Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
27.11.2018 09:15

Як бути щасливим у мінливому світі
Кожна людина бажає бути щасливою. Проте, якщо запитати,...

21.11.2018 13:58

Підсумки проекту «Говоримо українською. Читаємо українське»
У червні 2018 року Херсонська обласна універсальна...

21.11.2018 07:40

Пишемо для людей, а не для роботів!
У сучасному світі кожна бібліотека створює свій сайт....



Галерея


Гість | Увійти
Версія для друку
Наші публікації: ЕБ > Статті в друкованих та інтернет виданнях > Віжічаніна Л. Клубні об'єднання при публічних бібліотеках: історико-теоретичні та практичні аспекти

Лілія Віжічаніна, провідний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії
Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара

Клубні об'єднання при публічних бібліотеках: історико-теоретичні та практичні аспекти

Розглянуто історико-теоретичні аспекти клубних об'єднань при бібліотеках. Висвітлено досвід діяльності краєзнавчого та розмовного клубів, що діють при Херсонській обласній універсаль­ній науковій бібліотеці імені Олеся Гончара.

Клуби та гуртки як соціокультурне явище має гли­боке історичне коріння. Клубна діяльність людей, організо­вана на основі спільного проведен­ня дозвілля у вільний від повсяк­денних турбот час,  існує стільки, скільки існує людство.
Появу перших клубів пов'язують з завезенням в Англію у 1652 році кави. Літописець Самюель Пеппіс згадує таверну «Ка­вовий клуб», до якого збиралися його друзі, щоб обмінюватися но­винами. У таких кав'ярнях-клубах пізніше з'явилися постійні відвіду­вачі: в одній збирались торговці, в іншій – солдати, в третій – брокери тощо. Спочатку вхід до клубів був вільним, але пізніше заклади стали зачиненими для чужих. Жінкам вхід до клубів був суворо заборонений. Найстарші члени клубу приймали рішення про допуск нових, збира­лись членські внески, вводились різні обмеження. Пізніше клуби по­чали перебиратися з кав'ярень у спеціально збудовані приміщення. Клуб створюють для того, щоб задовольнити духовні потреби, розвинути природні задатки та здібності, реалізувати різноманіт­ні інтереси та творчий потенціал особистості. Ознаками клубу нази­вають: стабільний склад учасників, наявність спільної діяльності на основі спільного інтересу, вільний вибір занять, оформленість гру­пи, регулярність зустрічей тощо. Клубом вважається тільки таке об'єднання, у якому вільна колек­тивна діяльність людей має суспільно важливий характер, не є асоціа­льною.
Поряд з поняттям «клуб» у професійній літературі також ви­користовують поняття «клуб за ін­тересами», «об'єднання любителів», «читацьке об'єднання», «творче об'єднання». «Об'єднання» в сут­ності означає той же клуб, але з більш складною та функціональною структурою. Додавання слів «лю­бительський» або «за інтересами» свідчить про те, що в основі лежать інтерес особи до будь-чого, його захоплення, покликання, здібності, закладений у ній творчий потенці­ал.
Клуби при бібліотеках отри­мали поширення у 20-ті роки XX століття. У 1970-1980-ті роки ра­дянська держава та комуністична партія, спираючись на бібліотеку як на ідеологічний заклад, приділяли велику увагу створенню суспільно-політичних клубів для молоді у сті­нах бібліотек.
Вагомим стимулом для подаль­шого розвитку клубів у бібліотеках стало прийняття «Положення про любительські об'єднання, клуби за інтересами» (липень 1986 року). Відповідно до нього, набували по­ширення об'єднання:
– громадсько-політичного спрямування (клуби політичної інформації, виборців, філософів тощо);
– інтернаціоналістичного, патріотичного та воєнно-патріотич­ного спрямування;
– виробничого та науко­во-технічного спрямування (клуби ділових зустрічей, економістів, новаторів, раціоналізаторів та ви­нахідників, технічної творчості -радіолюбителів, технічного моде­лювання, картингу тощо);
