Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
16.11.2017 08:02

Уся правда про Холодний Яр: книги Юрія Горліс-Горського у Гончарівці
Той, хто вивчає історію, стає громадянином. Той,...

09.11.2017 14:45

Квест – найцікавіша форма святкування Дня української мови!
У цьому році українці вдвадцяте за роки незалежності...

09.11.2017 13:40

«Ми писали, ми писали, наші пальчики втомились...»
Сьогодні бібліографи знову продемонстрували свою активну...



Галерея


Гість | Увійти
Версія для друку

Стешенко Ярослав Іванович (1904-1939)

Бібліографічні праці Стешенка являють собою одне з вершинних досягнень української бібліографії часів Розстріляного відродження ретельністю й докладністю бібліографічного опису. Разом з тим Стешенко – одна з найтрагічніших фігур української бібліографії, оскільки більшість його праць не вийшли друком і загинули. Як подає журнал «Червоний шлях», 1923 року Стешенко готував «Бібліографічний покажчик книг, надрукованих українською мовою на території Росії у 1798-1916 роках».  Ця праця мала йти як другий том «Трудів УНІК'у». З часом плани змінилися. Відомо однак, що Стешенкового покажчика було закінчено у вигляді оправленого в червоній палітурці машинопису, і в такому вигляді автор показував його Ф.Максименкові. Після війни сестра бібліографа Ірина Стешенко передала машинопис тодішньому директорові Інституту літератури АН УРСР академікові Ол.Білецькому в складі матеріалів, що утворили фонд Старицького. Наприкінці 1960-х років у цьому фонді даного машинописа не було виявлено.
Багато праці вклав Ярослав Стешенко у вивчення спадщини Георгія Нарбута. Його плідна робота над Нарбутом тривала близько десяти років (покажчики опублікованих творів та літератури про митця у вид.: Георгій Нарбут: Посмертна виставка творів, Каталог. К.,1926; доповнений покажчик мав увійти до пізнішого знищеного збірника 1932) та С. Маслова (у вид.: Сергій Маслов. К., 1927). Разом з Миколою Іванченком уклав «Систематичний каталог видань Всеукраїнської Академії наук» (К., 1930; перевид.: Чікаго, 1966). 1921 роком датується його праця «Бібліографія української бібліографії» (лишилась у рукопису). Працював над бібліографією історії українського друкарства (1925), українського дитячого друку ХІХ та ХХ ст. (1928). Готував список вид. знаків (марок) і словник графіків і граверів для збірника, присвяченого сучасній українській графіці (1929). Збирав слов’янські екслібриси. Для нього самого екслібриси виконали В. Кричевський, Ол. Кульчицька, Ол. Сахновська, Ол. Усачов та Л. Хижинський.
Остання велика Стешенкова праця, яку він виконав на спілку з Миколою Іванченком, – це систематичний каталог видань ВУАН за 1918-29 роки. Цей каталог охоплює 916 видань друкарських, склографічних і машинописних, що вийшли під фірмою Української Академії наук, включаючи навіть окремі відбитки – одне слово, все, що з’явилось у світ до 1 січня 1930 року. Не реєстрували упорядники тільки вирізок статей та різного роду бланків академічних установ.

Праці Стешенка Я. І.

Вхід