День міста Херсона: коли варто відзначати?
Відбулася чергова зустріч у рамках проєкту «Вечори історії з Гончарівкою». Цього разу лектором був Єгор Сидорович – відомий херсонський краєзнавець, кандидат історичних наук, журналіст.
Напередодні дня міста Херсона шанувальники історичної правди та любителі рідного міста намагалися розібратися, чи дійсно треба відзначати це свято саме в третю суботу вересня та чи насправді Херсону цього року виповнюється лише 245 років.
Єгор Сидорович представив своє бачення цього питання. Указ про заснування міста Херсона Катерина II підписала 18 червня 1778 року. Але радянська влада вирішила святкувати день міста у другу суботу вересня. Чому? Бо в червні всі у відпустках, то чому б не перенести на вересень? У дореволюційний же період взагалі не було свята на честь населених пунктів.
Але на Правобережжі Херсонщини козацькі землі були заселені козаками, зрозуміло, задовго до ХІХ століття, Лівобережжя ж населяли татари, ногайці. Про козаків свідчать назви річок – Кошова, Віровчина. Одна з версій, що Херсон побудований на основі козацького поселення XVII ст. – містечка Біляховичі. Та це поселення – найзагадковіше в нашому краї. На картах Боплана – це район Миколаєва, на картах Брюса – річка Вірьовчина. Але картам не дуже можна довіряти. Бо в XVII- XVIII ст. вони складалися на основі усних та письмових переказів, тому розташування населених пунктів могло гуляти в рамках 200 кілометрів. Єгор Сидорович вважає, що, скоріш за все, Біляховичі знаходилися в районі Очакова.
У 1737 році, у ході російсько-турецької війни, запорізькі козаки кошового отамана Івана Малашевича звели земляне укріплення Олександр Шанц. Це була земляна фортеця, де розміщувався центр Перевізької паланки – однієї з адміністративно-територіальних одиниць Запорізької Січі, яка контролювала перевезення солі з Геройська. У XVІІІ столітті Катерина видала наказ про заснування міста, але до цього часу були інші народи, що заселяли ці території. Тому нам однозначно треба вийти за межі «імперської» історії.
Павло Токаленко, вчитель історії, висвітлив свою думку з приводу початку історії Херсона. Він вважає, що пролити світло на дану проблему можуть допомогти кримськотатарські дефтери – господарчі документи. Вони зберігалися в Криму, але в 30-ті роки XX століття були вивезені до Москви. Тепер треба звертатися хіба що до Стамбульських архівів. На основі письмових джерел можна було б визначити етнічний склад населення Херсона, і, очевидно, це були українці. У XVII столітті козаки вважали себе українцями. Є протоколи допитів козаків, де зазначено, що вони позиціонували себе саме українцями.
І Єгор, і Павло одностайні в тому, що треба знайти доказову базу на основі археології та письмових джерел, щоб ствердно сказати, що саме було на місці Херсона. Все треба дуже добре обґрунтувати, щоб росіяни не казали, що ми переписуємо історію як нам заманеться.
Вадим Яровий, кандидат економічних наук, правознавець, вніс важливі доповнення з приводу низки дефініцій, пов’язаних з імперським часом історії Херсона.
Величезна вдячність лектору Єгору Сидоровичу за об’єктивну подачу інформації, історику Павлу Токаленкові та правознавцю Вадимові Яровому за важливі коментарі та чіткі визначення дефініцій.
Друзі! Хто планував відвідати зустріч, але не зміг, ділимося відеозаписом та чекаємо вас на наступні «Вечори історії з Гончарівкою». Слідкуйте за анонсами!