Бібліограф, редактор, видавець: до 165-річчя від дня народження В.Л. Левицького

2 вересня 2021 року виповнюється 165 років від дня народження Левицького Володимира Лукича – українського бібліографа, видавця, літературного та гро­мадського діяча кінця XIX – початку XX ст.

Перші його бібліографічні матеріали надруковані в літературно-науковому збірнику «Правда» в 1878 р. Автор поставив перед собою завдання вести облік української книжкової продукції та прагнув взяти на облік друко­вану продукцію всіх українських земель.

У матеріалах В. Левицького подано книги за листопад-грудень 1877 і сі­чень-лютий 1878 рр. Бібліографія має підрозділи: «руська (цебто українська) бібліографія», «музикалія», «російська бібліографія» та «біб­ліографія польська». У першому і другому розділах подано видання українською мовою, які з’явились друком здебільшого у Львові.

У розділах російської і польської бібліографії занотовано видання російською і польською мовами, в яких йдеться про Україну, її народ, культуру.

Бібліографія за листопад-гру­день 1877 і січень-лютий 1878 рр. цікава для нас своїм розділом «Музикалія». Це була одна з перших спроб (якщо не перша) «автоном­ного» обліку музичної літератури в історії української бібліографії дожовтневого періоду.

У бібліографії за березень-листо­пад 1878 р. Володимир Лукич розширив об'єкт бібліографування. Якщо ра­ніше він занотував лише книги, то тепер зафіксовує і періодичні ви­дання. При чому подає важливіші статті, надруковані в тому чи іншо­му періодичному виданні, що мало певне значення для розробки біб­ліографії журнальних статей.

Крім розділів «руська (українська)», «російська», «польська» бібліографії і «музикалія», у матеріалах за березень-листопад 1878 року з'явили­ся ще такі: «німецька», «французька» і «чеська» бібліографії, в яких подано книги відповідними мовами про Україну та її народ. Отже, В. Левицький одним із перших в історії україн­ської бібліографії почав облік україніки іноземними мовами.

Цікавими є виступи В. Левицього в галузі бібліографії на сторінках «Правди», зокрема його спроба склас­ти бібліографію листів Т. Г. Шев­ченка.

Виступав Володимир Лукич як бібліограф і в журналі «Зоря». Так, у 1882 році він надрукував бібліо­графічний огляд «Закордонська Ук­раїна в 1881 році». У ньому бібліограф охарактеризував книжки, що вийшли в Україні у 1881 році: твори І. Нечуя-Левицького, М. Старицького, О. Кониського, М. Гого­ля в перекладі О. Пчілки тощо. У 1889 році на сторінках «Зорі» вийшла його бібліографічна праця «Нові переклади Т. Шевченка», в якій є відомості про переклади творів українського поета хорватською і чеською мовами.

На всю широчінь бібліографічна діяльність Левицького на сто­рінках «Зорі» розгорнулася тоді, коли він був редактором цього жур­налу (1890-1896 рр.).

Дуже добре обізнаний із редакторською технікою, охочий до писання листів, не заангажований ні в які політичні суперечки, Ва­силь Лукич – так звав себе в літе­ратурі новий редактор Володимир Левицький – зумів залучити до «Зорі» майже всі найкращі літера­турні сили з України й Галичини.

Перебуваючи на посаді редактора «Зорі», була помітна його роль у становленні єди­ної літературної української мови та правопису.

Володимир Лукич звертався також до авторів і видавців книжок із про­ханням надсилати до редакції «Зорі» книжки для внесення їх до поточної бібліографії і критико-бібліографічної оцінки.

Поточний облік української дру­кованої продукції в «Зорі» (про достатню його повноту, звичайно, говорити не доводиться) тривав із 1890 по 1896 рр. – своєрідний «ре­корд», якого у своїх прагненнях поточного обліку не досяг, здається, жодний український бібліограф дожовтневого пе­ріоду.

Поточну бібліографію української друкованої продукції В. Левицький, як і його попередники, здійснював без якихось чітко визначених теоретичних положень щодо того, що треба, а чого не тре­ба брати до української бібліогра­фії, які її «межі».

Постійну увагу приділяв Левицький бібліографуванню творів укра­їнської літератури іноземними мо­вами. Про це свідчать такі його ма­теріали, як «Польські переклади поезій Т. Шевченка», відомості про переклади творів Кобзаря чеською мовою, інформації про чеські пе­реклади творів І. Франка та Б. Грінченка (В. Чайченка) та ін.

Бібліографічну інформацію на сторінках «Зорі» Володимир Лукич прагнув зробити всеохоплюючою. Крім відомостей про вихід нових творів, редактор подавав на сторін­ках   журналу   також   інформацію  про те, які твори друкуються, які передано до цензури і які цензура за­боронила.

Постійну увагу приділяв бібліографуванню музичної літератури і літератури з питань мистецтва. Так, він надрукував на сторінках «Зорі» бібліографічну працю «Музика до поезій Т. Шев­ченка», подав бібліографічні відо­мості про музичні твори М. Лисенка, А. Рубінштейна, П. Чайковського, О. Сєрова, С. Гулака-Артемовського та ін.

Суттєвим аспектом діяльності Володимира Лукича була його видавнича робота, упорядкування збірників і календарів, редагування їх тощо. Цю роботу він розпочав ще в студентські роки, коли разом з І. Белеєм, А. Дольницьким та І. Фран­ком видав альманах «Дністрянка» (Львів, 1876 р.). Брав участь у виданні «Антології руської» (Львів, 1881 р.); у 1881-1886 і 1891-1894 рр. він укладав календарі «Просвіти», видав також альманах і збірники «Ватра» (Стрий, 1887 р.), «Квітка» (Львів, 1890 р.), «Рідний зільник» (Львів, 1891 р.), «Левада» (Львів, 1892 р.), «Рідна стріха» (Львів, 1894 р.) та інші.

Володимир Лукич Левицький виразно вписався в істо­рію української культури і, зокре­ма, історію української бібліогра­фії дожовтневого періоду як один із тих, що пробували ввести поточ­ний облік української друкованої продукції, котрі засобами бібліографії чимало зробили для популяризації творів українського красного пись­менства, музики, мистецтва.

Більше про В. Л. Левицького можна дізнатися, звернувшись до документів із наших фондів:

1. Андрусяк Т. Г. Левицький Володимир Лукич / Т. Г. Андрусяк // Енциклопедія історії України : у 10 т. − Київ, 2009. − Т. 6. − С. 85-86.
2. Гуменюк М. Бібліограф, редактор, видавець: до 30-річчя з дня смерті Василя Лукича // Жовтень – 1968. - № 10. – С. 141-146.
3. Качкан В. «Одинокий літературний лучник...» : В. Левицький і його оточення // Качкан В. Українське народознавство в іменах / В. Качкан. – Київ, 1995. – Ч. 2. – С. 109-124. 
4. Лукич Василь // Українські бібліографи : біогр. відом., проф. діяльність, бібліогр. / авт.-уклад. Н. І. Абдуллаєва. – К. : НПБ України, 2011. – Вип. 3. − С. 76-77.
5. Сумлінний ратай на полі україністики : до 145-річчя від дня народження Василя Лукича // Календар знаменних і пам’ятних дат, 2001, ІІІ кв. / Нац. парлам. б-ка України. – К., 2001. − С. 69-73.