Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Гість | Увійти
Версія для друку

Вечорниці у світлиці

На екрані – відео про Україну

Ведучий. Україна... Рідний край. Золота, чарівна сторона. Земля, рясно уквітчана, зеленню закосичена. Стільки ніжних, ласкавих слів придумали люди, щоб висловити свою любов до краю, де народились.
Ведуча. З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ, про зелені гаї, про тихі ріки та озера. Наша Україна славиться багатими традиціями та обрядами. Той, хто не черствіє душею та сповнений любові та доброти до української спадщини, повертається до традицій свого народу.
Ведучий. Шановні гості й любі друзі!
Ми всіх вас хочем привітати
У нас, на наших вечорницях,
На нашім святі, в нашій хаті.
Хай м'яко стелиться стежина
Від вас до нашого подвір'я.
Хай сніг не занесе дорогу
Від вас до нашого порогу.

Ведуча.
Хай вам щастить на тій дорозі,
Хай добрі люди вас ведуть
І вам ми можем обіцяти,
Що нудьгувать не доведеться
На нашім святі, в нашій хаті,
Бо звичай в нас такий ведеться.
Ведучий.
Вас вітаєм хлібом, сіллю,
Як годиться.
Тож просимо до нас
Заходьте в добрий час
На українські вечорниці.
Вас чекають у макітрі
Вареники дуже ситні

Ведуча.
Українські вечорниці
Починаємо для вас.
Нехай сміх і пісня ллється
В серці кожного із нас.
Ведучий.
Обійдіть весь світ безмірний
І скажіть в якій країні
Так зберігся скарб безцінний,
Як у нас, на Україні?

Ведуча.
Просим всіх на наше свято,
Превелике, пребагате,
Від зірниці до зірниці
Хай лунають вечорниці!
Ведучий.
Гей, на наших вечорницях,
Хто сумний – розвеселиться!
Співи, танці, небилиці –
Гарні будуть вечоринці.

Звучить фонограма ліричної пісні «Сонце низенько, вечір близенько».
На сцені з'являється господиня, вона прибирає в хаті та час від часу зазирає у віконце, подивитися чи не йдуть дівчата).
Господиня. Уже й вечір, ані дівчат, ані хлопців немає. Як згадаю, як ми дівували: щойно зачуєш десь вечорниці, то аж тини тріщать... Не те, що зараз. Скоро вже треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой-ой-ой! Куди все поділося?
(Чути сміх. Господиня схоплюється з місця. Заходять дівчата.)
Дівчина 1.
Добрий вечір вашій хаті,
Уклін господині,
Чи веселі вечорниці в нашій Україні?
Добрий вечір, господине, славна молодице,
Чули, що у цій хатині будуть вечорниці?

Дівчина 2.
Аби щастя було в хаті,
Щоб усі були багаті,
Аби було любо, мило,
Аби всі були щасливі.
Господиня.
Добрий вечір, добрий вечір, любі гості!
Просимо, просимо.
Поспішайте, дівчатонька,
Все приготувати,
Бо пора вже вечорниці
Всім нам починати.
Зваримо вареників
Біленьких, смачненьких.
Та й запросим до нас в гості
Хлопчиків гарненьких.
Щоб вони разом із нами
Дружно працювали,
Та щоб разом з нами
Пісні українські співали.

Хлопець. А чого нас ніхто не кличе?
Хлопець. Добрий вечір, добрим людям!
Господиня. А я вже думала, що вечорниці без парубків будуть.
Хлопець. Добрий вечір вам, бо дівчата слова не дадуть сказати.
Господиня. А ви, дівчата, знаєте приказку, що голодного солов'я піснями не нагодуєш? Пора гостей пригощати.
Дівчина 3. Рідних у гості ми запросили, Щедро столи всі накрили.
Просимо, гості, до столу сідати, Будемо, будемо, вас частувати.

Хлопець. А давайте хлопці розкажемо гуморески, тільки не перебивати.
Це було позаторік
Та на нашім ринку –
Хотів купити чоловік
Кабанця чи свинку.
Нелегке це діло –
Не шкодливе щоб було,
І щоб добре їло,
І нарешті підібрав:
- О! Які хороші!
Гаманець мерщій дістав,
Став платити гроші –А з якого ви села? – спитав молодиці
Та йому відповіла: Я з села Мельниці.
Забирайте їх назад! – Буркнув незабаром,
Я мельницьких поросят не візьму й задаром.
Тітка ближче підійшла:
– То ж назвіть причину!
Я із вашого села маю вже дружину.

Дівчина 4.
Добра була мама у дівульки Рити,
Не веліла доні навіть суп варити.
Чистячи картоплю, патраючи кури,
Можна зіпсувати к бісу манікюри.
В середу за Гриця вийшла заміж Рита,
А в суботу стала перший суп варити.
Курку у каструлю кинула з кишками,
Всипала картоплю разам з лушпайками».
А в неділю рано мати Риту била:
- Ой нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?

Дівчина 5.
«Вередливий жених».
Перед свадьбою жених завітав до хати
І майбутній тещі він став таке казати:
- Завтра підемо у загс я і ваша Таня,
І тому у мене є такі бажання.
Я бажаю всіх своїх друзів запросити,
Я бажаю, щоб було вволю їсти й пити,
Я бажаю, щоб аж два баяністи грали,
А не скрипочка якась чи старі цимбали.
Поклонився і пішов повагом із хати.
–  Вередливий твій жених, – крутить носом мати.
– Щось ти вибрала не те...
– Мамо! – каже Таня. –
Хай бажає, це ж його воля вже остання.

