Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
13.11.2018 13:40

«Барвиста мова України»: Тиждень української мови в Гончарівці
У календарі українців є прекрасне свято – День...

12.11.2018 13:24

«Цієї осені все можливо…»
Чергова творча зустріч в межах проекту «Говоримо...

12.11.2018 11:17

«Чорнобаївка: вчора, сьогодні, завтра»: презентація книги
На черговому засіданні клубу любителів історії «КЛІО»...



Галерея


Гість | Увійти
Версія для друку
Новини > «Ми не родились для руїни…»: про Богдана Лепкого – знаного і незнаного

«Ми не родились для руїни…»: про Богдана Лепкого – знаного і незнаного

08.11.2018 13:39

7 листопада в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара відбулася цікава зустріч з Наталією Гавдидою – літературознавцем, кандидатом філологічних наук, доцентом Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя, лауреатом Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені братів Богдана та Левка Лепких.

У бібліотеці пані Наталія прочитала дві лекції «Богдан Лепкий – знаний і незнаний письменник, художник, громадянин». Одну – для бібліотекарів, другу – для учасників мовно-літературного клубу «Дивослово».

Для багатьох присутніх на цих зустрічах особистість Богдана Лепкого була багато в чому невідомою. І це не дивно, адже в радянський період ім'я цього талановитого письменника, художника, громадського діяча було під забороною.

Наталія Гавдида своє життя присвятила дослідженню життя та творчості Богдана Лепкого – непересічної в історії України та української літератури особі. Тому під час лекції розповіла про чинники становлення його як особистості.  Наприклад, майбутній поет і маляр з раннього дитинства зачитувався віршами Т. Шевченка, який сильно вплинув на поетичну творчість Богдана, а також став одним із улюблених персонажів полотен митця.

Богдан Лепкий мав неймовірну родинну історію. Його одруження на своїй двоюрідній сестрі Олександрі Лепкій в родині було зустрінуте дуже не схвально. Та проживши все життя «душа в душу» і народивши трійко дітей, цей шлюб довів свою життєздатність. Про свою єдину любов, кохану дружину, яка померла на кілька років раніше за Богдана, він згодом напише: «Була безумовно краща, ліпша і мудріша від мене. Без Неї не був би я тим, чим є. Мягкий, хвильовий і химерний, знаходив я в Ній в моментах важких і тривожних тую кріпку, моральну підпору, без якої легко міг був повалитися додолу…»

Особливо всіх присутніх вразила історія написання Б. Лепким поетичного шедевру «Журавлів», який поклав на музику Лев Лепкий (брат Богдана). Вірш починається так:
Бачиш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі в вирій…

Цей вірш дуже полюбився українським січовим стрільцям, і сьогодні його сприймають як неофіційний духовний гімн українців.

Декілька років тому Наталія Гавдида подарувала читачам нашої бібліотеки свою монографію «Літературно-малярський дискурс творчості Богдана Лепкого» (К., 2012). Тому можете завітати до Гончарівки і прочитати про Богдана Лепкого як про письменника та маляра. Також у фондах Гончарівки зберігаються подаровані пані Наталією два томи «Вибраних творів» Б. Лепкого, що побачили світ у видавництві «Смолоскип» у 2012 році, і на сьогодні є бібліографічною рідкістю, адже більшість творів у цих книжках було опубліковано вперше.

Цінним подарунком від Наталії Гавдиди для читачів Гончарівки стала книжка Богдана Лепкого «Казка мойого життя», що була надрукована у видавництві «Навчальна книга – Богдан» у 2014 році. Дивовижні казки, почуті малим Богданом від няні Марії Яницької, запали хлопчикові в душу. Саме тому вже зрілий і знаний письменник Б. Лепкий велику увагу приділяв поетичним переспівам народних казок. Тому й не дивно, що свої мемуари, написані далеко від рідної землі, але з великою любов'ю до всього, що було дорогим – батьків, сім'ї, родинного виховання, українських звичаїв та традицій, атмосфери патріотизму, просвітництва та жертовного служіння, яка постійно витала в середовищі священичих родів Глібовицьких та Лепких – автор назвав «Казка мойого життя».

Більшість дослідників вважають, що Богдан Лепкий найкраще відбувся як поет. Очевидно, це так, адже і сьогодні його вірші є актуальними і здатні впливати на нашу свідомість.

***
Ми не родились для руїни,
Ні для війни, для боротьби –
Наш ідеал – добро країни,
Ублагороднення юрби.
Добро не твориться з нічого,
Юрба росте із одиниць,
І нове родиться з старого,
З предвічних життєвих криниць.
Нема будівлі без основи,
І без коріння деревин,
Добра немає без любови,
Без гарних життєвих хвилин.
Шануй красу, добру корися,
А чоловіка поважай,
Його весіллям веселися,
А звеселиться рідний край.

_____________

Щиро дякуємо Українському культурному фонду за підтримку проекту «Говоримо українською. Читаємо українське», завдяки чому стало можливим проведення цікавих та незабутніх зустрічей, які збагачують нас духовно, відкривають нові імена чи повертають незаслужено забуті імена славних постатей української літератури.







Вхід