У службах українській книжці: до 125-річчя Льва Устимовича Биковського
У квітні цього року виповнюється 125 років від дня народження Льва Устимовича Биковського – відомого українського бібліографа, бібліолога, книгознавця та дослідника української культури і науки.
Його тривала, насичена подіями творча діяльність була присвячена українській книзі. Лев Биковський – один із перших співробітників Національної (Всенародної) бібліотеки України. Йому належить право першості публікацій про цю бібліотеку: всього понад 20 робіт, перша надрукована 1918 р., остання – 1971 р. Вирішальним чинником всього його подальшого життя стала участь у розбудові саме цієї бібліотеки. Книгознавець, бібліограф та публіцист, він залишив велику друковану і рукописну спадщину – понад 500 праць. Зокрема, був фундатором двох книгознавчих серій, в яких вийшло понад 20 книжок; редагував та видавав «Українське книгознавство» – «неперіодичне видання українських бібліологів» (Подєбради, 1922) та бібліотечний журнал Варшавської міської публічної бібліотеки (1929-1938).
1921 р. Лев Биковський емігрував до Польщі. Протягом 20-40-х років перебував у Чехословаччині, Польщі та Німеччині; з 1948 р. жив у США. Вже за кордоном здобув дві вищі освіти – у 1922 р. бібліотекознавця (бібліотекознавчі курси при Варшавській міській публічній Бібліотеці), а 1927 р. – інженера-економіста (Українська Господарська Академія, м. Подєбради, Чехословаччина).
У бібліотеках Європи та США Лев Устимович був також відомий як бібліотекар-бібліограф-практик. Чималий його внесок у розбудову наукових бібліотек Українського Державного Університету (м. Кам'янець-Подільський (1919) та Української Господарської Академії (1923-1925), Варшавської міської публічної бібліотеки (1928-1944), Денверської публічної бібліотеки (1954-1963). Варшавську міську публічну бібліотеку він очолював під час Другої світової війни й доклав чимало зусиль до врятування її фондів.
Тематика бібліографічних студій вченого вирізняється різноманітністю: статті з історії української бібліографії, біобібліографічні матеріали про діячів книги Ю. Меженка, Д. Балику, М. Ясинського, у «Бюлетені Варшавської публічної бібліотеки» – про польських, чеських та словацьких бібліологів, бібліографічний покажчик про Туреччину – й досі єдиний в українській бібліографічній практиці.
В УРСР постать Биковського та його науковий доробок умисно замовчувалися. У незалежній Україні перевидаються окремі праці вченого, широко популяризується його спадщина.
Усім, хто бажає більше дізнатися про цю непересічну особистість, дивитися тут.