Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Гість | Увійти
Версія для друку

Сплемімо вінок український сьогодні

 

На фоні музики виходять ведучі.

Ведуча 1.

Подивись на квіти України.

Скільки квітів у її саду!

Кожна квітка – справжня перлина.

Як намисто, я вінок сплету.

Ведучий 2.

Виберу найкращі з усіх квітів,

Душу квітів зможу прочитати,

І вінок найкрасивіший в світі

Буде ненька-Україна мати.

Кожна квітка, наче на долоні,

Але кожна й таємницю має.

Друзі, тож послухаймо сьогодні,

Що нам кожна квітка промовляє.

 

Сплетімо вінок український сьогодні  

Із мальв, чорнобривців, калини,

З барвінку та жита, із м'яти, нагідок,

З жоржин, чебрецю та вербини.


Ведуча 1.

Кожна квітка, як зернятко в колос,

До віночка тулиться й пасує.
Друже мій, послухай квітки голос –

Той, хто вміє слухати, той чує.

Подивися, друже, які квіти

Народила Україна-мати!

Кожен з українців мусить вміти

Сплести цей вінок – і прочитати.

Ведучий 2.

Так, дуже красивий віночок нашої України. І розумно складений. Треба навчитися його розуміти.

Ведуча 1.

Так, щоб знати душу України, сподівання нашого народу, треба зрозуміти і душу кожної квітки. І кожної стрічки!

Ведучий 2.

Правильно. А щоб це зрозуміти краще, ми зараз сплетемо з вами наш український віночок.

Ведуча 1. Щоб більше дізнатися про україн­ський віночок, «енциклопедисти» поді­ляться з нами інформацією.

 «Енциклопедисти» (по черзі)

1.  Вінок — невід'ємна складова українського ді­вочого національного костюма. Український віночок — це не просто прикраса, а оберіг, «таємничий знахар душі».

2.  Вінок — це квіти, листя, гілки, сплетені в ко­ло, яким зазвичай прикрашають голову.

3.  Вінки різняться. Є вінок лавровий — для пере­можців. Терновий вінок — символ страждан­ня. А ще є вінок український, що символізує молодість і кохання.

4.  У сиву давнину вінки носили тільки дівчата. Плели віночки з живих квітів, адже вважали, що в них є чаклунська сила, здатна захистити від будь-якого лиха.

5.  Дівчатка починали носити вінок з трьох років. У віночок дівчинки мама вплітала чорнобрив­ці, незабудки, барвінок, ромашки. Уважалося, що кожна квітка лікувала дитину.

6. У чотири роки плели інший вінок. Допліта­ли ще безсмертник і листочок яблуні. А для шестирічної доньки у вінок вплітали мак та волошки. Для семирічної дівчинки плели ві­нок з семи квітів.

7.  У віночок іноді додавали пір'їнки з гуски, змочивши їх у зеленому розчині.

8.  Усього в українському віночку дорослої дівчи­ни — 12 квіток. Кожна є лікарем і оберегом. Завжди дівчати намагалися знайти якомога більше квітів І вплести їх у свій віночок. Дів­чинку, яка у віночку мала 12 квітів, уважали щасливою.

Ведучий 2. Український вінок – це справжнє диво нашого народу, адже кожна квіточка не лише прикрашала голову дівчини, а й слугувала обере­гом, дарувала їй свою силу та вроду. Щоб сплести вінок, потрібно було знати властивості та символі­ку кожної квітки. Флористи вивчали властивості рослин та їх призначення у вінку, готували пові­домлення про ті квіти, що вам найбільш знайомі, які вплітали до віночка.

Група «Флористи».

1. Деревій — це символ нескореності. Ці дріб­ненькі білі квіточки здалеку нагадують велику квітку, за що їх у народі називають дерев­цем. Коли квіти перецвітають, вітер розносить насінини далеко-далеко. Де б ця рослинка не проросла, вона завше цвіте. Тому люди й впле­ли її до віночка як символ нескореності.

2. Без барвінку не обходиться жоден вінок, осо­бливо – весільний. Цілий рік барвінок зеле­ніє. Узимку відвар барвінку п'ють від просту­ди, улітку ним прикрашають святковий хліб, хату, плетуть із нього весняні букетики. Ці­лий рік його шанують, адже вважають симво­лом життя.

3. Безсмертник тому так і називають, що дарує людям здоров'я. Його відвар від багатьох хво­роб допомагає, зокрема добре гоїть рани, ви­разки.

