Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
16.11.2017 08:02

Уся правда про Холодний Яр: книги Юрія Горліс-Горського у Гончарівці
Той, хто вивчає історію, стає громадянином. Той,...

09.11.2017 14:45

Квест – найцікавіша форма святкування Дня української мови!
У цьому році українці вдвадцяте за роки незалежності...

09.11.2017 13:40

«Ми писали, ми писали, наші пальчики втомились...»
Сьогодні бібліографи знову продемонстрували свою активну...



Галерея


Гість | Увійти
Версія для друку

Прижиттєві видання Івана Федорова

1. Апостол.  Москва, ( 17/IV 1563 по 1/III 1564), 6 ненумерованих листів + 262 нумерованих (тут і далі мається на увазі нумерація кириличними буквами), формат сторінок не менше 285 x 193 мм, друк в два кольори, тираж близько 1000, збереглось не менше 47 примірників.
1 березня 1564 року в Москві вийшла в світ перша датована російська книга "Апостол" ("Діяння святих Апостолів") - шедевр друкарського мистецтва. Цю подію прийнято вважати датою початку друкарства на Русі. «Апостол» був надрукований Іваном Федоровим і Петром Мстиславцем в першій державній друкарні, влаштованій з благословення митрополита Макарія в 1553 році, в палатах на Нікольській вулиці. З післямови до «Апостола» відомо, що поліграфічні роботи велися протягом року. Текст «Апостола» був відредагований і підготовлений до друку за участю митрополита Макарія. Книга надрукована "старопечатним" стилем, який розробив сам Іван Федоров на основі московського півуставного листа середини XVI ст.

2 та 3. Часлословець.  Москва, два тиражі (7/VIII - 29/IX та 2/IX - 29/X 1565), 173 (в другому тиражі 172) ненумерованих листа, формат не менше 166 x 118 мм, друк в два кольори, збереглось не менше 7 примірників.


4. Євангеліє учительне. Заблудов, два тиражі (8/VII 1568-17/III 1569), 8 ненумерованих + 399 нумерованих аркушів, формат не менше 310 x 194 мм, друк у два кольори, збереглося не менше 31 примірника.
У Заблудові Іван Федорович і Петро Мстиславець спорудили друкарню, і в ній було надруковане «Євангеліє учительнеє» (1569). Для свого часу то була винятково оздоблена й майстерно оформлена книга на 814 сторінок – шедевр друкарського мистецтва.

5. Псалтир з Часословцем. Заблудов (26/IX 1569-23/III 1570), 18 ненумерованих листів + 284 листи першого рахунку + 75 листів другого рахунку, формат (за сильно обрізаним екземпляром) не менше 168 x 130 мм, друк в два кольори. Дуже рідкісне видання: відомо всього три примірники, причому всі неповні. Вперше в кирилівському книгодрукуванні набрані розграфлені таблиці.
Псалтир є однією з найбільш поширених релігійних книг, які використовували і для церковної служби, і для домашнього читання і як навчальний посібник. Заблудовський Псалтир являє собою чудовий витвір друку з великою кількістю орнаментики у вигляді ініціалів, заставок, кінцівок, обрамлень колонтитулів і т.п. Тут є і фігурна гравюра, що зображає легендарного автора Псалтиря - царя Давида, а також гравійований герб Г.О. Ходкевича. Книга надрукована церковнослов'янською мовою кириличним шрифтом. Видання збереглося всього в 4-х примірниках: один в Лондоні, два в Росії і один на Україні.

6. Апостол. Львів, (25/II 1573-15/II 1574), 15 ненумерованих + 264 нумерованих листи, формат не менше 300 x 195 мм, друк в два кольори, тираж 1000-1200, збереглося не менше 70 примірників. Передрук московського видання 1564 року з декілька більш гарнішим оформленням. Є електронна версія майже повного примірника.
Наприкінці лютого 1573 р. він розпочав друкування своєї першої у Львові книги «Апостол», роботу над якою завершив 15 лютого 1574 р. Львівський «Апостол» – надзвичайно дбайливо складена та майстерно оформлена книга на 264 сторінки. Порівняно з московським «Апостолом» львівська книга мала ряд нововведень, зокрема вирізьблені додаткові сторінкові гравюри із зображенням євангеліста Луки, орнаментальним знаком герба Львова та друкарським знаком – гербом самого першодрукаря. У львівському «Апостолі» вміщено широку й докладну післямову «Повість... откуда начася й како свершися друкарня сия». Післямова, написана самим Іваном Федоровичем, характеризує його не лише як талановитого ремісника, а й високоосвіченого редактора та палкого патріота.

