Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
06.07.2017 12:52

Операція «Guten Morgen» та інші пригоди у херсонському готелі
Літо для учасників клубів «КЛІО» та «Дивослово»...

26.06.2017 11:51

"Виктор Гошкевич и его мир: семья, окружение, древности": презентація книги
Херсонці люблять історію рідного краю і з задоволенням...

20.06.2017 11:30

Пізнаємо рідну історію разом!
Теплим та насиченим виявилося інтегроване засідання...



Галерея


Гість | Увійти
Версія для друку

Казакова Н.В.

Знавець української книги

До 105-річчя від дня народження Л.У. Биковського
(1895-1992)

Лев Устимович Биковський народився у с. Вільхівка   Звенигородського   повіту   Київської губернії (тепер Черкаської обл.), а закінчив свій життєвий шлях у Денвері – столиці американського штату Колорадо.
Його тривала, насичена подіями творча діяльність була присвячена українській книзі. Л. Биковський – один із перших співробітників Національної (Всенародної) бібліотеки України.
Йому належить право першості публікацій про цю бібліотеку: всього понад 20 робіт, перша надрукована 1918 р., остання – 1971 р. Вирішальним чинником всього його подальшого життя стала участь у розбудові саме цієї бібліотеки. Книгознавець, бібліограф та публіцист, він залишив велику друковану і рукописну спадщину – понад 500 праць. Зокрема, був фундатором двох книгознавчих серій, в яких вийшло понад 20 книжок; редагував та видавав «Українське книгознавство» – «неперіодичне видання українських бібліологів» (Подєбради, 1922) та бібліотечний журнал Варшавської міської публічної бібліотеки (1929-1938).
1921 р. Лев Биковський емігрував до Польщі. Протягом 20-40-х років перебував у Чехословаччині, Польщі та Німеччині; з 1948 р. жив у США. Вже за кордоном здобув дві вищі освіти – у 1922 р. бібліотекознавця (бібліотекознавчі курси при Варшавській міській публічній Бібліотеці), а 1927 р. – інженера-економіста (Українська Господарська Академія, м. Подєбради, Чехословаччина),
У  бібліотеках Європи та США Лев Устимович  був також відомий як бібліотекар-бібліограф-практик. Чималий його внесок у розбудову  наукових бібліотек Українського Державного Університету (м.Кам'янець-Подільський (1919) та Української Господарської Академії (1923-1925), Варшавської міської публічної бібліотеки (1928-1944), Денверської публічної бібліотеки (1954-1963). Варшавську міську публічну бібліотеку він очолював під час Другої світової війни й доклав чимало зусиль до врятування її фондів.
Протягом 20-30-х років Л. Биковський активно співпрацював із Юром Меженком та Ярославом Стешенком – співробітниками Українського наукового інституту книгознавства (Київ), Ладіславом Жівним – директором Чехословацького Бібліографічного Інституту й Національної Бібліотеки (Прага). Друкувався у кпигознавчих часописах:  «Бібліологічні вісті», «Бібліотечний журнал», «Українське книгознавство», «Українська книга», «Кноголюб», «Bibliotekarz»; а також у науково-публіцистичних – «Самостійна Україна», «Український історик», «Визвольний Шлях» та ін.
Лев Биковський – автор теоретичних розвідок з проблем книгознавства «Замітки про книгознавство та книговживання» (1923), «Книгознавство, бібліографія та бібліотекознавство: Програма» (1933), «Українські книгознавчі періодики і збірники першої половини XX ст.» (1978) тощо. Чи не першим серед українських книгознавців він досліджував різні аспекти книжкової справи у зарубіжних країнах («Книжна справа в Чехословаччині», 1926). Вчений переклав українською мовою працю відомого чеського діяча книги Л. Жівного «Нове завдання книгозбірень та інформаційні установи» (1936). В його книгознавчих працях міститься концепція державної книжкової політики України «Замітки про книгознавство та книговживання» (1923), «Департамент книги України: Проект» (1942).
