Фейки в сучасному світі та як їх розпізнати
Сьогодні люди мають доступ до безмежної кількості інформації. У цьому вирі легко натрапити і на хибні повідомлення, від яких необхідно себе захищати. Це, зокрема, фейкові новини.
Наприклад, коли у світі поширилася пандемія COVID-19, то, за словами Генерального секретаря ООН, поширилася і «небезпечна епідемія дезінформації». Він зазначив: «Множиться число шкідливих псевдомедичних порад і шарлатанських рецептів. Ефір заповнюють свідомо викривлені твердження. Інтернет-простір засмічений безумними теоріями змови. Ненависть, яка стигматизує та ображає окремих людей і цілі групи, шириться швидше, ніж сам вірус».
Крім того, з появою Інтернету ми можемо отримувати і несвідомо поширювати неправдиві новини легше та швидше, ніж будь-коли раніше. Саме тому стрічки новин, соцмережі і наші поштові скриньки нерідко наповнені перекрученою інформацією або напівправдою. Як бачимо, дуже важливо бути обачними і мати інформаційний імунітет, який допоможе захиститися від інфовірусів.
Про те, як виробити такий імунітет, мова йшла під час онлайн-зустрічі «Фейки в сучасному світі та як їх розпізнати». Зустріч відбувалася в рамках проєкту «Школа інформаційного комфорту» для студентів Херсонського вищого комерційного училища.
Про сутність фейків та їх ознаки учасникам зустрічі розповіла Лілія Віжічаніна, завідуюча відділом наукової інформації та бібліографії. Вона детально зупинилася на таких критеріях фейків, як джерело інформації, емоції, експерти та особливості подання фактів. Особливу увагу звернула на те, яку небезпеку становлять собою «меми». Останні часто носять гумористичний характер, проте зображення можна легко сфальсифікувати, а відеосюжет вирвати з контексту. Нескладно створити відео, в якому реальні люди говорять або роблять те, чого насправді ніколи не говорили і не робили. На прикладах мемів, пов'язаних із останніми подіями в світі (пандемія, онлайн-навчання, вакцинація та ставлення до неї) було показано, наскільки важливо перевіряти достовірність того, що ми бачимо й читаємо.
До речі, фейки – явище не нове. Про деякі з них, які траплялися в історії нашого міста, учасникам зустрічі розповів історик, краєзнавець, журналіст Єгор Сидорович. Це, зокрема, поширений до сьогодні міф про катакомби й підземелля, цікава романтична легенда одного будинку на Суворівській, феномен «вічного сну» Бегуна, «кривава різанина на Потьомкінській» тощо. Ці, з одного боку веселі історії, насправді слугують застереженням, що й до фактів історії слід відноситися з певною обережністю та перевіряти їхню достовірність.
Кожен із нас читає новини. Вони теж можуть містити маніпуляції. Щоб новині довіряти, вона повинна відповідати певним журналістським стандартам, про які нам потрібно пам'ятати та враховувати. Це, зокрема, – оперативність, достовірність, відокремлення фактів від суджень, баланс думок та точок зору. Про ці стандарти учасникам зустрічі розповіла Тетяна Донченко, завідуюча відділом документів іноземними мовами. Вона зауважила, на що треба звертати увагу в медіатексах, у матеріалах з фото та на те, коли переглядаємо телевізор.
Спеціальні інструменти для перевірки фотофейків, відеофейків та телевізійних новин представила увазі учасників зустрічі Оксана Золотухіна, завідуюча відділом електронної бібліотеки.
Закріпити набуті знання молодь могла за допомогою деяких практичних завдань, а також підсумкового тесту. До речі, найуважніші слухачі, які дали найбільше правильних відповідей, отримали пам'ятні подарунки про зустріч.
Як зауважив Шрідхар Дхармапурі, старший співробітник з питань безпеки харчових продуктів ООН, перевіряти правдивість інформації в наші дні стало настільки ж важливо, як і мити руки.
Тож миймо руки і оберігаймо від будь-якої неправдивої інформації наш мозок.
Запрошуємо на зустрічі в рамках проєкту «Школа інформаційного комфорту», анонс та додаткову інформацію про які дивіться на сайті бібліотеки.