Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Гість | Увійти
Версія для друку
Наш відділ > Клуб української мови "Дивослово" > Конспекти занять з граматики української мови > Правопис прикметника. Вживання прикметників у діловому стилі мовлення

Правопис прикметника. Вживання прикметників у діловому стилі мовлення

План-конспект заняття

Деякі правила правопису прикметника.

І. Організаційний момент. Перевірка домашнього завдання.

ІІ. Розвиток усного мовлення. Тема: Емоції та почуття. Характер людини.

ІІІ. Основна частина. Правопис прикметників.

Зміни приголосних при їхньому збігові

1. Зміни приголосних перед –СЬК-(ИЙ), -СТВ-(О). Перед суфіксами –ськ-(ий), -ств-(о) деякі приголосні зазнають звукових змін, а саме:

а) к, ц(ь), ч + -ськ-(ия), -ство-(о) дають -цьк-(нй), -цтв-(о): гірни́к — гірни́цький — гірни́цтво, па́рубок — парубо́цький — парубо́цтво, молоде́ць — молоде́цький — молоде́цтво, ткач — тка́цький — тка́цтво;

б) г, ж, з + -ськ-(ий), -ств-(о) дають -ськ-(ий), -зтв-(о): убо́гий — убо́зтво, Зба́раж — зба́разький, боягу́з — боягу́зький — боягу́зтво;

в) х, ш, с + -ськ-(ий), -ств-(о) дають -ськ-(ий), -ств-(о): чех — че́ський, птах — пта́ство, това́риш — товари́ський — товари́ство, залі́сся — залі́ський.

Інші приголосні перед суфіксами -ськ-(ий), -ств-(о) на письмі зберігаються: агент — аге́нтство, агентський, бага́тий — бага́тство, брат — бра́тський — бра́тство, заво́д — заводськи́й, інтеліге́нт — інтеліге́нтський, люд — лю́дський, лю́дство, сирота́ — сирі́тський — сирі́тство, студе́нт — студе́нтський — студе́нтство.

2. Зміни груп приголосних -цьк-, -ськ-.-зьк-, -ськ-, -зьк-, -ск-, -шк-, -зк-, -ст- -чк-. При словотворенні і словозміні зазнають змін такі групи приголосних:

а) група приголосних -цьк- змінюється на –чч-, а -ськ- — на -ч-, утворюючи іменники із суфіксом -ин-(а): воя́цький — воя́ччина, коза́цький — Коза́ччина, німе́цький — Німе́ччина, туре́цький — Туре́ччина (але гали́цький – Галичина́); ре́крутський —рекру́тчина, солда́тський — солда́тчина;

б) групи приголосних -ськ-, -ск- змінюються на -щ-, утворюючи іменники із суфіксом -ин-(а): полта́вський — Полта́вщина, віск — вощи́на, пісо́к (піску́) — піщи́на;

в) групи приголосних -ск-, -шк- змінюються на -, утворюючи прикметники із суфіксом -ан-: віск — воща́ни́й, до́шка — дощани́й, пісо́к (піску́) — піща́ний;

г) групи приголосних -ск-, -ст- змінюються на -, група -зк- — на -жч-, утворюючи різні дієслівні форми: ве́реск — вереща́ти, верещу́, верещи́ш і т. д.; пуск — пущу́ — пу́щений; прости́ти — проща́ти, проща́ю, проща́єш і т. д.; прощу́, але прости́ш, прости́ть і т. д.; брязк — бряжча́ти, бряжчу́, бряжчи́ш і т. д.;

ґ) у групі приголосних -чк- під час творення присвійних прикметників із суфіксом -ин- звук к змінюється на ч: дочка́ — доччи́н, Сві́чка — Сві́ччин, Марі́чка — Марі́ччин.

Примітка. У присвійних прикметниках від власних імен із групами -ск-, -ськ- звук с на письмі зберігається, а к переходить у ч: Пара́ска — Пара́счин, Они́ська — Они́сьчин; -шк- дає щ: Мела́шка — Мела́щин.

3. Зміни приголосних перед –Ш-(ИЙ) у формах вищого ступеня порівняння прикметників і прислівників. У вищому ступені порівняння прикметників і прислівників г, ж, з перед суфіксом –ш-(ий) змінюються на –жч-(ий), а с - +-ш-(ий) – на –щ-(ий): дороги́й — доро́жчий (доро́жче), ду́жий — ду́жчий (ду́жче), вузьки́й — ву́жчий (ву́жче), низьки́й — ни́жчий (ни́жче), висо́кий — ви́щий (ви́ще), але легки́й — ле́гший (ле́гше).