4. Цвіт вишні та яблуні — це символ материн­ської любові,  адже батьки є найріднішими людьми для кожної дитини.

5. Калина у віночку — це символ краси та діво­чої вроди, символ нашої України. Правду ка­же прислів'я: «Без верби і калини нема Укра­їни». У купіль дівчинки клали калину, щоб була вродливою. Ця рослина — дуже корисна, її використовують при застудах.

6. Троянда, мальва і півонія лікують від серце­вих хвороб, а у віночку означають віру, надію, любов.

7. Любисток  і  васильки  символізують  любов, щирість та відданість. Відварами цих пахучих рослин добре мити волосся, ними освіжають по­мешкання, купають у відварі маленьких дітей.

8. Ромашка — чудова й гарна квітка. Вона приносить не лише здоров'я, а й добробут. Цю квітку клали у першу купіль дівчинки, щоб була рум'яною. Вплітали її у віночок інколи з гронами калини, з вусиками хмелю — сим­волом гнучкості.

9. Мак уплітали у віночок лише ті дівчата, у ко­го хтось загинув у боротьбі з ворогом. Мак символізує печаль і тугу.

10, Ще у віночок вплітали квіти ніжно-синього кольору, ніби очі дівчини. Це волошки. Рос­туть на полі серед жита, пшениці. Волошка — це квітка прозріння.

11. Чорнобривці у віночок вплітали з самого пер­шого вінка. Ці квіти нібито мамині руки — ніжні й теплі. Тому напевно немає в Україні хати, де б не сіяли чорнобривці. Вони своєю скромною красою милують наш зір з весни до пізньої осені.

Релаксація

Флористи пригощають гостей та учасників презентації-свята духмяним, запашним трав'яним чаєм під музичний супровід.

(Пісні 1-3)

Вправа «Додай риму»

Наш рідний край — це... (Україно), Найкраща в світі, дорога... (земля), Для нас вона, як матінка – ... (єдина), її ліси, озера і... (поля), Степи і гори, ріки і... (долини). Відчути прагнуть теплоту... (долонь), Я-все віддам для блага... (України) — Тепло душі і серденька... (вогонь)]

Мовою рідною я... (розмовляю), Вільно живу я у ріднім... (краю)., І Україну мою... (прославляю), Вірність і серце я їй... (віддаю).

Мово моя, ти пречиста і... (славка), Трепетна, наче ранкова... (роса). Ти називаєшся нині — ... (державна)! Все в тебе є: ї багатство, й... (краса).

Виходить дівчина-Ружа. Вона тримає у руках дуже велику ружу, яка згодом займе своє місце на каркасі.

Ружа.

Вінок Україні сплітаємо, друже!

Знай, квітка найперша в віночку, то – ружа.

Це квітка тендітна, квітка рум'яна,

Квітка, неначе зоря полум'яна.
 

Квітку цю знає уся Україна.

Ружа – троянда чи квітка шипшини.

Ружа відома у світі усьому.

Де б не росла вона, скрізь вона вдома!

Де б не цвіла, але ружа віднині
Серце своє віддає Україні.
Пишна троянда чи скромна шипшина
З ружі почнемо вінок України!

 (Ружа прикріплює квітку до каркасу).

Ведуча 1. Так яке ім'я носить квітка, з якої починається українсь­кий віночок?
Усі: Ружа.

Ведучий 2. А от про те, що саме сим­волізує у віночку квітка ружі та її сестри, ви дізнаєтеся згодом. А поки що ми познайомимо вас із сестрами ружі.

(З'являється Мальва з мальвою в руці. Во­на відразу віддає свою квітку до віночка. Мальва читає вірш «Мальва друга у віночку»).

Мальва.

МАЛЬВА ДРУГА У ВІНОЧКУ

Ружа — найперша! Початок це, друже.
Тулиться, тулиться мальва до ружі.
Тулиться мальва і дружбі радіє,
Тулиться, наче до віри надія.
Місце своє у вінку вона знає.
Мальва півонію сестру чекає.
Мальва в вінку, як в садочку квітує.
Мальва себе, як надію дарує.

 

Ведуча 1.Давайте послухаємо пісню «Мальви», яку виконує Софія Ротару.

(Звучить пісня С. Ротару «Мальви» (4))

Ведучий 2. Тепер ми чекаємо на третю сестру. (З'являється Півонія, вплітає квітку у віночок).