– природничо-наукового спрямування (любителів астроно­мії, садівництва, квітництва, акваріумістів, собаководів, любителів котів тощо);
– морально-етичного спря­мування (дискусійні клуби);
– естетичного спрямування (любителів музики, театру, кіно, лі­тератури, пісні, мистецтва, танцю, фотомистецтва, декоративно-прик­ладного мистецтва тощо);
– фізкультурно-оздоровчого спрямування.
У згаданому вище Положенні були окреслені основні напрями діяльності клубів, викладені основ­ні принципи формування клубних об'єднань, висвітлені питання орга­нізаційно-методичного характеру. Були визначені основні документи, що регламентували діяльність клу­бів: положення (статут), план роботи, щоденник заходів, список членів клубу.
Загальними зборами чле­нів клубу затверджувалися: назва клубу, ким організований, де і для кого; мета і завдання клубу; права й обов'язки членів клубу; структу­ра клубу й органи самоврядуван­ня; атрибути клубу (девіз, емблема, гімн).
Особливою популярністю у да­ний період користувалися клуби лі­тературно-художнього спрямуван­ня. Основною метою їх діяльності був розвиток художнього смаку членів клубу за принципом «Розважаючи, просвітляти і залучати до активної творчої діяльності». Орга­нізація літературно-художніх клубів у бібліотеках вносила істотні зміни до комплектування фондів, а іноді – в організаційну структуру бібліоте­ки. Так, у публічних бібліотеках, де були відкриті літературно-музичні вітальні, салони або літературно-художні клуби, часто створювалися відділи (сектори) мистецької, нот­но-музичної літератури, фонотеки, відеотеки тощо.
Роботу літературно-художні клуби здійснювали в тісній коорди­нації з іншими творчими організа­ціями, музичними училищами, ху­дожніми школами. Традицією ЛІТО (літературно-творчих об'єднань) стало обговорення на засіданнях клубу ще не опублікованих творів членів  об'єднань.  Засідання  були відкриті для усіх читачів бібліотеки.
Сучасна бібліотека покликана створити умови для самореалізації користувачів, їхнього спілкуван­ня, повноцінного проведення доз­вілля. Читацькі клуби, як правило, об'єднують певні вікові та соціаль­ні категорії користувачів або гру­пи людей зі сталими інтересами. З урахуванням цих особливостей усі читацькі об'єднання можна класи­фікувати на дві великі групи: клуби за демографічними характеристи­ками та клуби за інтересами.
Перша група ділиться на: клу­би для людей з обмеженими фізич­ними можливостями та похилого віку; клуби жіночого спілкування; молодіжні клуби; сімейні клуби; клуби для дітей та підлітків.
Друга група читацьких об'єднань має тематичну спрямова­ність: клуби літературні та мораль­но-естетичного спрямування; еко­логічні клуби; клуби краєзнавців тощо.
На діяльності клубів познача­ються економічні, соціально-полі­тичні та культурні зміни у державі. Кількість їх при бібліотеках сьо­годні зростає, проте змінюється змістовна складова клубної робо­ти в бібліотеці. Збільшується число об'єднань для спілкування корис­тувачів різних вікових категорій. Саме у спілкуванні багато в чому реалізуються всі інші функції клуб­ної діяльності. Спілкування допомагає компенсувати дефіцит уваги з боку соціуму до особи користувача. Можливість поговорити про набо­ліле, коли людину готові вислухати, зрозуміти, прийняти, приносить щиру радість, почуття задоволення, почуття солідарності, співпричет­ності. У клубах спілкування важли­вий не стільки предмет обговорен­ня, скільки сам процес комунікації.
Типове засідання клубу при бібліотеці відбувається наступ­ним чином. У деяких бібліотеках засідання клубів починаються з обов'язкових оглядів свіжих періодичних видань, нових надходжень до бібліотеки й до особистих колек­цій членів клубів. Оприлюднюється найбільш цікава опублікована інформація, переглядаються відеозаписи, прослуховуються фонограми. Наступна частина засідання – «Гість клубу» або «Жива книга» присвя­чується відомій людині. Готуються дайджести публікацій запрошених або присвячених їм матеріалів (за наявності). Програма засідань скла­дається таким чином, щоб предста­вити гостя не тільки як керівника або спеціаліста, але і як людину. Ор­ганізовуються і виставки, присвяче­ні хобі запрошеного. Завершують засідання невелика розважальна програма і приємне чаювання.
