"Державний Герб України: походження та значення": видано Пам’ятку читачеві до Дня незалежності

24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила «Акт проголошення незалежності України», який завершив тисячолітнє прагнення українського народу до волі, до створення своєї суверенної держави. А 1 грудня цього ж року відбувся Всеукраїнський референдум, на якому Акт проголошення незалежності дістав переконливе підтвердження і схвалення у народу.

20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про День незалежності України». У ній зазначено: «Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє:
Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України».

До цього свята у відділі наукової інформації та бібліографії було видано Пам’ятку читачеві «Державний Герб України: походження та значення». В ній у стислому вигляді викладено основну інформацію про Герб України – один із символів, який уособлює історію та сутність держави, презентує її як суверенну незалежну державу:

«Згідно зі ст. 20 Конституції України державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.
Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
19 лютого 1992 р. Верховна Рада України затвердила зображення золотого тризуба на синьому тлі малим Державним гербом України.

Конституцією також передбачений і Великий Державний герб, однак досі його не прийнято.

Зображення Державного Герба України поміщається на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ з обов'язковим додержанням пропорцій зображення герба.

У світовій практиці не існує суворої регламентації творення Державного Герба. Практика його оформлення спирається на національні традиції, відбиває специфіку геральдичних особливостей розвитку певної країни.
Тризуб є стародавнім символом, який зустрічався на нашій території з найдавніших часів і шанувався як магічний знак, свого роду, оберіг. У вигляді державної символіки він використовувався князями часів Київської Русі, став Державним Гербом УНР, у ХХ ст. як символ репрезентував різні політичні організації.

Перша літописна згадка про тризуб як князівський знак Київської Русі датована X ст. Вона збереглася в болгарському рукописі «Хроніка Манасії» (XIV ст.), де зображені воїни – дружинники князя Святослава, у руках яких прапори увінчані тризубцем.
Тризуб зображувався на монетах великого князя Володимира Святославовича, а згодом Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха. Спочатку цей знак не був офіційним гербом, а виступав лише у ролі родового знака князів. Проте з часом він передається у спадок як символ влади та знак єднання східних слов'ян, тобто стає власне гербом. Тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.

Державний Герб України складається з малого та великого Гербів. Малим Державним Гербом є золотий тризуб на блакитному фоні.

Зараз існує понад 40 версій, які пояснюють походження та інтерпретують суть тризуба. Усі дотеперішні пояснення тризуба можна зібрати в 6 головних груп, що об'єднують однорідні гіпотези:
1) символ державної влади (верхня частина скіпетра або корони);
2) церковна християнська емблема (Трійця, голуб святого Духа);
3) військова емблема (франціска (спис з подвійною сокирою), якір, лук зі стрілою, шолом, сокира, спис з тризубчастими вістрями);
4) геральдично-нумізматична фігура (норманський крук чи сокіл, генуезько-литовський портал);
5) монограма (сплетіння кількох початкових літер у вигляді вензеля для позначення імені, слова або вислову), (схематичне зображення слова воля, символ влади над трьома (небесним, земним, підземним) світами, літери «Ш», яка означала цифру 3, символ поєднання минулого, сучасного та майбутнього);
6) геометричний орнамент (стилізована квітка (трисвічник), колос).

Ставши Державним Гербом сучасної України, тризуб символізує спадкоємність традицій нашої території.

Великий Герб знаходиться у стадії розробки. У 1996 році, коли ухвалювали Конституцію, то у статті 20 розділили державний герб на дві частини – великий і малий. За пропозицією геральдичного товариства до тексту Основного закону включили тільки один герб. Проте, в конституційну ніч (1996 р.) після суперечок записали малий і великий.
Державний герб України графічно красивий, лаконічний, самобутній, а головне – стародавній. Тризуб фактично означає історичний зв’язок модерної України із Київською Руссю».

Усім, хто бажає більш детально ознайомитися з історією Державного Герба України, пропонуємо список літератури з фондів Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара, який розміщено у Пам’ятці.