Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Гість | Увійти
Версія для друку

Книга М. І. Кутєпова «Царская охота» в чотирьох томах представляє собою один з кращих зразків російського книжкового мистецтва межі XIX-XX ст. Відразу після виходу в світ видання стало легендою і бібліографічною рідкістю. Цій книзі було присвячено засідання міського клубу книголюбів «Кобзар», яке проходило 1 березня 2012 року.
Доповідь з теми засідання зробив Дмитро Олександрович Нікітан.
Ідея створення книги, присвяченої історії царського полювання, належить імператору Олександру III. У 1891 році, проводячи огляд своїх гатчинських мисливських угідь, він висловив побажання щодо написання такої книги начальнику Управління Імператорського полювання князю Д. Б. Голіцину. Завдання підготовки цієї праці було покладено на полковника Миколу Івановича Кутєпова. Вибір був зроблений не випадково.
М. І. Кутєпов мав безпосереднє відношення до Імператорського полювання, був чудовим знавцем його історії, звичаїв і традицій; мав бездоганну службову репутацію. Імператор був упевнений в організаторському таланті, розумі, зразковій працьовитості та сумлінності М. І. Кутєпова, а також в безмежній відданості правителю.

Микола Іванович Кутєпов (1851-1907) - професійний військовий, остаточно пішов з військової служби у 1906 році в званні генерал-майора, письменник. У 1869 році з відзнакою закінчив Олександрівське військове училище, почав службу прапорщиком в імператорському батальйоні гвардійських стрільців, брав участь у російсько-турецькій війні 1877-1878 рр., в тому числі в знаменитій обороні Шипкінського перевалу, був поранений. Зразково дисциплінований офіцер, безмежно відданий Імператору, показував відмінні успіхи в стрілецькій справі (отримував призи у змаганнях зі стрільби та фехтування). У 1885 році добровільно пішов у відставку і отримав цивільний чин надвірного радника. На цивільній службі М. І. Кутєпов зайняв посаду завідувача господарською частиною Управління Імператорського полювання, що розташовувався в Гатчині в Пріоратському палаці. У 1886 році в якості найвищої милості за бездоганну службу М. І. Кутєпова було відновлено в рідному полку офіцером з правом не нести в ньому служби, але з привілеєм носити військовий мундир на цивільному посту і отримувати військові звання за вислугу років. Він – кавалер чотирьох орденів (Володимира 4-го ступеня, Станіслава 2-го ступеня, Анни 2-го і 3-го ступенів). У Гатчині, де влаштовувалося Імператорське полювання, Микола Іванович, крім основної діяльності, займався значною громадською роботою. Був членом Товариства ревнителів російського історичного просвітництва в пам'ять імператора Олександра III.