4. Зміни приголосних перед суфіксом –Н-. Приголосні звуки к, ц(ь) перед суфіксом -н- змінюються на -: безпе́ка — безпе́чний, безпе́чність, безпе́чно; вік — ві́чний, ві́чність, ві́чно; мі́сяць — мі́сячний, око́лиця — око́личний, пшени́ця — пшени́чний, рік — річни́й, се́рце — серде́чний, со́нце — со́нячний. Приголосний основи ч зберігається: по́міч — помічни́й, помічни́к; ніч — нічни́й, ячмі́нь — я́чний (або ячмі́нний).

Вправи:

І. Прочитайте текст. Знайдіть у тексті слова, утворені суфіксальним способом.

На Черкащині стояв козацький загін. Якраз був короткий час перемир’я з татарами. Тому молодече парубоцтво безпечно зупинилось в одному мальовничому селі.

ІІ. Прочитайте й відредагуйте  написане, пояснюючи суть помилки за допомогою правил.

Найбільш багаті місця рибної ловлі знаходилися у гирлі притоки Дніпра. В дніпровзький і бугський лимани козакство виходило через запорожську протоку. Там ловилась часто гіганська риба.

Утворіть від поданих іменників прикметники:

  • парубок – парубоцький,
  • студент –
  • брат –
  • кріпак –
  • товариш –
  • пророк –

Правопис складних прикметників

Разом пишуться:

а) складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом: електросиловий (електросила), лісостеповий (лісостеп), м'ясозаготівельний (м'ясозаготівля),радіофізичний (радіофізика), самохідний (самохід), теплообмінний (теплообмін), чорноземний (чорнозем);

б) складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгоджуваного з ним прикметника: загальноосвітній (загальна освіта), легкоатлетичний (легка атлетика), мовностильовий (мовний стиль), народногосподарський (народне господарство), народнопоетичний (народна поезія), первіснообщинний (первісна община), правобережний (правий берег), сільськогосподарський (сільське господарство), східнослов'янський (східні слов'яни);

в) складні прикметники з другою дієслівною частиною: волелюбний, деревообробний, карколомний, машинобудівний.

Прикметники з другою префіксальною дієслівною частиною пишуться через дефіс: вантажно-розвантажувальний, контрольно-вимірювальний;

г) складні прикметники, у яких першим компонентом виступає прислівник: важкохворий, внутрішньозаводський, загальнодержавний; так само й такі, у яких другою складовою частиною є дієприкметник: вищезгаданий, нижчепідписаний, новоутворений, свіжозрубаний, але: трохи вище зазначений (параграф), бо є пояснювальне слово;

д) складні прикметники (з двох або кількох компонентів), у яких основне смислове навантаження передається останнім прикметником, а попередні лише звужують, уточнюють його зміст. Такі прикметники, як правило, мають термінологічне значення: вузькодіалектне (мовне явище), грудочеревна (перепона), давньоверхньонімецька (мова), двовуглекислий (газ), лінгвостилістичні (особливості); також — глухонімий, сліпоглухонімий;

е) складні прикметники, першою частиною яких є числівник, написаний літерами: двадцятиповерховий, семиразовий, стодвадцятип'ятирічний, але 125-річний;

є) складні прикметники, утворені з двох неоднорідних прикметників (зокрема ті, які виражають відношення родової ознаки до видової): поперечношліфувальний (поперечний шліфувальний верстат).

ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!

У складних термінах прислівник як компонент, що уточнює значення складного прикметника, пишеться разом із цим прикметником: короткогрушоподібний, округлояйцеподібний.

Через дефіс пишуться:

а) складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс: віце-президентський (віце-президент), генерал-губернаторський (генерал-губернатор), дизель-моторний (дизель-мотор), соціал-демократичний (соціал-демократ), унтер-офіцерський (унтер-офіцер);

б) складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному: аграрно-сировинний, державно-монополістичний, електронно-обчислювальний, культурно-технічний, лісопильно-стругальний, масово-політичний, мовно-літературний, навчально-виховний, науково-технічний, партійно-політичний, плоско-опуклий, постачально-збутовий, свердлильно-довбальний, суспільно-політичний, столярно-механічний; а також узвичаєні: всесвітньо-історичний, літературно-художній, народно-визвольний, підзолисто-болотний тощо; між компонентами цих складних прикметників, не з'єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і: аграрний і сировинний, навчальний і виховний тощо;

в) складні прикметники, у яких перша частина закінчується на -ико (-іко): буколіко-романтичний, діалектико-матеріалістичний, історико-культурний, механіко-математичний, політико-економічний;

г) складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-: військово-морський, військово-спортивний, воєнно-стратегічний;

ґ) складні прикметники, у яких перша частина не має прикметникового суфікса, але яка за змістом є однорідною з другою частиною і приєднується до неї за допомогою сполучного звука о або е: м'яльно-тіпальний, м'ясо-молочний, крохмале-патоковий;

д) складні прикметники, утворені з двох або кількох основ, які означають якість із додатковим відтінком, відтінки кольорів або поєднання кількох кольорів в одному предметі: блакитно-синій, гіркувато-солоний, кисло-солодкий, молочно-білий, сіро-голубий, темно-зелений, але: жовтогарячий, червоногарячий (окремі кольори);

е) складні назви проміжних сторін світу: південно-східний, північно-західний; норд-остівський;

є) складні прикметники, першим компонентом яких є числівник, написаний цифрами: 20-річний, 10-поверховий.

ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!

Складні субстантивовані прикметники, які набули форми іменника, такі як військовозобов'язаний, військовополонений, пишуться разом.

Порушення правил творення форм ступенів порівняння.

Деякі особливості вживання прикметників в офіційно-діловому стилі мовлення

Порушення правил творення форм ступенів порівняння та норм їх вживання призводить до зниження рівня культури мовлення.

Найтиповішими помилками щодо творення та застосування форм ступенів порівняння є:

- заміна найвищого ступеня порівняння вищим, напр.: кращі люди замість найкращі люди, вища міра покарання замість найвища міра покарання;

- вживання форм вищого ступеня порівняння без прийменників від, за чи сполучника ніж, напр.: Він старший мене замість Він старший від мене;

- поєднання простої та складеної форм вищого ступеня, напр.: більш (менш) дорожчий, більш (менш) тепліший;

- використання займенника самий у невластивому йому значенні, напр.: самий дорогий чи самий дорожчий замість найдорожчий або найбільш дорогий.

У текстах ділового стилю якісні прикметники порівняно з відносними вживають менше, однак вони часто є компонентами складених найменувань або термінів, напр.: вільне коливання, гнучкий курс, тверда валюта, нова техніка, великий попит; форми ступенів порівняння в таких конструкціях втрачають значення порівнювальної ознаки, напр.: вищий сорт, вища школа, старший викладач, молодший науковий співробітник.

Відносні прикметники позначають ознаку предмета не безпосередньо, а за відношенням до: а) предмета, напр.: річний звіт, валютний рахунок, процентні ставки; б) дії, процесу, стану, напр.: коливний курс, платіжний баланс; в) місця, часу, напр.: внутрішній ринок, тимчасові коливання; г) кількості, напр.: подвійний курс.

На відміну від якісних відносні прикметники є похідними, які утворені за допомогою суфіксів -н-, -ов-, -ев-, -ськ-, -івськ-, -льн-, -ічн-та інших від іменникових, дієслівних, числівникових, прислівникових основ, напр.: конкурс - конкурсний, план - плановий, біржа - біржовий, кореспондент - кореспондентський, банк - банківський, обчислювати - обчислювальний, технологія - технологічний, два - подвійний, сьогодні - сьогоднішній.

У багатьох випадках до творення долучаються префікси без-, від-, між-, на-, над-, перед-, під-, по-, поза-, понад-, при- та інші, які разом із суфіксами творять похідні відносні прикметники, напр.: безпроцентний кредит, відсоткова ставка, міжбапківський ринок, подвійний курс та інші, або відбувається процес складання основ чи цілих слів, напр.: грошово-кредитна криза, малоцінні інструменти, швидкозношувані предмети.

Саме відносні прикметники переважають у текстах ділового мовлення. Конкретизуючи значення іменників, вони входять до термінологічних словосполучень, напр.: паперові гроші, цінні папери, кредитний ризик, економічні відносини, страхові збитки, комерційний кредит.

Присвійні прикметники виражають ознаку предмета за належністю його людині або тварині.

Отже, відповідно твірною базою можуть бути лише назви істот, від основ яких утворюються присвійні прикметники за допомогою суфіксів -ів (-їв), -ин (-їн), рідко -ач- (-яч-) або нульового, напр.: Микола – Миколин, Петро – Петрів, Андрій – Андріїв, Оксана – Оксанин, Марія – Маріїн, зозуля – зозулин, соловейко – соловейків, вовк – вовчий.

Типовою помилкою щодо творення присвійних прикметників чоловічого роду є додавання до основи закінчення -ий, напр.: батьков-ий, Маріїн-ий, Сергієв-ий. Повну форму можуть мати лише деякі присвійні прикметники, похідні від назв тварин, напр.: орлиний, солов'їний, качиний.