Любительські об'єднання і клу­би за інтересами, організовані в бібліотеках, згуртовують різних лю­дей – за віком, професією, освітнім і культурним рівнем. Тут оптимально поєднуються особисті й суспільні інтереси, контакти будуються на основі захоплення будь-яким ви­дом суспільне корисної діяльності, розвивається творча активність, ініціатива читачів. Успішна діяль­ність багатьох клубів при Херсон­ській обласній універсальні науко­вій бібліотеці імені Олеся Гончара – яскравий тому доказ. Деякі клубні об'єднання тут діють багато років. Це літературні клуби «Ліра», «Кулішева криниця», «Літературна ві­тальня», «Елінг», «Парус надежды», учасниками яких є місцеві поети та їх шанувальники. На їх засіданнях значна увага приділяється читанню поезій та їх аналізу.
Сьогодні при бібліотеці актив­но діють і клуби інших напрямів. Серед них – клуб любителів історії «КЛІО», клуб удосконалення нави­чок спілкування українською мо­вою «Дивослово», клуб-антистрес «Веселка», аніме-клуб «ХАК», моло­діжний клуб «Кип'яток», фотоклуб «Свіжий погляд» тощо.
З 2012 року на базі відділу нау­кової інформації та бібліографії Херсонської обласної універсаль­ної наукової бібліотеки розпочав діяльність Клуб любителів історії «КЛІО» (http://biblio.lib.kherson.ua/klub-lyubiteliv-istori.htm). Його основною метою є вивчення історії України у контексті світової історії, залучаючи наявні бібліотечні ре­сурси, та популяризація історії рід­ного краю серед широких верств населення.
У рамках діяльності клубу по­стійно проводяться презентації книг історичної тематики за участю авторів. Серед них – «Маршал Жуков і українці у Другій світовій війні: українським ветеранам та жертвам Другої світової війни присвячено» (К., 2013) Левка Лук'яненка, «Мальо­вана історія незалежності України» (К., 2013) братів Капранових, «Фор­мула свободи» (К., 2014) Василя Любарця, «Золота булава» (К., 2012) Василя Хитрука, «Немцы Причерноморья» (О., 2008) Ельвіри Плесської, «Олександр Рябінін-Скляревський: інтелектуальна біографія істори­ка (1878-1942 рр.)» (Херсон, 2014) Юрія Капаруліна, «Виктор Гошкевич и его мир: семья, окружение, древности» (X., 2016) Антона Костенка та Анастасії Шевченко та ін.
Особливою популярністю се­ред членів клубу «КЛІО» користу­ються засідання краєзнавчої тема­тики. Краєзнавці-аматори, наукові співробітники музеїв, археологіч­ної лабораторії, викладачі кафедри історії України та всесвітньої історії Херсонського державного універ­ситету на засіданнях клубу діляться своїми дослідженнями, допомага­ють знайти відповіді на питання, що хвилюють учасників клубу. Серед краєзнавчих тем, які були розгля­нуті на засіданнях «КЛІО» протягом п'яти років його існування, – «Фо­тографії – живі свідки минулого» (історія Херсона у фотографіях), «Маловідомі сторінки історії ро­дини Скадовських», «До 500-річчя битви під Оршею», «Дореволюцій­ні видання у фондах Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки», «Бібліотечна справа на Херсонщині: віхи історії», «Історичні пам'ятки литовсько-польської доби на території Херсонщини», «Мето­дика проведення археологічних досліджень на Білозерському посе­ленні» та ін.
Низка засідань клубу була при­свячена темі «Походження свят у світлі історичних джерел». За час існування клубу його учасники за допомогою аналізу матеріалів з ен­циклопедій, монографій дослідили походження таких свят як Новий рік, Різдво, Великдень, Трійця, День Святого Миколая, 8 Березня, 1 трав­ня.