Хлопець.
«Де беруться діти»?
«Де взялися ми?» – онуки спитали в бабусі.
А бабуся пояснила в старовиннім дусі:
- Тебе знайшли на капусті, тебе – в бараболі,
Тебе знайшли під вербою, тебе – на тополі.
Тебе знайшов на соломі біля клуня татко...
І тут раптом обізвалось якесь онучатко:
— От сімейко,  так сімейка! Хоч тікай із дому.
Хоч би одне появилось на світ по-людському...

Господиня. Годі пустувати, краще ходімо разом танцювати та й пісні співати.
Дівчина 6.
Дуже просять чоботи, чоботята
Станцювати хлопчиків та дівчаток!
То ж заграймо весело гопачок,
Хай станцює-стукає каблучок.
(Виконують танець «Чоботи-чоботи».)

Господиня. Глянь, як добре танцюєте!
Хлопець. Ми гарно танцюємо!
Дівчина. А ще краще співаємо та загадки зага¬дуємо.
Хлопець. Кажіть вже, чекаємо.
Ведуча: У нашої бабусі
Сидить звір в кожусі,
Біля пічки гріється,
Без водички миється. Хто це? (кіт)

Ходить птаха по подвір 'ю:
Гребінець, борідка, пір 'я.
А як сяде у гніздечко –
Нам знесе вона яєчко. Хто це? (курка).

Надувається, ґелкоче,
Наче щось сказати хоче.
Бігає туди - сюди,
Краще його обійди!(індик).

(Сценка із фільму «Весілля в Малинівці».)
Яшка (співає).
Соловей, соловей, пташечка,
Канареечка жалобно поет.
Раз поет, два поет, три поет...
Агрофена. Гей, Якове Пантелеймоновичу! Ви теж на вечорниці?
Яшка. Які ще вечорниці, Агрофено Дордормидонтівно?
Агрофена. Так, Дормидонтівно. Вечорниці – це коли всі танцюють, співають, грають, знову танцюють, знову співають – і так до самого ранку.
Яшка. Що це так смачно пахне?
Агрофена. Вареники, ось покуштуйте, будь ласка.
Яшка. Ви їх на вечорниці несете?
Агрофена. Звичайно, де ж ви бачили вечорниці без вареників? Як згадаю молодість: понаварюємо вареників із сиром, із м'ясом, з картоплею, з капустою, із маком і просто вареників...
Яшка. Агрофено Дормидонтівно! Я також хочу з вами на вечорниці. Не відмовите мені?
Агрофена. Що ви, ласкаво просимо! Посидимо, поспіваємо, потанцюємо.
Яшка. А що ми будемо танцювати?
Агрофена. Польку, гопак.
Яшка. Польку? Гопак? У Європі та Америці таких танків не танцюють.
Агрофена. А що тоді танцюють?
Яшка. Там танцюють новий танок «В ту степінь».
Агрофена. У той степ?
Яшка. Ні! У ту степінь.
Агрофена. Ніколи не чула й не бачила такого танцю. Якове Пантелеймоновичу, навчіть мене та затанцюймо разом.
Яшка. Біте, фрау, мадам. Танець містить багато «па».
Агрофена. Що, що?
Яшка. Фігур.
Агрофена. А що, однієї моєї фігури замало для цього танцю?
Яшка. Вашої фігури, дорогенька Агрофено Дормидонтівно, якраз вистачить. Я мав на увазі кількість рухів.
Агрофена. Швидше вже навчайте, бо вечорниці скоро закінчаться.
Яша. Биттз дриттз, фрау мадам!
Я вам первый урок подам.
Надо поднять к небу глаза.
И запрыгать – ну, как коза.
Сперва так, потом можно так,
Доннер – веттер – можно вот так.
А - а - а! Какая боль! Наступили
На любимий, на мозоль.
(Яшка і Агрофена заходять на вечорниці).

Господиня. Хлопчики й дівчата гарно танцювали!
Пісні співали та в ігри грали.
Та воює ніч на дворі,
Час іти до дому.
Хлопці. Скільки б не гуляли, а додому час.
Проводжай за двері, господине, нас.
Дівчата. Гарно ми гуляли,
Гарно веселились,
Шкода, що розваги
Швидко так скінчились.
Господиня. Та ви не сумуйте,
Ну ж бо, прийде час,
Знову вечорниці гарні будуть в нас.
Ведуча. Сьогодні ми мали чудову нагоду погратися в ігри, в які грали наші дідусі та бабусі, а також поринути в минуле нашого народу, пов'язане з традиціями. Головне наше завдання полягає в тому, аби ці традиції не забулися, а примножувалися та продовжувалися. Міцний наш рід, жива в ньому пам'ять про минуле.  Тож бережіть цю прекрасну, багату скарбницю: в ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього дня.
Ведучий. Шляхи мої не міряні,
Гори мої не важені,
Звірі мої не саджені,
Води мої не ношені,
Риба у них не ціджена,
Птахи мої не злякані,
Діти мої не лічені,
Щастя моє не злежане...
Оце така я в тебе матінка,
В руці Господній Україна синєнебая!

Вхід