У діловому мовленні присвійні прикметники вживають рідко. Значення індивідуальної віднесеності особі найчастіше передають формами родового відмінка іменників, напр.: наказ директора, заява Ігнатенка, стипендія студента.

Присвійні прикметники можуть входити до складу термінологічних сполук (фарадеєва стала, торрічеллієва порожнина) або фразеологізмів (ахіллесова п'ята, авгієві стайні, гордіїв вузол, дамоклів меч), втрачаючи, звичайно, значення присвійності. Однак і в цьому випадку є велика кількість конструкцій з родовим належності, напр.: кільце Ньютона, закон Архімеда, прилад Ампера.

В окремих випадках зміна лексичного значення супроводжується зміною морфологічних ознак, а саме:

- рід втрачає словозмінний характер, закріплюється за словом як стала ознака, переводячи прикметник в розряд іменників, напр.: пряма, стала, крива, складова, приймальна, учительська, набережна, пальне. Вони зберігають прикметниковий тип словозміни за відмінками, пор.: прям-а - прям-ої, прям-ій; приймальн-а - приймальн-ої, при-ймальн-ій.

- парадигма відмінкових закінчень стає іменниковою, тобто відбувається втрата зв'язку з прикметником і на рівні значення, і на рівні морфологічної форми, напр.: приймальн-я - приймальн-і, Павлівн-а -Павлівн-и, Павлівн-і.

Іменники-прізвища чоловічого роду на -ов, -ев (-єв), -ів (-їв), -ин (-їн) виявляють тісніший зв'язок з прикметником: у родовому відмінку однини вони мають закінчення іменників, а в орудному - прикметників твердої групи, напр.: Коваль - Ковалів-а (Ковалев-а),але Коволів-им (Кавалев-им), Василишин-Василишин-а, але Василишин-им. Лише неслов'янські прізвища, які закінчуються на -ов, -ин (-Ш), відмінюються як іменники, напр.: Дарвін -Дарвін-а, Дарвін-ом; Чаплін - Ча-плін-а, Чаплін-ом.

Типологізацію словозміни географічних назв середнього роду прикметникового походження доцільно проводити з увагою на закінчення: іменники із закінченням -е відмінюються як прикметники, напр.: Горошин-е – Горошин-ого, Горошин-им; Михалков-е – Михалков-ого, Михалков-им; іменники, що мають закінчення -о, повністю морфологізувалися і відмінюються як іменники, напр.: Голосів-о - Голосів-а, Голосів-ом; Святошин-о - Святошин-а, Святошин-ом.

IV. Підсумки заняття:

V. Домашнє завдання. Вивчити правила. Перекласти текст:

Знаєте ли вы украинскую ночь? О, вы не знаете украинской ночи! Всмотритесь в нее. С середины неба глядит месяц. Необъятный небесный свод раздался, раздвинулся еще необъятнее. Горит и дышит он. Земля вся в серебряном свете; и чудный воздух и прохладно-душен, и полон неги, и движет океан благоуханий. Божественная ночь! Очаровательная ночь! Недвижно, вдохновенно стали леса, полные мрака, и кинули огромную тень от себя. Тихи и покойны эти пруды; холод и мрак вод их угрюмо заключен в темно-зеленые стены садов. Девственные чащи черемух и черешен пугливо протянули свои корни в ключевой холод и изредка лепечут листьями, будто сердясь и негодуя, когда прекрасный ветреник — ночной ветер, подкравшись мгновенно, целует их. Весь ландшафт спит. А вверху все дышит, все дивно, все торжественно. А на душе и необъятно, и чудно, и толпы серебряных видений стройно возникают в ее глубине. Божественная ночь! Очаровательная ночь! И вдруг все ожило: и леса, и пруды, и степи. Сыплется величественный гром украинского соловья, и чудится, что и месяц заслушался его посереди неба... Как очарованное, дремлет на возвышении село. Еще белее, еще лучше блестят при месяце толпы хат; еще ослепительнее вырезываются из мрака низкие их стены. Песни умолкли. Все тихо. Благочестивые люди уже спят. Где-где только светятся узенькие окна.

Запам'ятайте слова!

Необъятный — неосяжний, безмежний;

небесный свод — небесне склепіння;
благоуханный — запашний, пахучий, духмяний;
угрюмо — похмуро, понуро;

негодуя — обурюючись;
пруд — став;
мрак — темрява, морок;
чудится — здається.

 

 

Вхід