У 1893 році М. І. Кутєпов видав «Памятную записку о положении дела по составлению Сборника материалов, касающихся Великокняжеской, Царской и Императорской охоты в России» - своєрідний розгорнутий план майбутньої книги. У центрі обкладинки було зображено Імператорського двоголового орла, що стискає в лапах два мисливські роги, а в нижньому правому куті виконано напис «1891-1893 г.г. Гатчина».
М. І. Кутєпов провів велику дослідницьку роботу, зібравши всі відомі на той час документи з історії полювання в російських архівах і бібліотеках. При написанні своєї праці він користувався порадами і допомогою великих учених, його консультантами були С. М. Шубінський - гол. редактор журналу «Исторический вестник», І. В. Помяловський – відомий філолог і археолог, П. М. Польовий – письменник і літературознавець, А. В. Половцов – зав. загальним архівом міністерства Імператорського двору. В якості історичного ілюстративного матеріалу були залучені гравюри з цінної колекції П. Я. Дашкова.
Видання вийшло малим тиражем (400 екз.) та в розкішному виконанні. Історичний нарис охоплює великий період російської історії, від перших Князів Давньої Русі до правління Імператора Олександра II, і розповідає не тільки про історію полювання, але й про спосіб життя російських монархів, їх захоплення.
У книзі зібрано унікальний історичний матеріал з моменту утворення Давньоруської держави до кінця XIX століття. У виданні наведено свідчення про поширеність мисливського промислу, про достаток дичини і вживання продуктів полювання; згадки літописів про повір'я народу, що мали відношення до полювання; значення царського полювання повсякденне і політичне; посилка ловчих птахів і сокольників в іноземні землі з додаванням відомостей про мету посольств, прийом послів при особливих обставинах. Також наведено витяги з мисливських щоденників царів з описом царських полювань, місць проведення того чи іншого полювання, особливих обставин, що супроводили полювання та інше; свідоцтва про організацію та про особовий склад пташиного і псового полювань, бобровників, мисливських коней, мисливське спорядження; забава ведмежа та левова; мисливські закляття, повір'я та інше. У Примітках, які складають майже половину кожного тому, наводяться тексти справжніх історичних документів. До цього часу ця праця є неперевершеним за багатством зібранням матеріалів.
М. І. Кутєпов зібрав чудовий колектив художників, що працювали над оформленням «Царской охоты». У книзі були зібрані роботи відомих російських художників - І. Є. Рєпіна, Ф. А. Рубо, В. А. Сєрова, В. І. Сурикова, Л. О. Пастернака, А. П. Рябушкіна, А. М. і В. М. Васнєцових та ін. Автором оформлення палітурок видання, малюнків форзаців і багатьох ілюстрацій в тексті став академік Микола Семенович Самокиш (1860-1944) - один із видатних графіків кінця XIX - поч. XX століття, володар високих нагород за батальні полотна, присвячені історії російської армії. Він і після зміни влади в країні залишився вірним військовій тематиці. Радянські критики 1930-х років із захопленням писали про продуманість композиції і докладне промальовування деталей в його картині «Переход Красной Армии через Сиваш». У 1941 році Самокиш став лауреатом Сталінської премії, а колись оформлений ним чотирьохтомник «Царской охоты» виявився заборонений, як такий, що оспівує «старий» побут російських царів і вельмож.
Видання було здійснено в друкарні Експедиції Заготовлення Державних паперів – кращій друкарні того часу в Росії. Устаткування друкарні дало змогу виконати прекрасні шрифти, відтворити малюнки художників, виготовити срібні косинці у вигляді двоголових орлів. Було використано високоякісний папір, дорогі матеріали для розкішних палітурок. Експедиція була заснована в 1818 р., за вказівкою імператора Олександра I, як урядова установа для виготовлення грошових знаків та інших цінних паперів. Поряд зі своєю безпосередньою діяльністю Експедиція активно займалася виданням книг. Будучи державною установою і, отже, не будучи обмеженою в засобах, Експедиція мала можливість оснащувати свої майстерні найсучаснішим обладнанням. Високий рівень технічного оснащення Експедиції, а також наявність в її штаті провідних російських фахівців в області поліграфії дозволили виготовити все для видання, спочатку задуманого як розкішне: і прекрасні шрифти ("Царская охота на Руси" була набрана новим тоді ще шрифтом "медіеваль"), і срібні косинці у вигляді двоголових орлів, і високоякісний папір, практично не змінили за століття свій колір, і прекрасні відтворення акварельних, темперних та інших малюнків художників. Так, багатобарвні позатекстові ілюстрації, малюнки для яких були виконані спеціально для цього видання кращими художниками рубежу століть - були відтворені хромолітографіэю, а віньєтки художника М. С. Самокиша, що прикрасили всі 4 томи видання - фототехнічним способом автотипії. Для хромолітографій, вклеєних в книгу, було використано особливий сорт щільного паперу з рельєфною поверхнею. Позатекстові ілюстрації мали захисні кальки, на яких, до того ж, були розміщені підписи до малюнків. Відповідальним за відтворення образотворчого матеріалу у виданні був завідувач художньої частини Експедиції, професійний гравер Густав Гнатович Франк, який також виконав офорт "Федор Никитич Романов-Захарьин-Юрьев" з оригіналу І. Є. Рєпіна для 2-го тому. Тут слід згадати, що, поряд з автотипією і хромолітографією, в "Царской охоте на Руси" розміщено 4 офорта (один, згаданий вище, у 2-му томі, і три в 3-му томі видання, з оригіналів В.І. Якобі ), а також дві геліогравюри (у 2-му томі, з оригіналів В.І. Сурікова і К.В. Лебедєва).
