Щасливі миттєвості буття, поки Google відпочиває...
Кожен з нас погодиться, що уявити сучасний світ без Всесвітньої глобальної мережі неможливо. Інтернет настільки глибоко увійшов у всі сфери нашого життя, що деякі люди починають свій день вже не з чашки ранкової кави, а з перегляду електронної пошти чи повідомлень у соціальних мережах, і закінчують його аналогічно.
Інтернет – це багатофункціональний інструмент для пошуку інформації, спілкування, ведення бізнесу, навчання, самовдосконалення чи розваг. Але усім відомо, що існують і певні загрози: Інтернет впливає на людину, яка, не помічаючи цього, тоне у вирії інформаційного простору. І вже доведено, що інтернет-залежності позбутися важче, ніж наркотичної.
Саме тому співробітники Британського інституту соціальних винаходів та активні користувачі англійського онлайн-проекту DoBe, які користувалися глобальною мережею більшу частину свого часу, у 2000 році стали ініціаторами проведення Міжнародного Дня без Інтернету. Відзначають цей День в останню неділю січня. Його мета – відволікти активних користувачів Інтернету від моніторів комп'ютерів, планшетів, телефонів та вивести їх у реальне життя хоча б на один день. Головне правило – відмова від будь-якого використання Інтернету.
Відзначати День без Інтернету для нашої бібліотеки вже стало традицією. У 2018 році в його святкуванні взяли активну участь слухачі курсів української мови. Напередодні Дня без Інтернету вони спробували пожити так, ніби мережі не існує, і приєдналися до дуже цікавого квесту «Доки Google відпочиває, спілкування допомагає».
Учасники квесту були поділені на чотири команди, і їх завданням було знайти відповіді на вісім запитань, використовуючи бібліотечний фонд та знайомлячись з роботою різних відділів бібліотеки. Запитання були цікаві. Наприклад, що вважав символом удачі Моріс Метерлінк, якою є найменша книга в нашій бібліотеці, який вигляд має Олешківська пустеля з висоти пташиного польоту тощо. Шукаючи відповіді на них, учасники квесту мали чудову нагоду познайомитися з дивовижними книжковими скарбами. Командна робота, змагальний дух, цікаві завдання – усе це принесло учасникам заходу безліч позитивних емоцій.
Хоча всі команди 100% впоралися з завданнями, але переможцями стали лише дві, які першими прийшли до фінішу. За це вони отримали приємні та корисні подарунки.
Чудовим завершенням нашого заходу стала так звана «Жива пошта». Усі писали один одному «листи щастя» – не електронні, а справжні – паперові, кидали їх у скриньку, а потім листоноша розносила послання адресатам. Учасники отримали безліч приємних вражень від цього дійства.
Отож життя без Інтернету існує. Це вже перевірено. І воно не менш яскраве – адже є в нашому житті бібліотека!
Лілія Віжічаніна