ТРЕТЯ КВІТКА

От і півонія не забарилась

І до вінка в свою чергу з'явилась.

Квіти, як сестри, зустрілись в вінку.

Квітне півонія. Знаєш таку?

Пишна й тендітна. Розхристана трохи.

Квітка любові, її перемоги,

Квітка весни, квітка травня рум'яна,

Квітка, як і сестри: красива, духмяна.


Ведуча 1. Ну от, три квітки, три сестри вже у віночку. Вони у вінку завжди разом.

Ведучий 2.А чому вони завжди разом? Чому ви їх зве­те сестрами?

Ведуча 1.І чому саме вони у віночку? І що вони озна­чають? Зараз про це і дізнаєтесь зі старої ле­генди.

Інсценівка «Старої легенди» Олекси Діденка.
 

СТАРА ЛЕГЕНДА

Легенди, мов квіти у лузі зростали,

І ми серед інших таку от обрали.

Три сестри зростали. І знались на травах,

Людей лікували. І йшла про них слава —
 

То сестри, що серця хвороби лікують –

Ідуть до них люди, про те як почують.

І серце лікують ті сестри, і душу.

Одна із сестер прозивалася Ружа.
 

Була вона гарна, мов квітка шипшини.

Вже майже доросла, але ще дитина.

А друга, що Мальвою кликали люди.

Теж лікарські трави збирала усюди.


Теж гарна, мов квітка, якою назвали

Пісні про сестер отих люди складали

А третя Півонією називалась

Вона, як і сестри її, намагалась


Здоров'я серцям повернути сповна

На квітку півонії схожа вона.

Людей лікували без зайвих промов,

Вертали їм віру, надію, любов.


— Що треба, щоб ви почали лікувати? –

Питали в них. —

Серце лише треба мати.

І якщо в вас сповнене серце добра,
Відступить хвороба, неначе мара.

 

До вашого серця повернуться знов

Надія і віра, і вірна любов —

Отак сестри жили й людей лікували.

Та Вітер Зимовий влетів до них шквалом.


—  Я — Вітер Зимовий, мене всі лікуйте.

Та швидше. І настрій мені ви не псуйте!

Щось трапилось. Хворий, — почав він стогнати.

—  Ніяк я не можу Мороза здолати.


Я сили втрачаю. І як з ним змагатись?

Не маю вже сили йому опиратись.

Мороз усю землю, всі ріки скував.

Ще трохи — й вважайте, мене він здолав. 

 

Повинні ви втрьох мені сили додати,

Щоб зміг я нарешті Мороза здолати.

— Добра ти у серці багато чи маєш?

—  Про що оце, Ружо, мене ти питаєш?

Яке це Добро? Я про нього не чув.

І що таке Серце? Не знав, чи забув.

— Напевне, не знав, хоч про це треба знати,

Без серця не зможем тебе лікувати.

 

—  Ти, Мальво, щось кажеш не дуже розумне

Дивись, не дмухнув щоб на тебе я згубно.

Бо дуже погано усім може стати.

І швидше беріться мене лікувати.

 

— Як серця нема, то що ж нам лікувати? —

Півонія Вітра хотіла спитати.

Та Вітер розсердився, Вітер дмухнув

Й не стало сестер, тільки Вітер загув.

 

Куди трьох сестер зміг цей вітер подіти?

Лежать на долівці зморожені квіти —

Півонії квітка, і мальви, і ружі.

В ті квітки вселились дівочії душі.

 

Навесні їх люди у землю встромили.

Як квіти розквітли, всі люди зраділи.

Під вікнами мальва, — поближче до хати —

Рожевими квітами обдарувати

 

Усіх поспішає. Півонія-сестра

В садок до джерельця і свій квіт принесла.

А ружа-шипшина цвіте біля хвіртки.

Гостей зустрічає: — Дорослі і дітки!

 

Заходьте у гості до нашого саду.

Ми квітами будем серця лікувати.

Ми будем вертати до серця ізнов

Надію і віру, і вірну любов.

 

Живе ця легенда у нашому краї,

І кожна дівчина ці квітки вплітає

В вінок український. І поруч ввіночку –

Три квітки, три сестри, України дочки.

 

В вінок України так вплетено знов
Надію і віру, і вірну любов.                                           

Ведуча 1.Тепер ми зрозуміли, чому ці квітки-сестри потрапили до віночка.

Ведучий 2. А ще ми зрозуміли, що усім на світі потрібне добре і щире серце.

