 Щасливі ви, коли через Сина людського інші вас ненавидять,+ виганяють,+ ганьблять та безчестять ваше ім’я. 23 Радійте у той день і веселіться, бо в небі вас чекає велика нагорода. Адже їхні прабатьки так само робили колись пророкам. 24 Але горе вам, багаті, тому що ви вже отримали свою втіху сповна. 25 Горе вам, хто ситий тепер, бо ви будете голодувати. Горе вам, хто сміється тепер, бо ви будете сумувати і плакати. 26 Горе вам, коли всі люди вас хвалять,+ бо саме так їхні прабатьки робили лжепророкам. 27 Вам же – тим, хто слухає, – кажу: не переставайте любити своїх ворогів, робити добро тим, хто вас ненавидить,  28 благословляти тих, хто вас проклинає, і молитися за своїх кривдників. 29 Якщо хтось ударить тебе по одній щоці, підстав йому і другу, а тому, хто забирає в тебе верхній одяг, не перешкоджай забрати і спіднього. Усім, хто просить тебе, давай, а того, хто забере щось твоє, не змушуй повернути. 31 І, що хочете, аби робили вам люди, те робіть їм і ви. 32 Якщо ви любите тих, хто любить вас, то хіба це робить вам честь? Адже навіть грішники люблять тих, хто любить їх.+ 33 І якщо робите добро тим, хто робить добро вам, то хіба це робить вам честь? Навіть грішники чинять так само. 34 І якщо ви позичаєте тим, від кого сподіваєтесь отримати позичене, то хіба це робить вам честь? Навіть грішники позичають грішникам, щоб отримати назад стільки ж. 35 А ви завжди любіть своїх ворогів, робіть добро та без відсотків позичайте, не сподіваючись отримати щось назад. Тоді ваша нагорода буде велика і ви будете синами Всевишнього, бо він добрий навіть до невдячних і неправедних. 36 Завжди будьте милосердні, як і ваш Батько милосердний. 37 Більш того, перестаньте судити – і ніколи не судитимуть вас, перестаньте осуджувати – і ніколи не будуть осуджувати вас. Завжди прощайте  – і буде прощено вам. 38 Давайте – і дадуть вам:+ насиплють у поділ вашого одягу міру добру, щільно наповнену, утрушену й переповнену. Бо, якою мірою міряєте ви, такою відміряють вам». 39 Потім Ісус навів їм приклади: «Чи може сліпий вести сліпого? Хіба не впадуть вони обидва в яму? 40 Учень не більший від свого вчителя, але учень, навчений досконало, стане таким, як його вчитель. 41 Чому ти дивишся на скалку в оці свого брата, а колоду у власному оці не помічаєш? 42 Як можеш казати братові: “Брате, дозволь мені вийняти скалку з твого ока”, якщо у власному оці не бачиш колоди? Лицеміре! Спочатку вийми зі свого ока колоду, і тоді чітко побачиш, як вийняти з братового ока скалку. 43 Також жодне добре дерево не приносить поганих плодів, а жодне погане не дає плодів добрих. 44 Кожне дерево пізнають по його плодах. Адже з тернів не збирають фіг і з тернового куща не зрізають винограду. 45 Добра людина з доброго скарбу, що в її серці, виносить добро, а погана людина зі свого поганого скарбу – зло. Бо, чим переповнене серце, те говорять уста. 46 Чому ви кличете мене: “Господи! Господи!” – але не виконуєте того, що я говорю? 47 Розкажу вам, до кого подібний той, хто приходить до мене, слухає мої слова й виконує їх:  48 він подібний до чоловіка, який, бажаючи побудувати дім, викопав глибоку яму, аж до скелі, і на скелі заклав фундамент. Тож, коли почалася повінь, ріка ринула на дім, але не змогла його похитнути, бо він був добре збудований. 49 А той, хто слухає і не виконує, подібний до чоловіка, який збудував свій дім на самій землі, без фундаменту. Коли на дім ринула ріка, він відразу ж завалився; і був той дім зруйнований дощенту» (Луки 6:20–49).





Вхід