Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Гість | Увійти
Версія для друку
Наш відділ > Клуб "Дивослово" > Засідання клубу "Дивослово" > "Розквітай же садами Вкраїни, мово рідна – майбутнє і доля!"

Ось уже декілька занять поспіль на курсах української мови слухачі вивчають дуже важливу тему – «Лексикологія». Адже саме цей розділ мовознавства вчить нас збагачувати свою мову, робити її яскравою, мелодійною, колоритною, живою, правильною.
На останньому занятті осягнути всю красу і мелодійність української мови нам допомагала гостя – українська письменниця, перекладач, наша землячка, Людмила Крижановська. 
Ось що вона пише про нашу мову:


РІДНА МОВА
Мово рідна, кришталь на світанні!
Кожне слово – сльозинка дитини,
Промінь Сонця та щире вітання
Посивілим царинам Вкраїни.
Ти могутніла в славі Трипілля,
В думах, брязкоті кревних кайданів.
Повставали у душах невільних
Українські слова полум’яні.
Ти стрімка, наче злет соколиний,
Крешеш рими з-під ніг аргамаків.
Голоси кобзарів по долинах
В землю впечені ватрою маків.
Ти, у святості Божого Слова, -
Теплий подих життя над жнивами…
Ти у шалі Дніпра грозового
Загостряла красу між громами!
Не схилялась в ганьбі привілеїв,
А сміялась в купальських віночках,
Та ніжніша в пелюстках лілеї,
Та кохала серцями синочків.
Слово сяє у кожній родині,
Як Шевченкова дума і воля.
Розквітай же садами Вкраїни,
Мово рідна – майбутнє і доля!


Людмила Миколаївна відкрила нам таємницю походження деяких українських слів. У своєму творі «Що таке любов» письменниця наводить такий діалог солов'я і людини:
- Соловейко, що ти хочеш нам сказати? Що нам робити?
- Любіть, любіть, любіть! – натхненно відповів співак. Ми завмерли...
Такого повороту ніхто з нас не передбачав і я продовжила розмову:
- Кого любити?..
  - Ярь-рь-ярила! Ярь-рь-ярила!
  - Як любити?..
  - Що-що-що?! Ах, так! Ах, так!
  - Як любити?..
  - Ох, в’ярь! Ох, в’ярь! Я-р-ро! Яр-р-ро!
  - А ти любиш?..
  -  Люблю! Люблю! Люблю!
    -  Як?..
     - Го-р-рю! Гор-р-рю!
     - А я?..
     - І ти! І ти! І ти!

Як бачимо, деякі українські слова мають дуже давнє походження. А деякі, за дослідженнями Л. Крижановської, запозичені з санскриту:
- Я здогадалась Веди вам розкрить:
Усім же мовам корінь є – санскрить!
Це зрозуміє кожна голова.
Ось тут: «дхумена» – дим, «бхрувох» – брова,
А шия – «грива», «рухать» – чарувать!»

Людмила Крижановська займається художнім перекладом: перекладає з німецької, білоруської, російською на українську. За її словами, українська мова дуже схожа з білоруською і є надзвичайно мелодійною, має великий синонімічний ряд.  Усе це Людмила Миколаївна проілюструвала нам зразками свого перекладу.
Заняття було дуже насиченим, змістовним, і пролетіло дуже швидко. Проте, впевнена, багато яскравих вражень і від гості, і від нашої рідної мови у слухачів залишаться в пам'яті надовго!

Лілія Віжічаніна



Вхід