Етновечірки – ще одна роз­повсюджена форма прове­дення засідань клубу. Щороку учасники «КЛІО» влаштовують «ко­зацькі вечірки-караоке», на яких досліджуються особливості козаць­ких пісень, співають козацькі пісні, влаштовують фітобар «Калинки-малинки», де можуть більше дізнати­ся про рослини-символи України, дегустуючи при цьому ароматні чаї. Запрошений гість, як правило лікар чи травник, розповідає про цілющі властивості різних рослин. Члени ж клубу готують легенди, перекази, загадки, прислів'я про рослини-символи України, і під час засідання діляться знаннями. Українські ве­чорниці з традиційними для цього заходу стравами, піснями, розвага­ми також проводяться щороку для учасників клубу.
Засідання клубу не обме­жуються стінами бібліотеки. У вес­няно-літній період улюбленою формою зустрічей кліовців є виїзні заходи, коли можна ближче доторк­нутися до історії рідного міста, пройтися його вулицями, дізнатися більше про архітектурні пам'ятки, історію будинків, у яких жили відомі люди. Такі спільні подорожі у мину­ле відкривають незнані сторінки іс­торії, дарують безліч приємностей та несподіванок. При цьому керів­ник клубу популяризує літературу, наявну у бібліотеці з теми, якій при­свячена та чи інша екскурсія. Серед цікавих подорожей рідним краєм – екскурсії «Гімназичний сквер: люди, долі, кохання», «Весела подорож у винні володіння князя Трубецького», «Вулиця Католицька» та багато інших. Учасники клубу разом від­відують краєзнавчий та художній музеї. Традицією для членів клубу є щороку влітку брати участь в ар­хеологічних розкопках у селі Дніпровське Білозерського району, де в ІV–ІІІ ст. до н. е. розташовувалося грецьке поселення. За час існуван­ня клубу його учасники відвідали три місця, які належать до природ­них чудес України – біосферний заповідник «Асканія-Нова», Актовський каньйон та Олешківську пус­телю. Неодноразово кліовці бували в гостях в українського художника Сергія Васильовича Михайленка, який живе в Херсоні, у творчості якого чільне місце займає козацька тематика. Серед робіт С. В. Михай­ленка, присвячених козацькій тема­тиці, – славні сторінки переможних битв козаків: Конотопська битва, Хотинська війна, взяття Криму, а також ряд акрилових робіт, присвя­чених історії козацтва нашого краю, – безцінні полотна, які показують велич нашої історії.
Кількість членів клубу «КЛІО» з кожним роком зростає. Цьому сприяє активна реклама його дія­льності через радіо, телебачення, соціальні мережі, інтернет-новини, а також бажання жителів міста кра­ще знати свою історію.
З початку 2013 року при Хер­сонській обласній універсальній науковій бібліотеці діє розмовний клуб «Дивослово» (http://biblio.lib.kherson.ua/klub-ukrainskoi-movi-divoslovo.htm). Основна мета його діяльності – підвищення загального рівня володіння державною мовою громадянами України, популяриза­ція творів української класичної та сучасної літератури.
Учасники клубу спілкують­ся українською мовою на визна­чені теми, слухають та співають українські пісні, переглядають україномовні фільми, мультфільми, досліджують фразеологізми, які збагачують мовлення. Окрема ува­га на засіданнях клубу приділяєть­ся діловому спілкуванню – вмінню правильно вести бесіди, дискутува­ти, обґрунтовувати свої думки, пи­сати різноманітні документи (авто­біографії, заяви, звернення, резюме тощо).
Зазвичай куратор клубу «Ди­вослово» проводить для учас­ників огляд книжкових новинок, наприклад: «Сучасна українська література: імена, тенденції, тема­тика», «Шевченківська премія: як цього досягти (огляд книг лауреа­тів Шевченківської премії останніх років)», «Короновані словом: кни­ги, відзначені премією «Коронація слова»», «Книги сучасної україн­ської художньої літератури у між­ародних рейтингах» тощо. Після огляду літератури учасники клубу жваво обговорюють прочитані кни­ги. Свої рекомендації щодо книг, які варто прочитати, вони оформ­люють у письмовому вигляді. По­тім ці відгуки подаються на сайті «Віртуальний бібліограф» у розділі «Книжковий майданчик» у рубриці «Наші читачі рекомендують» (http://biblio.lib.kherson.ua/nashi-chitachi-rekomenduyut.htm).
