«Добро держави нехай буде найвищим законом перед очима кожного»: до 145-річчя від дня народження Мирона Михайловича Кордуби

2 березня 2021 року виповнюється 145 років від дня народження Мирона Михайловича Кордуби – історика, бібліографа, археографа, публіциста, консула від Західноукраїнської Народної Республіки у Відні.
З дому він виніс тверді національні переконання і почуття обов’язку перед рідним народом.

Мирон Михайлович працював бібліотекарем у читальні Віденського університету. У 1907-1909 рр. працював у архівах Відня, Кракова, Варшави, Москви. Підготував наукові розвідки, присвячені Хмельниччині – «Акти до Хмельниччини (1648-1657)» (1911). Займався краєзнавчими дослідженнями з історії Буковини, Холмщини, Підляшшя.

Із другої половини 90-хрр. XIX ст. М. Кордуба систематично реферує історичні та історико-етнографічні журнали: «Byzantinische Zeitschrift» (Журнал з візантієзнавства), «Zeitschrift für österreichische Volkskunde» (Журнал з австрійської етнографії), «Zeitschrift für osteuropäische Geschichte» (Журнал зі східноєвропейської історії) тощо.

Член багатьох європейських наукових інституцій: Інституту громадознавства та історико-філологічного товариства у Празі, Полтавського товариства шанувальників історії Варшавського інституту досліджень національних справ, Угорського товариства ім. Петефі та ін.

Під час Другої світової війни Мирон Михайлович працював бібліотекарем у бібліотеці Наукового товариства ім. Шевченка, потім – учителем у Львівській гімназії. З 1944 р. виконував обов’язки професора історії України у Львівському університеті, з 1945 р. завідував кафедрою південних і західних слов’ян, згодом працював старшим науковим співробітником Львівського відділення Інституту історії АН УРСР. У цей час почав активно займатися бібліографією. Готував рецензії, аналітичні публікації з української та зарубіжної історіографії, огляди журналів і газетних статей в Україні, Польщі, Німеччині, Австрії. Брав активну участь у роботі Бібліографічної комісії Наукового товариства ім. Шевченка у Львові.

Головним завданням М. М. Кордуба вважав складання бібліографії з історії України під назвою «Бібліографія історії України». Збереглася велика картотека (близько 73 тис. карток), яка представляє загальну українознавчу бібліографію за значний період часу – від ХVІ ст. до 1941 р. В основі принципів упорядкування картотеки – засади національної бібліографії.

М. М. Кордуба також зібрав літературу до двох допоміжних покажчиків. У першому – перелік збірників, журналів, газет українською, російською, польською та іншими надрукованими слов’янськими і неслов’янськими мовами, публікації з яких були використані для складання картотеки. У другому – покажчик псевдонімів та криптонімів українських та зарубіжних учених.

Мирон Михайлович розробив оригінальну схему бібліографії, суть якої полягала в чіткій тематичній і географічній структуризації матеріалів із української та європейської історії. Картотека є унікальною археографічною пам’яткою, яка відображає систематизацію наукових знань і дозволяє простежити процес розвитку української історичної науки. Систематизацію праці не було завершено. Протягом півстоліття після смерті М. М. Кордуби робилися спроби як видання картотеки «Бібліографії історії України», так і її знищення.

Він залишив понад 500 наукових праць, виданих не лише в Україні, а й у Франції, Польщі, Німеччині. Омелян Пріцак назвав його «одним з найбільших істориків Східної і Центральної Європи».

Мирон Михайлович належав до тієї могутньої плеяди вчених-істориків, українознавців-енциклопедистів XX ст., які плекали вільну українську науку. Він був неординарною особистістю, яка своєю невтомною працею зробили великий внесок у розбудову України.

Більше про М. М. Кордубу можна дізнатися, звернувшись до документів із фондів ХОУНБГ:

1. Великопольська У. Теоретико-методологічні праці Мирона Кордуби / У. Великопольська // Історичний журнал. – 2008. – № 2. – С. 70–80.
2. Іванко А. Б. "Професор Кордуба зробив нас українцями, свідомими патріотами" / А. Б. Іванко // Історія та правознавство. – 2011. – № 29. – С. 2–4.
3. Купчинський О. Листи Мирона Кордуби до Михайла Грушевського: питання творчих взаємин і співпраці учня та вчителя : доповідь / О. Купчинський // Український історик. – 1996. – № 1/2/3/4. – С. 297–305.
4. Мирон Кордуба : основи напрями наукових досліджень // Дашкевич Я. Постаті : нариси про діячів історії, політики, культури. – Л., 2007. – С. 590–606.
5. Піх О. М. Картотека Мирона Кордуби "Бібліографія історії України": структура та принципи складання / О. М. Піх // Український історичний журнал. – 2007. – № 4. – С. 175–183.
6. Пріцак О. Мирон Кордуба і його життя / О. Пріцак // Дзвін. – 1990. – № 7. – С. 144–146.
7. Серкіз Я. Мирон Кордуба в оцінці сучасників. Режим доступу: http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/ukr-pol_5/017-serkiz.pdf. (дата звернення: 27.02.2021).