Ведуча 1. Молодці, що це зрозуміли. А тепер давайте повторимо, що означають ці квіти:

Віру! (Ружа).

Надію! (Мальва).

Любов! (Півонія).

Ведучий 2. Так, саме з Віри, Надії і Любові починається віночок України. Віра, Надія, Любов – безсмертні, як сама Україна. І тому наступна квітка у нашому віночку...

являється   Безсмертник.   Читає   вірш   «Безсмертна квітка».

БЕЗСМЕРТНА КВІТКА

Квітка смерть перемагає,
Тож ніколи не вмирає.
От безсмертником і зветься.
На здоров'я нам дається
 

Квітка ця. Вона безсмертна!
Подивись, яка шляхетна!
Як її не поважати?
Всім здоров'я може дати
 

І безсмертям наділити.
Як цю квітку не любити?
Як її не поважати?!
До віночка як не взяти?

Ведучий 2. Та хіба ж можна було не за­просити до віночка квітку, що ніколи не вмирає, що сим­волізує міцне здоров'я?
Ведуча 1. А п'ята квітка яка?

відповідь   на   це  запитання   з'являється   Барвінок. Квітка   барвінку   займає   своє   місце   у   вінку).

Барвінок.

БАРВІНОК

Барвінок до вінка в'яжи.
У квітці цій – життя душі.
Як небо квітка ця блакитна,
В вінку займає місце гідне.
Хоробра квітка! Від морозу
Чи їй ховати взимку носа?
Морозом квітку цю не вб'єш.
Людська душа безсмертна теж!
Барвінок у віночку є. Він наче неба додає.

Ведучий 2. Яка смілива квітка барвінку! Дуже смілива. Барвінок навіть взимку має зелене листячко, прямо під снігом.

Ведуча 1. А символізує барвінок життя і безсмертя людської душі.

Ведучий 2. А яка ж наступна квітка у віночку?

Квітка вишні.

КВІТУЄ ВИШНЯ
«Садок вишневий біля хати» —
Про це для нас писав Тарас.
Почне як вишня квітувати —
Той квіт в вінок вплітати час.
 

З цим квітом в серці материнськім
Я вічну відданість знайду.
В вінок дівочий український
Квіт вишні навесні вплету!                             

Ведуча 1. Саме материнську відданість та любов сим­волізує цвіт вишні. Тієї самої вишні, що квітла біля кож­ної української хати, яку так любив, про яку сказав стіль­ки ніжних слів наш великий Кобзар – Тарас Григорович Шевченко.

(З'являється «Квітка яблуні». «Квітка вишні» і «Квітка яблуні» передають свої квіти «Україні» і співають дуетом пісню «Квіт материнської любові»).

КВІТ МАТЕРИНСЬКОЇ ЛЮБОВІ

Квіти яблуні, квіти вишневі
Доплітаємо ми до вінка.
Поруч з білими – ніжно-рожеві.
Подивіться, краса це яка!
 

Материнська любов у цих квітах
І вони захистять від біди.
Від усіх бід врятують вас, діти!
Принесуть найсмачніші плоди!

Ведуча 1.Давайте послухаємо красиву пісню про вишні-черешні.

(Звучить пісня вишні-черешні (5))

Ведучий 2. Ось уже сім квіток у віночку. Яка ж буде восьмою?

(З'являється «Квітка калини» і читає вірш «Квіт калини».

КВІТ КАЛИНИ

До вінка вплетем калину —
Нагадає хату рідну,
Нагадає землю рідну —
До вінка вплетем калину.
 

Адже став цей квіт калини
Головним для України.
Як побачимо калину —
Наче бачим Україну
 

У усій красі дівочій.
Україна дуже хоче
У вінку калину мати.
Не забудьмо рідну хату!

Ведуча 1. Калина – це символ рідної хати, землі, батьківської хати, отчого дому. І ще дівочої краси.

Ведуча 1. Усі добре знають пісню про калину «При долині кущ калини».

(Звучить пісня (6).

Ведучий 2. А краси без чистоти не буває. Тому наступна квітка символізує саме дівочу чистоту.

(З'являється Ромашка з великою ромаш­кою в руках і читає свій вірш).
Ромашка.

РОМАШКА

Ромашка у вінку – дівоча чистота.

Із сонцем в серці квітка ця цнотлива.

На запитання всі вона відповіла

Цю ніжну квітку не лякають зливи.

