Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
12.07.2018 06:03

"Краплини душі" Лесі Гук у її поезії
Теплим та душевним вийшло чергове засідання клубу «Дивослово»....

07.07.2018 06:35

«Пригоршня воспоминаний»: презентація книги про Подольського Євгена Овсійовича
2 липня 2018 року відбулося 500-е, останнє в цьому...

04.07.2018 09:22

Книга «Повстання Ідентичності» – відповідь на виклик часу
У Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці...



Галерея


Гість | Увійти
Версія для друку
Новини > "Краплини душі" Лесі Гук у її поезії

"Краплини душі" Лесі Гук у її поезії

12.07.2018 06:03

Теплим та душевним вийшло чергове засідання клубу «Дивослово». На нього завітала прекрасна гостя зі Львова – поетеса Леся Гук, яка познайомила нас зі своєю творчістю та подарувала читачам бібліотеки дві останні збірки своїх поезій – «І сповідь, і молитва, і розмова» та «Зорі у долонях».

Ця дивовижно щира, позитивна людина родом зі Львівської області. Вона любить свій рідний край, особливо львівський дощ та каву, свою родину, близьких. Працює вчителькою в початковій школі. І дуже багато пише. Її поезії присвячені різним темам: людському життю та роздумам про нього, вічним почуттям, дитинству, батьківській хаті, маленькій Батьківщині, і всі вони відрізняються задушевністю, ніжністю, гуманністю, спонукають до роздумів, дій, вчать бути людьми, розвивають любов до прекрасного.

Ви можете самі в цьому переконатися, прочитавши поетичні твори пані Лесі. Їх можна знайти в фондах бібліотеки, а також завітавши на персональний блог поетеси за адресою https://lesyaguk.blogspot.com.

Пропонуємо вашій увазі деякі з поезій, присвячені різних темам:

***
Усі ми родом із дитинства:
З любові батьківської й ласки,
З пісень, наспіваних  в колисці,
Із слів  бабусиної казки.
З дитинства родом  всі ми вийшли:
Із книжок перших незабутніх,
З досягнень, радощів, усмішок
І материнських слів напутніх.
Усі ми із дитинства родом.
Та рік за роком виростаєм,
Дорослішаємо… А згодом
Назад в дитинство повертаєм
З дітьми , чи внуками своїми,
У спогадах, а чи у думці,
Із фотознімками старими,
(переглядаєм наодинці).
Бо всі ми родом із дитинства!
Нам світу цього не забути!
Туди разом далеко й близько.
Та не прокладені маршрути
У світ добра і світ надії,
В якім життя бере початок.
Усі ми родом із дитинства,
Куди не можна повертатись.

***
Із циклу "Мелодії старого Львова"

Знов поспішаю, немов на побачення
З гордими левами  міста старого.
Скільки вже вивчено, скільки побачено -
Завжди очікую  чогось нового.
Леви спокійно сидять біля Ратуші,
Вулиця Княжа вогні запалила,
Замок Високий історію згадує
В древньому місті князя Данила.
Запах кав’ярень п‘янить  ароматами,
Магія вулиць з сторожами-левами.
Галицьке місто чарує дівчатами,
В Стрийському парку - розкішними кленами.
Дзенькіт трамваїв старою бруківкою,
Вуйки статечні, пані гонорові -
Леви примружили очі довірливо
В гарному місті, у древньому Львові.
Море легенд, надзвичайні атракції,
Танці на вулицях… Новобудови…
Море туристів. Автентика, грація….
Леви стоять, як  сторожа, у Львові

***
Нам завжди чогось не вистачає
Літом – сонця, восени – тепла,
То  зима вже не така буває –
Он, весна у лютому прийшла.
То дощу буває забагато,
То задовго влітку була  спека,
Поміж буднів захотіли свята,
Чи від клопотів втекти далеко.
Часом ласки  нам не вистачає
Доброти, чи спокою у домі,
Хоч на помилках життя навчає,
Та повторюєм помилки знову.
Часто все не так, як би хотілось…
Дощ не так вже по вікні стікає,
Що собі бажали – не здійснилось,
На путі не тих людей  стрічаєм.
Все не так! Усі своє несемо:
Долю не самі  ми обираєм.
Ніби, як і треба, всі живемо,
Та завжди чогось не вистачає.

                                                                          ***
У тумані ранок наставав,
Несподіванок ніяких не чекала.
Серед безлічі важливих справ
Із дощем сьогодні розмовляла.
Він самотньо плакав за вікном,
Літній хоч, холодний та нестерпний,
Крапелини падали на скло -
Дощ мені розказував про тебе.
Сльози мерехтіли, мов кришталь,
Барабанили по серця струнах,
                                                                                 Зносили потоками у даль
                                                                                Почуття далекого відлуння.

***
У кожного в душі куточок є
Маленький, про який ніхто не знає.
До нього ключ не кожен  підбере,
Допоки суть його не розгадає.
В куточку тім таємне прожива:
Біль, каяття,  приховані надії,
Несказані комусь там є  слова,
Вагання, чи самотність, світлі мрії.
Куточок той- твій власний дивний світ,
Який  ти сам зумів створить  для себе,
Там  таємниці кличуть  у політ
До зір яскравих у високе небо…
У кожного такий куточок є,
В який нікого ми не допускаєм.
Та раптом хтось до нього ключ знайде, -
Всі потайки з надією чекаєм.

***
Щастя у кожного різне буває.
Кожен важливе собі  вибирає:
Гроші, посада, алмази, чи злото
Черствість душі та життя без турботи.
Щастя в добрі, чи в міцному здоров’ї,
В рідній людині, у теплому слові,
В радості в серці, щастя - в коханні,
Іншому- спів солов’я на світанні.
Щастя рецепту не можна дістати,
Часом буває, що й довго чекати.
Кожному щастя життя посилає,
Саме тому воно різним буває.

***
Як хороше просто жити!
Стрічати прозорий ранок.
І ароматну каву
Пити  вдвох на  сніданок.
Як хочеться просто співати,
Простягши до неба руки.
Від сонечка сили набратись.
Не знати  болю розлуки.
Як добре в палючу спеку
Води з джерела напитись,
Відчути радість безмежну,
Низько землі поклонитись.
Як гарно в осінньому лісі
Побачити казку чарівну -
Різнокольорове листя
Симфонію творить дивну.
Як треба життя цінувати
І сутність його зрозуміти!
Як добре турботи забути
І просто життю радіти!







Вхід