Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
03.04.2018 13:18

Емоційний інтелект та як його розвивати: майстер-клас від Віталія Варьонова
Відомий американський психолог Деніел Гоулман прийшов...

26.03.2018 10:42

Французький слід в історії Херсонщини
Цікава зустріч відбулася у клубі "КЛІО"....

21.03.2018 10:19

Український Херсон кінця ХІХ - початку ХХ століття
Засідання клубу «КЛІО», присвячене такій...



Галерея


Гість | Увійти
Версія для друку
Наші публікації: ЕБ > Пам'ятки читачеві > Сучасні тенденції та напрями діяльності клубів при бібліотеках

Сучасні тенденції та напрями діяльності клубів при бібліотеках
(пам'ятка читачеві)

Особливості клубної роботи в бібліотеці

Клуби та гуртки як соціокультурне явище має глибоке історичне коріння. Клубна діяльність людей, організована на основі спільного проведення дозвілля у вільний від повсякденних турбот час, існує стільки, скільки існує людство.
Появу перших клубів пов'язують з завезенням в Англію у 1652 році кави. Літописець Самюель Пеппіс згадує таверну «Кавовий клуб», до якого збиралися його друзі, щоб обмінюватися новинами. У таких кав'ярнях-клубах пізніше з'явилися постійні відвідувачі: в одній збирались торговці, в іншій – солдати, в третій – брокери тощо. Спочатку вхід до клубів був вільним, але пізніше заклади стали зачиненими для чужих. Жінкам вхід до клубів був суворо заборонений. Найстарші члени клубу приймали рішення про допуск нових, збирались членські внески, вводились різні обмеження. Пізніше клуби почали перебиратися з кав'ярень у спеціально збудовані приміщення.
Клуб створюють для того, щоб задовольнити духовні потреби, розвинути природні задатки та здібності, реалізувати різноманітні інтереси та творчий потенціал особистості. Ознаками клубу називають: стабільний склад учасників, наявність спільної діяльності на основі спільного інтересу, вільний вибір занять, оформленість групи, регулярність зустрічей тощо. Клубом вважається тільки таке об'єднання, у якому вільна колективна діяльність людей має суспільно важливий характер, не є асоціальною.
Поряд з поняттям «клуб» у професійній літературі також використовують поняття «клуб за інтересами», «об'єднання любителів», «читацьке об'єднання», «творче об'єднання». «Об'єднання» по суті означає той же клуб, але з більш складною та функціональною структурою. Додавання слів «любительський» або «за інтересами» свідчить про те, що в основі лежать інтерес особи до будь-чого, його захоплення, покликання, здібності, закладений у ній творчий потенціал.
У деяких бібліотеках засідання клубів починаються з обов'язкових оглядів свіжих періодичних видань, нових надходжень до бібліотеки і до особистих колекцій членів клубів. Оприлюднюється найбільш цікава опублікована інформація, переглядаються відеозаписи, прослуховуються фонограми. Наступна частина засідання – «Гість клубу» – присвячується людині, ім'я якої є знаним у цьому регіоні. Бібліотеки влаштовують такі зустрічі для своїх користувачів, щоб вони могли спілкуватися з відомими земляками, дізнатися про їхню професійну діяльність, познайомитися з невідомими сторонами їхнього життя. Готуються дайджести публікацій запрошених або присвячених їм матеріалів (при наявності). Програма засідань складається таким чином, щоб представити гостя не тільки як керівника або спеціаліста, але й як людину. Організовуються і виставки, присвячені хобі запрошеного.
Завершують засідання невелика розважальна програма і приємне чаювання.