Ромашка у вінку, як сонячний бурштин,

А навкруги бурштину – білі вії.

Ромашки погляд! В нього стільки вже годин

Дивлюсь й ромашчині читаю мрії.

 (Квітку ромашки вплетено у вінок. Виходить Хміль, читає вірш).

ХМІЛЬ

Ой, я візьму хмелю,

Ой, візьму три жмені.

Гілка хмелю означає
Розум. Той, хто хміль вплітає

До вінка — розумний буде.

Три пучечки беріть, люди.

Адже розуму багато

Треба усім людям мати.

Чом хміль розум означає?

Бо великі вуса має.

Вуса довгі, кучеряві.

Весь вінок у цій оправі.

Ой, я візьму хмелю,

Ой, візьму три жмені.

(«Три пучечки хмелю» підходять до і по черзі простягають кожен свій малесенький пучечок).

Ведуча 1. А де ж твоє місце, перший пучечок хмелю.

1-й пучечок. Та ось, між цвітом вишні і цвітом яблуні.

2-й пучечок. А мене потрібно вплести між цвітом яблуні і цвітом калини.

3-й пучечок. Ія хочу до калини, з другого боку. Вплетіть мене між цвітом калини і ромашкою.

«Україна». От які довгі зелені вуса мають гілочки хмелю. Подивіться, як вони прикрашають наш віночок. Розум завжди прикрашає людину. (З'являється Любисток).
Ведучий 2. А от ще одна зелена гілочка. Це – Любис­ток.

ЛЮБИСТОК

В любові щоб жити, щоб щастя мати,
В любистку в дитинстві купала нас мати.
І ось у віночку любисток духмяний.
На вірну любов і на відданість даний.
Любисток в вінок недаремно ти тулиш,
Любисток — це відданість тому, що любиш.

Ведучий 2. Любисток у віночку символізує відданість. І наступна квіточка, яка стане сусідкою любистку у вінку, теж символізує відданість. Яка ж це квітка?
(З’являється Волошка.  Підходить до Любистка.  Читає вірш).

ВОЛОШКА

Волошка в віночку — любистку сусіда,
Волошка в віночку — від неба, від літа.
Волошка нас в свята церковні вітає,
В відварі з волошок нас мати купає,
 

Волошка — це квітка, що вміє дружити.
Згадай лише як вона дружить із житом.
Волошка любисток в сусідах тримає,

І відданість — так як і він — означає.

Ведуча 1.Давайте послухаємо пісню про волошку і навіть самі спробуємо заспівати. (Звучить пісня про волошки (7))

Ведуча 1. Лише одну квітку залишилось нам вплести у вінок. Цій квітці — найпочесніше місце. Це — квітка нес­кореності.

(З'являється «Квітка деревію»).

ДЕРЕВІЙ

Чом найпочеснішого місця
Ця квітка гідна у вінку?

Могла би здивувати листям.

А квітка?.. Та її таку

 

Побачиш завжди при дорозі.

Де кинеш оком — там вона.

Та видно, що вона не в змозі

Красу нам дати. Не дана

Була краса їй надзвичайна,

Здається сірою вона.

Та є в ній сила життєдайна,

І не схиляється вона.


Нескорена і мужня квітка,

Вона нескореності знак.

Її в віночку завжди видко...
Звичайна?! Та хіба ж це так?
 

Ведуча 1. Ось вже і всі квіти у віночку!

Ведучий 2. Іми знаємо назви цих квітів, знаємо, що во­ни означають.А чи звернули ви увагу на те, про що ми вже казали, коли розповідали «Стару легенду»? Ось послухайте ще раз. Усі квіти в українському віночку – лікарські рослини. Вони усі вміють лікувати людину.

А ось яка квітка і від чого лікує, зараз нам детально розкажуть учасники нашого дійства. (Учасники отримують інформацію про цілющі властивості рослин, читають і розповідають про них).

Ведуча 1. Значить, ми вже скінчили робити вінок?
Ведучий 2. Та який же віночок без стрічок? Треба ще стрічок побільше нав'язати. Та не можна прив'язувати до віночка будь-які стрічки.

Ведуча 1. Та невже і кожна стрічка у вінку теж має своє значення?

Вірш  «Слухаємо серцем».

СЛУХАЄМО СЕРЦЕМ

Кожна стрічка кольорова
У віночку має мову.
Кожна стрічка розмовляє,
Нам про те розповідає,
 

Що вона символізує,
Серце голос стрічки чує.
У середині вінка
Ось коричнева яка!
 