7. Буквар. Львів, (1574), 40 ненумерованих листів, полоса набору 127,5 x 63 мм, друк в два кольори, тираж був ймовірно 2000, але поки знайдено тільки один екземпляр (зберігається в бібліотеці Гарвардського університету).
«Буквар» – перший в  Україні друкований посібник для навчання письменності, складений, як сказано в післямові, «ради скорого младенческого наученія». Ця невелика книжка складається з 45 аркушів (90 сторінок), оздоблена заставками, кінцівками й гербами Львова та її автора, Івана Федоровича.

8. Грецько-руська церковнослов'янська книга для читання. Азбука (Буквар). Острог, (1578), 8 ненумерованих листів, полоса набору 127,5 x 64 мм, друк в один колір, вперше у Івана Федоровича набір в дві колонки (паралельно грецький та слов'янський текст), також відомий лише один примірник (зберігається в Державній бібліотеці міста Готи, східна Німеччина). Цей примірник переплетений разом з примірником Букваря 1578 року (див. нижче), із-за чого часто їх рахують одною книгою, на яку посилаються як на Острозьку азбуку 1578 року (див., наприклад, факсимільне перевидання: М.: Книга, 1983). Є електронна версія цих двох видань.

9. Азбука (Читанка). Острог, (1578), 48 ненумерованих листів, полоса набору 127,5 x 63 мм, друк в один колір, тираж був більшим, але збереглось лише два неповних примірника (про один вже говорилось, інших зберігається в Королівській бібліотеці Копенгагена). Повторювання львівського букваря 1574 року з доданим «Словом о буквах» Чорноризця Храбра. Є електронна версія цієї книги та попередньої.
Це перша книжка з острозьких видань Івана Федорова. Через матеріальні нестатки друкар мусив переїхати до Острога на запрошення острозького князя Василя Костянтина Острозького, який мав на меті розгорнути широку видавничу діяльність. Острозька Читанка, так само як і львівський Буквар, належить до важливих відкрить останнього часу. 

10. Новий заповіт до Псалтиря. Острог, (1580), 4 ненумерованих + 480 нумерованих листів, формат не менше 152 x 87 мм, друк в два кольори, про тираж відомості відсутні, збереглось не менше 47 примірників.


11. Алфавітно-предметний Покажчик до попереднього видання («Книжка, собраніе вещей...»). Острог, (1580), 1 ненумерований + 52 нумерованих листи, полоса набору 122 x 55 мм, друк в один колір, збереглось не менше 13 приміників (часто підшиті до кінця попередньої книги, але явно друкувались окремо и оформлені як особливе видання).

12. Хронологія Андрія Римші («Которого ся мєсца што за старыхъ вековъ дело короткое описаніе»). Острог, (5/V 1581), двосторінкова листівка (текст розміщений на внутрішніх сторінках), полоса набору близько 175 x 65 мм. Єдиний відомий примірник зберігається в Державній публічній бібліотеці ім. Салтикова-Щедріна.
Найменше за обсягом видання Острозької друкарні - твір Андрія Римші, що його бібліографи XIX ст. назвали «Хронологією». В кінці тексту вказано: «Друковано 5 дня мая року 1581 в Острозе. Писанье Андрея Рымши». Публікація є першим в кириличному друкарстві окремим виданням поетичного твору. «Хронологію», як правило, зараховують до видань Івана Федорова, хоч дослідники і відзначають, що надрукувати цей твір міг також хтось з учнів славетного друкаря. На користь такого припущення говорить і те, що, на відміну від безперечних видань самого Івана Федорова, текст «Хронології» складено не церковнослов’янською, а тогочасною білорусько-українською літературною мовою.

13. Біблія. Острог, (1581). 8 ненумерованих + 276 + 180 + 30 + 56 + 78 нумерованих листів п'яти рахунків, формат не менше 309 x 202 мм, набір в дві колонки, в тому числі деякі на грецькій мові; друк переважно в один колір (кіновар тільки на титулі). Тираж до 1500, збереглось біля 400 (рекордно багато, навіть серед більш новіших видань).
Острозька Біблія побачила світ 1581 р. Книга мала 617 листів. Текст у ній поділявся на колонки, та був складений різноманітним шрифтом у два кольори. Цей шедевр друкарської майстерності XVI ст. багато років був неперевершений. У стислій передмові самого автора повідомлялося, що книга надрукована за сприяння князя Костянтина (Василя) Острозького, а робота виконана Іваном Федоровичем Московитиним. В Острозькій Біблії також уміщено книжковий особистий знак першодрукаря.

 



 

Вхід