Деякі поради керівникам клубів при бібліотеках

  • Керівник клубу повинен мати чіткий план дій, дотримуватися графіку проведення засідань, не переносити та не скасовувати зустрічі без поважних причин. За декілька днів до засідання клубу слід розмістити його анонс на сайті бібліотеки, у соціальних мережах; зробити смс-розсилку з нагадуванням теми засідання та часу проведення. Але ще краще зателефонувати членам клубу, проявити до них особистий інтерес та запросити на засідання.
  • Успішна клубна діяльність великою мірою залежить від особистісних якостей керівника клубу, серед яких: ерудиція, привітність, тактовність, організаторські здібності тощо.
  • На спілкування значною мірою впливають такі якості бібліотекаря, як люб’язність, доброзичливість, терплячість, вміння орієнтуватися в ситуації, що змінюється тощо. Він повинен бути добрим комунікатором.
  • Деякі особистісні риси – невпевненість у собі, або, навпаки, надмірна самовпевненість, тривожність або агресивність та нестача професійних якостей – можуть стати причиною психологічних бар’єрів у спілкуванні з учасниками клубу.
  • Керівник клубу повинен вміти налагоджувати контакти з аудиторією, глибоко і детально знати її соціально-психологічні особливості, систематично вивчати ефективність зробленого.
  • Варто також пам'ятати, що робота з людьми – це сфера підвищеного ризику та найвищих психологічних навантажень. Працівник, недостатньо підготовлений до постійного контакту з людьми, може нашкодити не тільки навколишнім, але й самому собі.

Список рекомендованої літератури

  1. Бібліотека як центр спілкування: метод.-бібліогр. матеріали / ОУНБ ім. В. Г. Короленка; підгот. О. Рижаєва. – Чернігів, 2011. – 55 с.
  2. Вавилова Е. Каждая встреча в клубе – праздник / Е. Вавилова // Библиополе. – 2013. – № 2. – С. 29-32.
  3. Віжічаніна Л. Клуб любителів історії «Кліо» / Лілія Віжічаніна // Історія України. – 2014. – № 10 (трав.). – С. 25-26.
  4. Віжічаніна Л. Клубні об'єднання при публічних бібліотеках: історико-теоретичні та практичні аспекти / Л. Віжічаніна // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2018. – № 1. – С. 39-42.
  5. Гагин В. А. Интересно ли в вашем клубе? / В. А. Гагин. – М.: Политиздат, 1989. – 240 с.
  6. Домаренко Е. В. Культурно-досуговая деятельность библиотеки : науч.-практ. пособие / Е. В. Домаренко. – М. : Либерея-Бибинформ, 2006. – 80 с.
  7. Жарков А. Д. Технология культурно-досуговой деятельности библиотеки : учеб.-метод. пособие / А. Д. Жарков. – М. : Либерея-Бибинформ, 2008. – 240 с.
  8. Каменец А. В. Деятельность клубных учреждений в современных условиях: учеб. пособие по курсу «Теория и методика досуговой деятельности» / А. В. Каменец. – М.: Б. и., 1998. – 41 с.
  9. Карзникова Л. Клубная работа: чья это функция? / Л. Карзникова // Библиотека. – 2002. – № 2. – С. 18 – 21.
  10. Клуби за інтересами – активна форма спілкування користувачів / Бахмацька ЦРБ. – Бахмач, 2010. – 42 с.
  11. Клубы по интересам в библиотеке: методические рекомендации / Гос. б-ка СССР им. В. И. Ленина; сост. В. И. Пудов. – М., 1986. – 39 с.
  12. Комиссаренко С. С. Клуб как социально-культурное явление: учеб. пособие / С. С. Комиссаренко. – СПб. : СПбГАК, 1997. – 158 с.
  13. Ловкова Т. Б. Библиотека как центр досуга : учеб.-метод. пособие / Т. Б. Ловкова. – М.: Либерея-Бибинформ, 2009. – 104 с.
  14. Мышеловская Н. Внимание: «Третий возраст»!: учёные установили: жизнь продлевают общение, умственный труд и забота о ближних / Н. Мышеловская // Библиотека. – 2011. – № 1. – С. 51-54.
  15. Соціокультурна діяльність: Публічні бібліотеки / Нац. парлам. б-ка України; уклад.: С. Кравченко, І. Цуріна. – К., 2005. – 67 с.
  16. Триодин В. Е. Клуб и свободное время / В. Е. Триодин. – М. : Профиздат, 1982. – 136 с.

Укладач: Л. М. Віжічаніна

Вхід