Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Гість | Увійти
Версія для друку

Сценарій заходу:
«Афоризми: мудрість крізь віки і країни»

Вступне слово. Афоризми – мудрість народу та окремих осіб. Особливо усім відома мудрість народна. Вона твориться століттями, передається від покоління до покоління. Англійське прислів’я твердить: «Добрий вислів завжди вчасний». Німці говорять, що «прислів’я вчить і досвід збагачує». Поляки впевнені, що прислів’я – народна мудрість, а мудрий, дотепний вислів характеризує співрозмовника. Подібної думки дотримуються усі народи світу.
Афористична мудрість становить невід'ємну частину світової фольклорної спадщини. Завдяки афористичним висловам дослідники мають можливість вивчати історичні, культурні, ментальні особливості певного народу. Утвердження моральних чеснот, засудження людських вад, висміювання негативних явищ – універсальна тематика перлин мудрості, які у кожного народу, у кожного окремого їх автора звучать неповторно та своєрідно.
Афоризми, особливо народного походження, є неодмінним способом передачі історичного, суспільного, морального досвіду від одного покоління до іншого.
Вживання афоризмів – серйозно чи насмішкувато, прямо чи натяками – збагачує мовлення, а тому людина може сподіватися на посилений емоційний ефект, який справляє на співрозмовника.
 

Хід заходу:

1. «Я знаю більше»: Навести афоризми.
2. Відгадати афоризми на малюнку
- Тихше їдеш – далі будеш!
- Товкти воду в ступі
- Краще синиця в руці, ніж журавель в небі
- Кіт з дому – миші в танець
- Поставили козла город стерегти
- Любов зла – полюбиш і козла
3. «Словограй»: продовжити  афоризми:
- Я знаю … (Я знаю, що я нічого не знаю)
- Що троє знають … (Що троє знають, то скоро знатимуть тридцять)
- Що старе, що мале… (Що старе, що мале, що дурне)
- Що маємо … (Що маємо – не дбаємо)
- Що край – … (Що край – то інший звичай)
- Чужий біль … (Чужий біль не болить)
- Чоловік має два вуха, щоб багато слухав … (Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив)
- Чия сила … (Чия сила, того й воля)
- Хто тягне … (Хто тягне, того ще й б'ють)
- Хто сіє вітер … (Хто сіє вітер, той пожне бурю)
- Хто не з нами … (Хто не з нами, той проти нас)
- Хто має вуха, щоб  слухати … (Хто має вуха, що  слухати, хай слуха)
- Хто гроші позичає … (Хто гроші позичає, той ворога називає)
- У сильного завжди … (безсильний винен)
- Станеш позичати – … (Станеш позичати – будеш бідувати)
- Обпікся на молоці … (Обпікся на молоці, то й на холодну воду дме)
- Не хвали день … (Не хвали день до вечора)
- Не спробувавши гіркого … (не спробувавши гіркого, не взнаєш солодкого)
- Від гнилого яблука … (Від гнилого яблука і здорове гниє)
- Бідність – через двері в хату … (Бідність – через двері в хату, а любов – через вікно з хати)
4. Показати пантоміму  з афоризмів українського народу:
«Битися, як риба об лід», «Бути у дружини під п'ятою», «Висіти на волоску», «Від своєї совісті не втечеш», «Водити за носа», «Волосся стає дибом», «Вчитися ніколи не пізно», «гарно сміється той, хто сміється останній», «Дареному коню в зуби не дивляться».
5. Перекласти афоризм з російської на українську:
- Буває, що й слон літає. – Бывает, что и таракан кашляет.
- Був волом, та став козлом. – Был пан да и пропал.
- Гладенько-рівненько. – Без сучка без задоринки.
- Голод усього навчить. – Станеш лапти плести, как нечемо есть.
- Гроші гроші родять. – Копейка рубль бережет.
- Добра порада ціни не має. – Хороший сонет дороже золота.
- Люби і тебе полюблять. – Ответная любов – лучшая награда.
- Як оженився, так і зажурився. – Женихом весел, а мужем нос повесил.
6. Інсценізація  уривків  з  літературних  творів,  де  автори  використовують  крилаті  вирази:  з  повісті   І. Нечуя-Левицького  «Кайдашева  сім'я»,  та уривок  з  п’єси   Г. Квітки-Основяненка  «Сватання  на  Гончарівці».
7. Майстер-клас по написанню афоризмів пером.
8. Презентація фільму «Афоризми про любов» (Автор: Т. Петрук)
9. Заключне слово ведучого.

Вхід