Для того часу був характерний інтерес до бібліофільських видань, які представляють собою твори мистецтва книжкової справи, таким і стала дана книга.
Перший том, присвячений історії великокнязівського і царського полювання на Русі з X по XVI століття, вийшов в 1896 році. У книзі було присвячення «Блаженной и вечной памяти великого Государя Александра III», яке було відтворене у всіх наступних томах.
Другий том, що розповідає про царське полювання в XVII столітті, було надруковано у 1898 році. Примірники з використанням найдорожчих матеріалів призначалися для підношення високопоставленим особам - людям, які надавали допомогу у виданні книги. В оформленні третього тому, виданого в 1902 році, взяли участь художники - члени мистецького об'єднання «Мир искусства»: Л. С. Бакст, А. Н. Бенуа, О. Є. Лансере. Роботи цих художників, хоча і склали лише частину ілюстрацій і оформлення «Царской и императорской охоты», відразу змінили вигляд видання, додавши йому нової якості. Участь в цьому проекті мала для «мирискусстников» і для історії російської книжкової графіки чимале значення. У цій роботі було вироблено нові принципи оформлення та ілюстрування книг на історичну тему, було закладено основи стилю графіки об'єднання «Мира искусств», де глибоке знання культури зображуваної епохи поєднувалося з польотом фантазії, розуміння вимог книжкової специфіки зі свободою і гнучкістю художньої мови.
Четвертий том, присвячений епохам правління від Павла I до Олександра II, вийшов в 1911 році після смерті М. І. Кутєпова (23 грудня 1907 (11 січня 1908 року)). Робота була завершена завдяки зусиллям його дружини Олени Андріївни Кутепової.
Видання М. І. Кутепова експонувалося на кількох виставках, найбільш представницькими з яких були: виставка "Искусство в книге и плакате", що проходила в рамках Всеросійського з'їзду художників в Санкт-Петербурзі в грудні 1911 р. - січні 1912 р. (було показано 3-й том видання) , і Міжнародна виставка друкарської справи і графіки в Лейпцігу, 1914р. (Експонувалися всі 4 томи).
"Царская охота на Руси" була видана в декількох варіантах переплетення: - в цільношкіряній палітурці, зі срібними прутами 84-ї проби у формі двоголових орлів на передній кришці (крім 4-го тому, який не мав кутів), з потрійним золотим обрізом, в суперобкладинках під колір палітурки з ледерином, наклеєного на папір і з витисненим золотом великим двоголовим орлом в центрі. Були присутні також ткані шовкові закладки, прикріплені до блоків металізованою срібною ниткою (даний варіант імовірно призначався для підношення високопоставленим особам). У подібних примірниках зустрічалися тканинні форзаци з вензелем Імператора, як, наприклад, у примірнику 4-го тому з бібліотеки Миколи II, що зберігаються в Державному Ермітажі. В іншому варіанті - коленкоровій палітурці зі шкіряним корінцем, з потрійним золотим обрізом, з паперовими форзацами, оформленими М.С. Самокішем (подібний варіант був підготовлений для роздрібного продажу; так, в магазинах Експедиції заготовляння державних паперів і "Товариществе М.О. Вольф" книгу можна було придбати за ціною 50 рублів за том). Крім того, на рубежі ХІХ і ХХ ст., в період розквіту бібліофілії, не могли не випустити нумеровані примірники настільки чудового видання, з використанням найдорожчих матеріалів і в спеціальних футлярах, обклеєних зсередини тканиною. Номери були вказані на титульному аркуші тому, що йде перед змістом, а також на ярлику футляра; всього нумерованих примірників було, мабуть, не менше 150 (максимальний з відомих - № 137).

Кутепов Н. И. [Царская охота на Руси]. Исторический очерк Николая Кутепова. Издание иллюстрировано проф. В. М. Васнецовым и акад. Н. С. Самокишем. [В 4-х томах]. Тома 1-4. Спб., Экспедиция заготовления государственных бумаг, 1896-1911г.
Том 1. Великокняжеская и царская охота на Руси с X по XVI век. (1896). XVI, 212 с. с илл., карт.; I л. фронт. (илл.), 7 л. илл.
Том 2. Царская охота на Руси царей Михаила Федоровича и Алексея Михайловича. XVII век. (1898). XXIV, 316 с. с илл.; I л. фронт. (илл.), 37 л. илл.
Том 3. Царская и императорская охота на Руси. Конец XVII и XVIII век. (1902). XXXII, 300, 284 с. с илл.; I л. фронт. (илл.), 25 л. илл.
Том 4. Императорская охота на Руси. Конец XVIII и XIX век. (1911). XX. 226, 289 с. с илл.; 15 л. цв. илл. 36,1 х 26,7 см.



Напишіть свій коментар
Ваше ім'я
E-mail (не буде опублікований)
* Текст повідомлення

Вхід