Тут вона найголовніша,
Подивись на неї лише. 
Як до матінки, до неї
Інші приросли душею.
 

Кожна стрічка щось та значить.
Вмійте серцем це побачить,
Вмійте стрічку розуміти,
Вчіться слухать серцем, діти!

Ведуча 1. Ой, як цікаво! Я вже зрозумів, що починати вив'язувати стрічки треба з коричневої стрічки. Так?

Ведучий 2. Так. Коричнева стрічка найперша. І в'яжеть­ся вона посередині.

НАЙПЕРША СТРІЧКА

Коричнева, як і земля,
Яка усім нам рідна мати.
Цю стрічку і повинна я
В вінок найпершою в'язати.
 

Найпершою, бо, земле, ти
Усього сущого основа.
Як рідну землю берегти —
Про це й веде ця стрічка мову.

Ведучі  прив'язують обабіч від світло-коричневої стрічки дві жовті стрічки. Наголошують, що це означає ясне сонечко.Читають вірш «Сонячні стрічки»)

СОНЯЧНІ СТРІЧКИ

Жовті стрічечки повинні
Ми з обох боків в'язати.
Так от сонячне проміння
Буде землю обнімати.
 

Ці стрічки, як сонце, жовті.
Стрічка ця і стрічка ця.
Хай при сонячній погоді.
На землі в нас йде життя.

(Арніка Інезильченко)

Дві зелені стрічки виносить Хміль і Любисток. Вони ж розповідають, що

світло-зелена і темно-зелена стрічки означають живу природу, красу, юність).

Хміль.

ЗЕЛЕНІ СТРІЧКИ

От стрічка світла й стрічка темна.

Але і та, і ця — зелена.

Зелені, як й сама природа.

Це — юність, це — краса, це — врода!


До сонця ближче бути мріють

Отут прив'яжем. Хай радіють!

Дивись, як тягнеться до сонця

Природа, сонечкова доця.

(Ольга Ізкієва )


Любисток.

СИНЯ БЛАКИТЬ
Неба стрічка, стрічка річки.

Ці стрічки, наче сестрички.
Синя стрічка і блакитна —
Хай в віночку кожна квітне.
 

В'яжем ближче до природи
Стрічку-небо, стрічку-воду.
Чистими вони нам треба:
Чисті води, чисте небо.

(Ольга Ізкієва)

Ведучий 2. Над зеленими стрічками в'яжемо синю і блакитну — небо і вода. Вони дають нам силу і здоров'я. А оце — рум'яна стрічка.

Ружа.

Білий хліб, що тільки з пічки,

Або колос, що достиг,

Отаким би бути міг.

Ця оранжево-рум'яна

Стрічка символом хай стане

Золота колосся, ниви,

З хлібом завжди щоб були ви!

(Віра Віршник)

Ведуча 1. Після синьої стрічки (з одного боку) в'яжемо оранжеву стрічку.  Це хліб. Після блакитної (напроти оранжевої — з другого боку) в'яжемо фіолетову стрічку. Вона означає людський розум.

Півонія.

ФІОЛЕТОВА СТРІЧКА

Колір розуму людського

Вам відомий? Так якого

Треба взяти олівця?

Отакого, як оця

Стрічка: колір — фіолет.
Стрічку й цю в стрічок букет
Додамо. Нехай вона
Буде розумом ясна,

Стрічка ця. Не буде гірше,
Якщо сестричка буде більша
Інших. Розумом багата.
Не бува його занадто!

Не біда, що стрічка ширша,
Розум тільки б був гостріший.
(Оксана Ружа)

А   потім   в'яжемо   малинову стрічку – щедрість.

Мальва.

МАЛИНОВА СТРІЧКА
Малинова стрічка. З нею
Щедрі будемо душею.
Малинова та ясна —
Символ щедрості вона.
 

Щедра, наче кущ малини.
До віночка України
Стрічку ми оцю вплели,
Щирі серцем щоб були
 

України славні діти.
Власній щедрості радіти
Будем вчитись ти і я.
Будьмо щедрі, як земля,
 

Що зростила кущ малини.
Будьмо, діти України!

(Ольга та Юрій Турчанінови)

Українка.Після фіолетової — навпроти малинової (з протилежного боку) в'яжемо рожеву стрічку. Багатство, достаток.

Квітка вишні.

