Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Гість | Увійти
Версія для друку

Тема. Стилістичні засоби синтаксису

Мета: формувати вміння визначати емоційне забарвлення та стилістичне призначення речень, звернути увагу на стилістичні можливості різних видів речень, слів, що не мають граматичного зв’язку з членами речення, речень, ускладнених однорідними та відокремленими членами, а також конструкцій із прямою, мовою та діалогів.

ХІД ЗАНЯТТЯ

I. Перевірка домашнього завдання.

ІІ. Розминка. Поставте розділові знаки:

«А наші серця Україні!» козацтво життям поклялось. Лунає той клич і донині в блакиті над морем колось (Г.Біба). Даруй нам Земле за слова «З тобою лиш душа жива» (М. Сингаївський).

Арістотель-мудрець Олександра навчав і такий у альбом йому вірш написав: «Більш ніж меч і огонь і стріла і коса небезпечне оружжя жіноча краса. Ані мудрість наука ні старші літа не дають проти неї міцного щита» (І. Франко).

III. Вивчення нового матеріалу.

Пряма мова, будучи ознакою книжного мовлення, широко вживається у художньому стилі. Вона є засобом індивідуалізації мови літературних персонажів, а також надає текстові емоційно-експресивного забарвлення. Ще виразніше індивідуалізує героїв та надає текстові експресивності їхнє мовлення, передане у формі діалогу.

Прочитати. Якими засобами досягнуто емоційно-експресивного забарвлення? Прочитати речення з прямою мовою, замінюючи її на непряму мову. Програють чи виграють речення від такої заміни?

Одні сміються, співчувають інші... Я – донкіхот, я свій шукаю брід. Сурму до губ притискую міцніше, буджу зорю і кличу у похід: «Вставайте, люди, підіймім з руїни усе, що зла недоля відняла, щоб, справді незалежна, Україна по-справжньому щасливою була!» (П. Малєєв).

...Сили були нерівні. Вороги були сильніші і, головне, численніші. Вони вже добре знали, що таке Україна і що таке український козак. Та честь слід було врятувати, і кожний повторював: «Ми її врятуємо. Сила може подолати справедливість, але навіки знищити її –ніколи!»

Може, й скаже хтось: «Чи потрібна була ця кривава боротьба?» Так ганьба їм, цим легкодухим! Бо не можна в годину небезпеки залишити напризволяще свою матір! Боротися, захищати її до останньої краплини крові – тільки це!

Боягуз, може, й погодився б на продаж. «Так було б краще,  –  промимрив би він,  – і ганьба б коштувала менше». Та хай мовчать вони, ці мерзенні нікчеми, хай проваляться під землю... їм тільки й залишається, що плазувати по-гадючому...  (За Марком Вовчком )

Прочитати поезію. Довести, що емоційно-експресивного забарвлення текст поезії набуває саме завдяки використанню діалогу.

Скінчився вік робочого тягла.
Уже немає репаних чухонців.
Цим простим хлопцям розум пройняла
Енергія розплавленого сонця.
- Спадковість?
- Совість.
- Мрія?
- Інститут.
- Любов?
- Життя.
- Зненависть?
- Трутні.
- Минуле?
- Труд.
- Позаминуле?
- Труд.
З таким минулим можна і в майбутнє! (Л. Костенко )

Прочитати речення, вказати в кожному цитату. Пояснити стилістичну роль цитат.

О. Довженко говорить про мужність народу в боротьбі з ворогом, порушує проблеми довіри до людини, цінності людського життя, полемізуючи з поглядами «товариша Сталіна». Письменник, наприклад, говорить: «Єдина країна в світі, де не викладалася в університетах історія цієї країни, де історія вважалась чимось забороненим і контрреволюційним,  – це Україна. Другої такої країни на земній кулі нема...» Сказано для розуміння проблеми виховання молоді (З підручника). Для молодих Рудченків Шевченкова поезія перевернула увесь знаний досі світ. «Його просте та щире слово обізвалося у кожнім серці, його ідеї зразу заполонили тисячі прихильників»,  –  напише Панас Мирний про Шевченка у зрілому віці (3 журналу). Був тільки біль, отой нестерпний біль та ще питання: «Доки ж воно буде?» І дівчина в пілотці серед піль нам не дає заснути, словом будить: «Хотіла б я вийти у чистеє поле, припасти лицем до сирої землі і так заридати, щоб зорі почули, щоб люди вжахнулись на сльози мої...» А вийти у поле у рідне не можна: пшениця палає,трава придорожна... (О. Стрілець). Діда несли, мов книжку, розкриту до всього неба, котилися мамині сльози з дідового чола... І чулось мені Малишкове: «Не плачте, мамо, не треба», – а в білому цвіті травня гула молода бджола (С. Чернілевський). Ллється пісня, як зі свіжої рани: «Червону руту не шукай вечорами...» (А. Коваль).

Особливої стилістичної виразності надає висловлюванням звертання. Якнайпоширенішим воно є у розмовному стилі. У художніх текстах та текстах фольклорних творів поширені риторичні звертання (до історичних осіб, явищ природи, абстрактних понять), тобто звертання, не розраховані на відповідь, а також звертання-персоніфікації. Важливим є вживання звертань у діловому мовленні, зокрема в офіційному листуванні.

Прочитати речення. З’ясувати стилістичну належність кожного. Пояснити стилістичну роль вжитих у реченнях звертань.

Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче! За тобою, Морозенком, Україна плаче (Нар. творч.). Станіслав, шляхтич з роду Мрозовицьких! О, як багато ти в житті не встигнеш! Ти, коментатор авторів античних, невдовзі вже під Збаражем загинеш. Чоло шляхетне. Крові борозенка. А на героя ж і не вчивсь неначе... «За тобою, Морозенку, вся Вкраїна плаче!» (О.Пахльовська). Ой Канадо, Канадочко, яка ж ти зрадлива, не одного чоловіка з дітьми розлучила (Нар. творч.). Висотала сили чужина проклята. Візьміть мене,лелеченьки, на свої крилята! (Д. Павличко).

Скажи мені, всесильна мово, з якого джерела буття тече струмок, що зветься Слово, в ріку несмертного життя? (П.Харченко). Безрідні Йвани, не спішіть забути першу колискову. Розбитим дзеркалом душі не буть ніколи нашій мові! (Б. Дегтярьов). Обридли нам сварки і ворожнечі,о, друзі, руки простягнім: хіба сваритися до речі, коли в огні наш край, наш дім? (Олександр Олесь). Юносте моя ти кароока, світанково чиста юносте моя! Ти моя клятюща заморока, невгамовна ворохобниця моя! (В. Забаштанський). Люблю тебе я, Чіпко... Ох, люблю за чисту душу, гнів твій і гординю. Твої гріхи безвинні замолю, і ти йому прости, моя Вкраїно (В. Мирний). Природо-матінко,пошли мені поміж несплинних будніх справ чаїну зграйку на обмілині, гойдливу роззолоть купав (М. Братан).

Шановна пані! Запрошуємо Вас на урочистості, що відбудуться з нагоди святкування 50-річчя київської середньої школи № 183 (Із запрошення). Вельмишановний пане директоре! Просимо посприяти виданню дитячого часопису, забезпечивши посильну матеріальну підтримку (3 листа). Панове товариство! Оголошується перерва до 15-ї години.

Прочитати речення, визначити стилістичну належність кожного.

Вказати вставні слова (словосполучення). Яка їхня функція у текстах наукового, ділового, публіцистичного стилів? З якою метою вживаються вставні слова у розмовному та художньому стилях?

Нині забезпеченість України розвіданими запасами залізних руд становить 90-100 років. Таким чином, залізорудного голоду в Україні не передбачається навіть у дуже віддаленому майбутньому (В. Міщенко). Постановою уряду острови Велика Хортиця та Мала Хортиця (острів Байди) оголошені історико-культурним заповідником. Та, на жаль, ця комплексна пам’ятка єдиного у світовій історії народного лицарства не має належного догляду та облаштування. Місцевий бюджет витрат на ці потреби майже не планує. Отже, за таких умов неоціненна національна пам’ятка – під загрозою неминучої загибелі (3 газети). Можливо, я живу уже віки, перелітаючи з планети на планету, з планет на сонце, на зірки, на мить одну спадаючи у Лету(Олександр Олесь). Хто славен був, хто, може, і забутий. Земля Вітчизни, квітни і живи! (Л. Костенко).

Речення з однорідними та з відокремленими членами використовуються для передачі точного, логічного викладу думок, виділення й уточнення суттєвих ознак предметів та явищ. Таку функцію вони виконують у текстах наукового, ділового, рідше публіцистичного стилю. Текстам художнього (рідше публіцистичного) стилю такі речення надають емоційно-експресивного забарвлення, служать засобом створення контрастних картин, метафоричних порівнянь.

Пояснювальний диктант. Пояснити стилістичну роль однорідних та відокремлених членів речення.

Найбільші притоки Дніпра – Прип’ять і Десна. Менші за значенням притоки Тетерів, Псьол, Ворскла, Рось, Самара, Конка, Інгулець. Усього в басейні Дніпра 1424 притоки (3 підручника).

Сама собою річка ця тече, маленька річечка, вузенька, як долоня. Ця річечка Дніпра тихенька синя доня, маленька дочечка без імені іще (М. Вінграновський). У природному стані в Києві ще збереглася річка, єдина і остання. Це Віта.Протікаючи в південних околицях міста, неподалік від селища Чапаєвка, вона впадає в Дніпро напроти острова Козачий (3 підручника). Старий Дніпро, розливши плесо сиве, ген-ген в спокійнім мареві дріма, втомився він, колись стрімкий і сильний... (Б. Дегтярьов). Дніпро — дорога срібна. Вже й притомились греки-веслярі. А буде ще й і Скилла, і Харибда — оті страшні пороги на Дніпрі! (Л. Костенко).

Лише у згоді, злагоді, братанні синам до храму Правди увійти (В. Забаштанський). Не похитнусь у любові, надії і вірі... (Б. Олійник). Слід залишити добру пам’ять про себе – тоді вона буде вічна, нетлінна, і діти славних батьків пронесуть і збережуть її, недоторканну й священну (Марко Вовчок). Народ-герой героїв проявляє, шануючи, він їх вінцем вінчає: високий дух високість признає. А раб-народ, як є герой у нього, грязь кидає, його камінням б’є (Б. Грінченко). Ми – дух козацький непокори, вкраїнська воля і пісні (К. Мандрик). Надія –

гарний сніданок, але погана вечеря (Нар. творч.).

Підведення підсумків заняття.

Вхід