Ранкові заняття з української – це дуже цікаво й змістовно!
Уже четвертий місяць у Гончарівці щовівторка зранку збираються охочі вдосконалити свої знання з української мови. На кожному з занять на відвідувачів чекають різноманітні форми навчання, цікаві теми для обговорення, змістовне спілкування в колі однодумців. Останнє з проведених занять – не виняток. Присутні збагачували свій словниковий запас, добираючи синоніми до слів; грали в гру «Словникар», складаючи з букв одного слова нові слова; повторювали правила змін приголосних при їхньому збігові; дізналися багато про ароматерапію та поділилися власними секретами використання ефірних масел у побуті.
Особливо цінною для відвідувачів заняття виявилася мінілекція «Мовленнєвий етикет в мережі Інтернет», яку провела керівниця Інтернет-центру нашої книгозбірні Оксана Золотухіна.
Ця тема є дуже актуальною, адже інтернет як особливе середовище спілкування досить сильно впливає на мову поза власними межами. Розширення сфер спілкування за рахунок розвитку віртуальної комунікації спричинило вироблення особливих правил поведінки і в Інтернеті, які називають новим словом нетикет, або мережевий етикет (від англ. net «мережа» та етикет).
Чому так гостро стоїть питання щодо грамотності як складової нетикету? У неформальних ситуаціях віртуального спілкування знижується рівень само- та взаємоконтролю за способами формулювання й оформлення думок. Із часом недописані слова, уривчастіть фраз, їхня абревіація, певна незв’язаність, характерна для усної розмовної мови, переноситься у систему писемного спілкування. Поступово граматика, правопис стають формальністю для багатьох представників молодого покоління. Під час обговорення правил спілкування учасники одного з форумів зауважили: неграмотність у багатьох – просто імідж, свідоме викривлення слів. З погляду стилістики – імітація розмовності в писемній мові. Ще один аспект нетикету – грубі, непристойні вирази та образи особистості, яких припускаються читачі та коментатори отримуваної інформації. У всіх посібниках з нетикету, що доступні в Мережі, на цей момент звертають особливу увагу й застерігають уникати таких форм спілкування.
Мовлення в iнтернетi – це вiддзеркалення користувацького Я, один iз чинникiв, за яким ми обираємо собi спiврозмовника (окрiм спiльних iнтересiв). Проте всi чати, форуми мають власнi чемники (правила поведiнки), i порушникiв карають модератори, забороняючи вхiд на форум. А втратити через власну нечемнiсть право спiлкуватися не кожен згодний, тому форумляни й чатлани все-таки намагаються контролювати власне мовлення – i його форму, i змiст.
Тож сьогоднi в iнтернетi, де так багато охочих видiлитися, вiдтак i багато «прикольних» перекручень, бiльше привертає увагу не безграмотна людина, а освiчена i чемна, яка вмiє дотепно висловити свою думку, приправивши її гумором, а не бояном (заяложеним несмiшним жартом), влучно вживши сленг, просторiчну форму в контекстi лiтературного вислову. А українська мова як потужний носiй культурного надбання нашого народу має всi можливостi, щоб ми могли цiкаво, iз задоволенням спiлкуватися. Важливо не переступити межi мiж живою, колоритною мовою i її неперспективною, скалiченою формою як пародiєю на жарт.
Тож варто пам’ятати: мова – обличчя людини. Тому маємо слідкувати за своїм мовленням у будь-якій ситуації.
Лілія Віжічаніна, викладачка курсів української мови