РОЖЕВА СТРІЧКА

Щоб в достатку жити,

Щоб багатство мати.

Треба і рожеву стрічку дов'язати.

Слід до фіолету стрічку цю в'язати.

Щоб багатим бути — треба розум мати.

Працювати треба і тобі, й мені,
Аби не казали: бідні, бо дурні,
Бідні, бо ледащі.

Будем працювати.
З розуму і з праці нам багатство

З розумом багатство нам своє робити
Будем працювати, України діти.

(Фелікс Чакргундренко)
 

БІЛІ СТРІЧКИ
(Чистота душі)
 
Білі — ближче до обличчя.
Чистота душі всім личить.
Україні до лиця
Біла стрічечка оця.
 

Не одна вона в віночку.
Бачиш, білі два струмочки
Припадають до обличчя —
Чистота їх всім нам личить.
Через серце протікають
І в ріку душі спадають.

(Вікентій Берег)

Ведуча 1. Ну от, тепер ми знаємо, що кожна стрічка у вінку, кожна квітка у вінку щось означає. І знаємо, що саме.

Ведучий 2. І знаємо, в якому порядку треба плести квітки, в'язати стрічки.

Ведуча 1. А чи добре ви це запам'ята­ли? Що треба зробити, щоб ще краще запам'ятати? Правильно. Треба повторюва­ти.

ПОВТОРЮЄМО

Добре щоб запам'ятати,
Щоб у пам'яті тримати,
Тобто, щоб щось добре знати,
Треба вміти повторяти.

Хоч лише ти повторяєш,
Та нове в цей час ти взнаєш —
При повторенні якраз.
Нам повторювати час.

(Маргарита Розедорн)

КВІТКА ЗА КВІТКОЮ

Кожна квітка у віночку
Йде по колу у таночку,
Кожна нам красу дарує
Й щось собою знаменує.
 

Перша у віночку — ружа,
В ній велика віра дужа!
Поряд з нею мальва — мрія —
Квітка сповнена надії.
 

Як і завжди, з ними знов
І півонія — любов.
Ці три квітки — сестри наче,
Кожен з нас їх поряд бачить.

Разом скрізь вони і всюди.
Віри вам й надії, люди.
Неодмінно і любові
Будьте з ними завжди в змові.
 

Завжди щоб вони були,
І безсмертника вплели
Поряд з ними у віночок,
Він здоров'я всім пророчить.
 

Та лише здоров'я тілу,
А душі барвінок милий.
Що людська душа безсмертна,
Нам барвінок каже ствердно.
 

Ось в віночку — квіт вишневий,
Поряд з ним і яблуневий.
Завжди до вінка вплітати
Оці квіти мусить мати.
 

Відданість й любов лиш мати
Може цим квіткам віддати.
Білий щедрий цвіт калини
До вінка вплети, дитино!
 

Ця калина, мусиш знать,
Символ батьківської хати,
Батьківщини-України.
Символом ця квітка стала,
 

Ще й дівочої краси.
Квіт калини додаси
До вінка — вінок й заграє,
Бо калина силу має
 

І дає тобі її —
Силу рідної землі.
До дівочої краси —
Чистоти ще додаси.
А дівоча чистота —
Це ромашка. Квітка та
Себе в чистоті тримає,
Бо у серці сонце має.
Час настав про розум дбати —
Три пучечки хмелю взяти
Й до віночка їх вплести.
Перший з них вплітаєш ти


Між вишневим ніжним квітом
Й яблуневим. Далі, слідом —
З двох боків квітки калини.
Виглядає це відмінно.
 

Хмелю три пучки вплели,
Місце усім трьом знайшли.
Вусиком торкнувсь ромашки
Хміль: — Посунься, як не важко!
 

А вона відповідає:

—  Місця всім в нас вистачає.
Символ розуму ти, хмелю,
Приймемо тебе сім'єю.
 

Бачиш, в нас яка сім'я.
Будем поруч ти і я.
А любисток і волошка
Теж ромашку просять трошки
 

Місця поруч з нею дати.

—  Відданість як не віддати, —
Їм вона відповідає

Їх обох в вінок приймає.
 

І волошка, і любисток
У квіткове це намисто
Нанизалися — вплелися.
Відданість це, подивися!
 

От і черга деревію,
Він коритися не вміє.
Він нескореності знак.
Вільна квітка ця. Це так!
 