Бібліографічна діяльність Л. Биковського представлена такими основними теоретичними працями: "Бібліографія: Що таке бібліографія" (1920), "Замітки про чеську бібліографію" (1927) та бібліографічними покажчиками "Materialy do slownika biobibliograficznego bibliotekarzy polskich I obcych Dymitro Balyka" (1934/1935), "Туреччина: Бібліографічні матеріали" (1940), "Іван Опанасович Шовгенів, 1874-1943: Біобібліографічні матеріали" (1943, 1947, 1948), "Матеріали до бібліографії Юрія Липи (1917-1948)" (1947), "Соломон Ізраїлівич Гольдельман, 1885-1974: Біобібліографічні матеріали" (1976), "У службах український книжці: Біобібліографія" Ч.1.(1972),Ч.2.(1981).
Питанням теорії та історії бібліотечної справи він присвятив праці: "Національна бібліотека української держави" (1918, 1922, 1923, 1947), "Бібліотечна справа в Чехословаччині"(1925), "Бібліотечна педагогіка" (1938), "Варшавські бібліотеки в серпні, вересні і жовтні 1944 р."(1947), "Книгарні-Бібліотеки-Академія" (1971).
Серед науково-інформаційних публікацій найбільший інтерес викликають ті, в яких досліджено геополітичну ситуацію в Україні та розглянуто питання новітньої історії: "Чорноморський простор: Атлас" (1941), "Великодержавні проблеми України" (1942), "Україна над океаном" (1945-1946), "Шостиліття діяльності Українського суходолового, морського та океанічного інституту" (1946), "Апостол новітнього українства: Юрій Липа" (1947).
Перу Биковського належать також науково-публіцистичні праці про діячів української науки та культури М. Ветухова, С. Гольдельмана, В.Дубровського, С. Єфремова, А. Кримського, В. Кузіва, ІО. Липу, М. Міллера, В. Міяковського, О. Лотоцького, В. Проходу, С. Рудницького, В. Тимошенка, К. Широцького, ШІовгеніва та наукові інституції: "Денверська група УВАН" (1955-1957, 1966-1975), "Двадцять років науково-організаційних зусиль на Заході" (1974).
У серії оригінальних мемуарів відбився понад 50-річний життєвий та творчий шлях Л. Биковського: "В Петрограді: (Спогади з 1912-1915)" (1964), «На Північному фронті" (1965), "На Кавказько-Турецькому фронті"(1968), "Від Привороття до Трапезунду" (1969), "Ваймарські часи" (1970), "З Генеральної губернії до Вартегау" (1973). Ці видання отримали високу оцінку української наукової громадськості Канади та США, зокрема спогадами Л. Биковського "Від Привороття до Трапезунду" Українське Історичне Товариство започаткувало серію "Мемуаристика".
Лев Устимович брав активну участь у діяльності українських наукових установ та інституцій: був делегатом Міжнародного Бібліологічного з'їзду у Празі (1926), дійсним членом НТШ з 1937 р., членом-кореспондентом УВАН (США та Канада) – з 1950 р.; доцентом з книгознавства Українського Техніко-Господарського Інституту з 1971 р; членом Українського Історичного Товариства (США)
Свідомий українець, він багато зробив для розбудови української науки та культури.
Поруч із Левом Устимовичем з 1950 р. знаходилася його дружина Марія Олександрівна Кікець-Ковальська-Биковська. Вона була помічницею за життя вченого, а після смерті чоловіка стояла на сторожі його бібліотеки та архіву; саме завдяки її енергії та фінансовій підтримці у 1997 р. перевидано головну працю життя Л. Биковського "У службах українській книжці".
З нагоди 100-річчя Лева Биковського відбулися ювілейні урочистості у Києві та на батьківщині книгознавця – Черкащині. В мальовничому урочищі Привороття встановлено пам'ятний камінь "Українському книгознавцю та публіцисту Леву Биковському".

 // Календар знаменних і пам'ятних дат. - К., 2000. - Вип. 2. - С. 36-39.

Вхід