Протягом усього часу існу­вання клубу «Дивослово» його постійними партнерами та поміч­никами є представники Всеукраїн­ського проекту «Безкоштовні курси української мови», які часто надси­лають до бібліотеки новинки сучас­ної української літератури. За підт­римки керівників цього проекту проводяться зустрічі з сучасними письменниками, на які запрошу­ються не лише учасники клубу, але й усі охочі. Цікавими були презента­ція альманаху сучасної української поезії «Знак» за участю співавторів видання Олега Коцарева та Мирос­лава Лаюка; дівчачо-бешкетницька вечірка «Музи без музчин» за участю поетес Тетяни Шептицької, Антоніни Спірідончевої, Валенти­ни Захабури та Марини Єщенко; зустрічі з Жанною Куявою, Надією Мориквас, Дарою Корній. Части­ми гостями на засіданнях клубу є поети та письменники Херсонщи­ни, зокрема Анатолій Кичинський (лауреат Шевченківської премії), Людмила Крижанівська, Григорій Задніпровський (Григорій Теременко), В'ячеслав Петренко тощо.
Кожне засідання клубу «Дивослово» відбувається із залученням книг із фондів бібліотеки. Так, слов­ники (тлумачний, паронімів, сино­німів, українсько-російський тощо) допомагають виконувати практичні завдання, а твори класиків літера­тури – читати та аналізувати їх під час засідань клубу. При цьому бібліотека поєднує функції книгозбір­ні та культурно-просвітницького центру одночасно.
Зручною формою спілкуван­ня членів клубів є соціальні мере­жі. У Фейсбуці для учасників клу­бу «КЛІО» створена група «Клуб любителів історії», шанувальники української мови мають можливість спілкуватися між собою у групі «Дивослово. Безкоштовні курси україн­ської мови у Херсоні». У групах роз­міщується розклад засідань клубу, анонс найближчого зібрання, нови­ни, пов'язані з діяльністю клубів та бібліотеки. У групі «Дивослово. Без­коштовні курси української мови у Херсоні» можна знайти плани-конспекти попередніх засідань клубу, а також корисні посилання на різ­номанітні веб-ресурси з вивчен­ня української мови, про новинки української художньої літератури та багато іншої корисної інформації.
Адміністратор групи (як пра­вило, це керівник клубу) має слід­кувати за своєчасним наповненням інформацією сторінки клубу. Також необхідно аналізувати пости, які по­ширюють інші учасники групи: щоб вони не розпалювали релігійної чи політичної ворожнечі, безпідставно не критикували діяльність клубу чи когось з його учасників, тобто націлювати їх на толерантний підхід до усіх дописувачів.
Є підстави сподіватися на по­дальшу успішну діяльність клубних об'єднань «КЛІО» та «Дивослово», тому що історична тематика, зокре­ма історія рідного краю є невичерп­ним потенціалом для змістовних та цікавих зустрічей. Подальший успіх клубу «Дивослово» можна пов'язувати з тим, що на хвилі національно-патріотичного піднесен­ня мешканців міста Херсона, які є переважно російськомовні, стає все більше охочих подолати психо­логічний бар'єр та почати спілкува­тися українською мовою у побуті. Ті ж, хто добре володіє рідною мо­вою, усвідомлює, що не існує меж вдосконалення знань та навичок спілкування нею, тому роками від­відують цей клуб.
Матеріально-технічна база, комфортне приміщення, яке надає бібліотека, доступність бібліотеч­них фондів, творчі зустрічі з сучас­ними письменниками, поетами рідного краю, – усе це переконує у дієвості клубних об'єднань саме при бібліотеках.
Нині саме бібліотечні клуби значною мірою задовольняють пот­ребу у живому спілкуванні одно­думців, реалізації творчих ініціатив, допомагають знаходити об'єктивні відповіді на актуальні запитання, створюють сприятливі для цього умови. Тому очевидно, що в цього напряму бібліотечної діяльності є велике майбутнє.

