Мовою плакату
У фонді відділу наукової інформації та бібліографії немає детективів із хвацько закрученими сюжетами, відсутні й любовні романи і барвисті альбоми. Але саме тут зібрані видання, такі необхідні в науковій роботі над монографією, дисертацією, дипломом...
До них можна віднести три випуски каталогу «Український друкований плакат з фондів Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського», виданих у Києві з 2014 по 2018 рр.
У каталозі представлені українські друковані плакати політичної, торгової, соціальної та культурно-видовищної реклами.
Оборона країни, кооперація, міжнародний рух молоді, зовнішня і внутрішня політика держави, фінанси, сільське господарство, освіта, армія, радянська жінка, піонерія, комсомолія, конституція, свята, мир, різноманітні політичні гасла – далеко не повний перелік тем, які знайшли відображення в українському друкованому плакаті.
Окрім бібліографічних описів, у виданні представлено багато ілюстрацій із зображенням плакатів різної тематики.
Усього в каталозі вміщено опис більш ніж 13 тисяч плакатів, надрукованих у провідних українських видавництвах із 1950 по 1992 рр.
Пропонуємо вам ознайомитися з цим дуже цінним виданням.
Друкований плакат – це бібліографічне зображальне джерело, що містить інформацію, закодовану в певних зорових образах. І використання інформації про плакати (гасла чи самі зображення) в якості підтвердження думок і висновків, викладених у вашій науковій роботі або доповіді, зробить її більш наочною та емоційною.
Шановні друзі! Поспішайте до відділу наукової інформації та бібліографії, і ми зробимо подорож сторінками каталогу в паралельний світ ідеологічних міфів, фантазій і мрій. А також надамо вам консультацію щодо того, як правильно використовувати бібліографічні видання у науковій роботі!
Цікавий історичний факт: у 1920-х рр. у Херсонській центральній міській бібліотеці (нині – Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара) працював плакатний музей, де зберігалася колекція виготовлених у бібліотеці ілюстрованих плакатів, які активно використовувались у просвітницькій та агітаційно-масовій бібліотечній роботі.
Ініціювала створення музею тодішня завідувачка бібліотеки Віра Костянтинівна Шенфінкель. У бібліотеці оформлювалися так звані плакати-каталоги, що вміщували рекомендаційні списки літератури з окремих галузей знань та актуальних тем.
Цікавою була практика використання цих плакатів в організації книгозбірень сільбудів, які на той час активно відкривалися в населених пунктах Херсонщини. Для допомоги працівникам книгозбірень сільбудів Херсонська центральна міська бібліотека, виконуючи функції організаційно-методичного центру, організувала в себе «Показову бібліотеку сільбуду», сформовану з 25-ти плакатів-каталогів із різних галузей знань, що містили інформацію загалом про 250 книжок, необхідних для села. Згодом макети й експонати показової бібліотеки демонструвалися по Херсонському району.
У звіті бібліотеки за 1926-1927 рр. зазначено, що музей часто відвідували школярі під час екскурсій до книгозбірні. На таких заходах зазвичай використовували плакати «Історія книги», «Давня культура», два плакати «Бібліотекознавство» (рос. мовою). За звітний період плакатний музей поповнився 47 плакатами, присвяченими окремим відомим особистостям (політичним діячам, письменникам, митцям). Крім портретів і світлин, на них зображувалися кращі книжки з анотаціями. Існування музею задокументовано в звітах Херсонської Центральної Державної бібліотеки за 1923 та 1926-1927 рр. На жаль, жоден із експонатів плакатного музею не зберігся. Збереглося лише фото, на якому зображена Віра Костянтинівна Шенфінкель у плакатному музеї.
Ольга Лянсберг
