Вірші про бібліотеку та бібліографію

Крижанівський Степан. Ода бібліотеці

 

 

 

 

 

               

                          Крижанівський Степан

 Ода бібліотеці

Тільки той,
Кому загрожує
Втрата найдорожчого,
Відчуває всю його цінність.
Я мав загрозу
Втратити очі
І тоді лиш відчув,
Що моє все життя —
Це зоріння, зір і зіркість,
Це — прагнення світла,
Заперечення тьми.
Я мав загрозу
Втратить тебе,
Дорога книгозбірне,
—  мій духовний зоре,
—  скарбнице розуму,
—  пам'яте серця,
—  засіко врожаю
вікової мудрості людства.
І коли
         новий Герострат
Захотів пустить тебе димом,
Я відчув
         незмірність утрати.
Я відчув, що втрачаю:
—  храм культури народу,
—  завод, що виробляє щастя,
—  дім побачень із мудрістю,
—  розподільник радості.
Я відчув, що втрачаю:
—  комору моєї мислі,
—  золото поезії,
—  діаманти чуттів,
—  креслення мрій,
—  оселю мого безсмертя.
Я відчув, що це замах
—  на духовну культуру
                                      народу,
— паспорт існування нації,
—  на атестат зрілості людини, народу, людства.
Люди!
          Бережіть бібліотеки,
Як бережуть
—  елеватори з хлібом,
—  сейфи банків,
—  скарби музеїв,
—  картинні галереї.
Адже то — золоті фонди
       чуття і розуму,
—  літописи праці,
—  письмена вічності.
Люди,
будьте обачними!

                          1964

Коментарі

Напишіть свій коментар

Календар подій

     1 2 3
4 5 6 7 8 910
111213 14 151617
18 19 20 21 2223 24
25 26 27 28 293031