Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Гість | Увійти
Версія для друку
Наш відділ > Наші друзі > Міський клуб любителів книги «Кобзар» > Заповіт херсонського художника Курнакова Георгія Васильовича. До 130-річчя від дня народження

Заповіт херсонського художника Курнакова Георгія Васильовича. До 130-річчя від дня народження

11.04.2017 07:48

12 квітня 2017 року в Херсонському обласному художньому музеї ім. О. О. Шовкуненка відкриється виставка, присвячена 130-річчю Заслуженого діяча мистецтв УРСР, відомого художника-пейзажиста, нашого земляка Георгія Васильовича Курнакова. На ній представлені найкращі твори майстра з Колекції музею.

Декілька сторінок біографії художника:
Херсонський митець народився 12 квітня 1887 р.  у Мелітополі. Через деякий час родина хлопчика переїхала до Херсона, який й став рідним містом для майбутнього художника. Своїм першим вчителем з образотворчого мистецтва Курнаков вважав викладача Херсонської вчительської семінарії Іконнікова О.Д. (роки навчання 1904-1907). Невичерпним джерелом для становлення творчості та смаків молодої людини стало вивчення історії реалістичного світового мистецтва. Професійну освіту художник отримав у Київському художньому училищі, де на той час викладали відомі українські живописці Мурашко О. О., Менк В. К., Кричевський Ф. Г. (роки навчання 1909-1916).

З 1916 р. молодий художник бере участь у виставках Київського товариства художників «Кільце» та Асоціації художників Червоної України. Саме в цей час до художника приходить перший успіх. У 1919 р. Курнаков повертається в рідне місто, де стає викладачем Херсонської вчительської семінарії, керівником майстерні живопису і малюнка у робітничій ізостудії та інструктором відділу народної освіти.

1920-1930-ті рр. – період плодотворної творчої діяльності, пошуків, знахідок та утвердження свого особливого стилю у мистецтві. Митець ніби відкрив для себе естетичну цінність природи рідного краю. Пейзажі, що зображують сільські вулички, дворики, передмістя Херсона, невеликі пристані на Дніпрі, сповнені відчуттям закоханості до херсонської землі.

Декілька разів художник їздив до Криму. У серії декоративно-виразних кримських пейзажів він передав неповторну красу моря та велич гір. Багато з них написано дрібним мазком, яким митець майстерно передає рух повітря.
У 1950-70-ті рр. кольорова гама його робіт стає більш стриманою, побудованою на сполученні сріблястих та зеленуватих тонів, які передають кольори півдня Придніпров’я.

В них помітно прагнення створити узагальнений епічний образ Херсонщини, з яким асоціюється могутній Дніпро та безмежні простори таврійських степів.
Крім пейзажів, митець залишив велику кількість яскравих натюрмортів, в яких, як правило, завжди присутні улюблені квіти майстра: півонії, гладіолуси, чорнобривці, нагідки, волошки, троянди, бузок...

Георгій Васильович Курнаков був не тільки майстром пензля. Важко переоцінити його громадську діяльність. Справжній ерудит, він щедро ділився своїми знаннями. Його дім завжди був відкритий кожному, хто прагнув пізнати мистецтво. Митець багато працював з самодіяльними художниками, передавав їм свій досвід. Підсумком його громадської діяльності став заповіт, за яким місто, в особі художнього музею, отримало безцінний дар: полотна самого живописця, його велику бібліотеку та колекцію творів образотворчого мистецтва.

Через усе своє життя він проніс любов до книги, зібрав прекрасну бібліотеку, підтримував тісний зв'язок з херсонськими книголюбами. У різні роки в його будинку часто бували відомі херсонські краєзнавці та любителі літератури – С. О. Сільванський, О. С. Петражицький, А. А. Коляда, В. А. Бистров та інші.

Г. В. Курнаков охоче надавав своє книжкове зібрання художникам, викладачам вузів, технікумів, вчителям шкіл – тим, хто любить книгу, твори образотворчого мистецтва. Всіляко засуджував своїх побратимів по пензлю, які не виявляли інтересу до літератури, не мали особистих бібліотек. Про таку категорію людей він зазвичай говорив: «И что же сделаешь, если их обидел Бог». Сам Георгій Васильович був не тільки книголюбом, але і пропагандистом книги. І коли в Херсоні в 1966 р. було створено міський клуб любителів книги «Кобзар», він в числі перших став відвідувати його засідання і виступати на них з доповідями. Ним були зроблені доповіді: «О 100-летии творчества передвижных художественных выставок», «О 125-летии со дня рождения русского живописца В. М. Васнецова», «О 100-летии со дня рождения русского поэта, переводчика, художника М. А. Волошина» та ін.

У зв'язку з 130-річчям з дня народження Майстра неможливо не згадати і його великого друга, який, на жаль, недавно відійшов у інший світ – Ємельянова М. А. У своїй книзі «Незабываемые встречи. Воспоминания о  Курнакове Г.В.» він в живій і захоплюючій манері розповідає про раніше невідомі факти з біографії митця. Кожне слово Михайла Андрійовича пронизане величезною повагою до художнього таланту Курнакова, його ерудиції та начитаності, життєвої невибагливості. Спогади Ємельянова М. А. мають для нас величезний інтерес. Можливо саме йому, як одному з найкращих друзів художника, були більш відомі деталі життя Курнакова, його висловлювання про мистецтво, відношення до своїх сучасників. Обидві ці людини були дійсно особистостями з великої літери, обидві стали легендами, які, хочется сподіватися, ніколи не будуть забуті херсонцями.
Більш повна інформація: Ємельянов М. А. Г. В. Курнаков – художник і книголюб.

Число шанувальників творчості Георгія Васильовича Курнакова з роками не стає меншим. Більше того, ми сподіваємося, що після відвідування виставки кількість їх навпаки зросте. Це і є кращим визнанням майстерності нашого славетного земляка.





Напишіть свій коментар
Ваше ім'я
E-mail (не буде опублікований)
* Текст повідомлення

Вхід