Він в віночок український
Вплетений до серця близько.
Квітка ця за приклад нам —
Не коритись ворогам.
Вміти з друзями дружити,
Як в віночку дружать квіти.

(Христофор Блискавка)

Ведучий 2. Молодці. Добре вмієте повторювати. Добре будете і знати.

Про квіти ми вже повторили, а тепер повторюємо усе про стрічки віночка.

(Знову «квіти» допомагають читати вірш. Прямо у самомувіночку вони підіймають і демонструють стрічку, про яку ведеться мова.

ПРО ЩО РОЗПОВІДАЮТЬ СТРІЧКИ ВІНОЧКА?

Про це, юний друже, повинен ти знати:
Коричнева стрічка — земля, наша мати.
Вона в нас єдина, вона найрідніша.
Коричнева стрічка — вона найміцніша.
 

Ми хочем, аби ви усі зрозуміли:

Ці жовті стрічки — наше сонечко миле.

Воно дає світло, дарує тепло.

Без сонця життя б на землі не було.
 

Дві стрічки: зелена і темно-зелена —
Це юність, краса. Це природи знамена.
Зелена трава і зелені листочки —
Дві стрічки зелені ми маєм в віночку.
 

Дві стрічки: блакитна і синя темніша —
Це небо і води. Хай будуть чистіші.
Дай, Боже, щоб ми вберегли їхню суть,
Нам небо і води здоров'я дають.
 

Оранжева стрічка — м'яка паляниця.
Це й колос достиглого жита, пшениця.
Дивись, як оранжева стрічечка сяє.
Рум'яна, як хліб, й нам про хліб нагадає.
 

А ця, фіолетова, те означає,
Що розум людський ще надій не втрачає
На те, що послухаєм розум і Бога,
На те, що щасливі ми будемо з того.
 

Малинова стрічка (або малинова)
Про щедрість сказати своє хоче слово,
Про те, що не можна усе тільки брати,
Що треба навчитись і щедро давати.
 

Багатство й достаток — рожева це стрічка.
Багатство пора вже нам мати за звичку.
Достаток з рожевої стрічки всміхатись
Нам буде, як праці не будем боятись.
 

Якщо ви в вінок стрічки білі вплели,  
То треба, щоб душу свою берегли.
Перлини душі ви збирайте в намисто,
Душа хай, як білі стрічки, буде чиста.

(Варлам Думко)

Ведуча 1.Повторили. А тепер пограємо. Перевіримо нашу пам'ять і наші знання.
Гра.

Дві команди «Квітоньки» і «Стрічечки». В кожній по 13 чоловік. З однієї коробки кожен учасник бере 1 предмет квітку чи стрічку. (В одній коробці квіти, у другій – стрічки). Кожна команда намагається швидше вишикуватись, розташувавшись в тому порядку, у якому квіти і стрічки знаходяться у віночку.

Ведучий 2.Молодці обидві команди! Добре запам'ята­ли те, що ми сьогодні вивчали.

А тепер я хочу перевірити усіх, хто знаходиться у цьо­му залі. Якщо ви уважно дивилися, слухали, якщо все за­пам'ятали, то відгадаєте усі загадки.

КВІТКОВІ ЗАГАДКИ ВІНОЧКА

Всі відгадки якщо маєш
Ти на загадки, то знаєш
Ти усе про наш віночок.
Нумо, донечка, синочок,
 

Починай відповідати!
Треба це усе всім знати!
Починаю я у риму,
А закінчимо усі ми.
 

Не забудь, будь ласка, друже,
У вінку найперша ... (ружа).
 

Друга квітка теж не зайва,
Друга квітка зветься ... (мальва).
 

Щоб була гармонія —
Третя в нас — ... (півонія).
 

А барвінка попередник

У вінку, то наш ... (безсмертник).
 

Як перлина між перлинок —
Так між квітами ... (барвінок).
 

Цвіт квітневий, цвіт травневий,
Цвіт весняний, цвіт ... (вишневий).
 

Як згадав ти цвіт вишневий —
Не забудь і ... (яблуневий).
 

Цвіт самої України —

Це, звичайно, цвіт ... (калини).
 

Ось, на небо схожа трошки,
До вінка прийшла ... (волошка).
 

Не останній він за змістом,
Зелененький наш ... (любисток).
 

Плести я віночок вмію.
Зараз черга ... (деревію).
 

А чого ж в вінку три жмені?
Ну, звичайно — лише ... (хмелю).
 

Під музику свято закінчується.

Вхід