***

Деякі поради з особистого досвіду для тих, хто бажає ство­рити клуб при бібліотеці

Керівник клубу повинен мати чіткий план дій, дотримуватися гра­фіку проведення засідань, не пере­носити та не скасовувати зустрічі без поважних причин. За декілька днів до засідання клубу слід розміс­тити його анонс на сайті бібліотеки, у соціальних мережах; зробити смс-розсилку з нагадуванням теми за­сідання та часу проведення. Але ще краще, як показує досвід, зателефо­нувати членам клубу, проявити до них особистий інтерес (поцікавити­ся здоров'ям, роботою тощо) та за­просити на засідання. Так керівник клубу відразу розумітиме настрої, обставини членів клубу та більше розумітиме, скільки людей прийде на чергове засідання.
Треба пам'ятати, що успішна клубна діяльність великою мірою залежить від особистісних якос­тей керівника клубу, серед яких: ерудиція, привітність, тактовність, організаторські здібності тощо. На спілкування значною мірою впли­вають такі якості бібліотекаря, як люб'язність, доброзичливість, терплячість, вміння орієнтуватися в си­туації, що змінюється тощо. Він по­винен бути добрим комунікатором.
Деякі особистісні риси – не­впевненість у собі, або, навпаки, надмірна самовпевненість, три­вожність або агресивність та неста­ча професійних якостей – можуть стати причиною психологічних бар'єрів у спілкуванні з учасниками клубу.
Керівник клубу повинен вміти налагоджувати контакти з аудито­рією, глибоко і детально знати її соціально-психологічні особливос­ті, систематично вивчати ефектив­ність зробленого.
Варто також пам'ятати, що ро­бота з людьми – це сфера підви­щеного ризику та найвищих психо­логічних навантажень. Працівник, недостатньо підготовлений до по­стійного контакту з людьми, може нашкодити не тільки навколишнім, але й самому собі. Тож корисно ово­лодівати навичками психоаналізу, щоб захищати себе від стресових ситуацій. Потрібен самоконтроль, самокритика, самооцінка вчинків, а також вміння перемикатися та керувати своїми емоціями.

Література:

1. Бібліотека як центр спілкування : метод.-бібліогр. матеріали / ОУНБ ім. В. Г. Короленка ; підгот. О. Рижаєва ; відп. за вип. О. Сльозка. – Чернігів, 2011. – 55 с.
2. Гагин В. А. Интересно ли в вашем клубе? / В. А. Гагин. – М.: Политиздат, 1989. – 240 с.
3. Домаренко Е. В. Культурно-досуговая деятельность библиотеки : науч.-практ. пособ. / Е. В. Домаренко. – М. : Либерея-Бибинформ, 2006. – 80 с. – (Библиотекарь и время. XXI век; вып. № 44).
4. Каменец А. В. Деятельность клубных учреждений в современных условиях : учеб. пособ. по курсу «Теория и методика досуговой деятельности» / А. В. Каменец. – М. : [Б. и.], 1998. – 41 с.
5. Комиссаренко С. С. Клуб как социально-культурное явление : учеб. пособ. / С. С. Комиссаренко. – СПб. : СПбГАК, 1997. –158 с.
6. Соціокультурна діяльність : публічні бібліотеки / Національна парламентська бібліотека України ; Укладачі: С. Кравченко, І. Цуріна. – К., 2005. – 67 с.
7. Триодин В. Е. Клуб и свободное время / В. Е. Триодин. – М. : Профиздат, 1982. – 136 с.

  // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2018. – №1(11). – С. 39 –42.

Напишіть свій коментар
Ваше ім'я
E-mail (не буде опублікований)
* Текст повідомлення

Вхід