Головна Новини Великий Кобзар на лавці...

Великий Кобзар на лавці...

02.08.2018 09:18

26 липня в Одесі стартував XXII книжковий ярмарок «Зелена хвиля». Останні роки намагаюся не пропустити цю подію і відвідую улюблену Одесу. Зазвичай це чудове свято любителів книги проходило на Дерибасівській, і тоді головна прогулянкова вулиця перетворювалася на величезний книжковий магазин під відкритим небом. Там проходили і презентації новинок, зустрічі з письменниками, автограф-сесії тощо.

Цього року програма «Зеленої хвилі» була не менш цікавою, проте адреса основної локації ярмарки змінилася. Книжкова хвиля стала і справді зеленою: відкриття і основні події ярмарку проходили в парку ім. Тараса Шевченка. Не впевнена, але можливо, що саме до цієї події на самому початку парку неподалік від пам'ятника поетові встановили дванадцять стилізованих барвисто оформлених лавок у вигляді розкритих книг. Цей проект було реалізовано в рамках міського Громадського бюджету; мета проекту – передати дух української культури в сучасних креативних елементах благоустрою.

Оскільки парк носить ім'я Великого Кобзаря, то логічно, що на лавках відтворені уривки з віршів Тараса Шевченка і ілюстрації до них. Я присіла на вільну «гарненьку» лавку з відомими всім рядками:

Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було?
Мені так любо, любо стало,
Неначе в Бога...
Уже прокликали до паю,
А я собі у бур’яні
Молюся Богу... І не знаю,
Чого маленькому мені
Тойді так приязно молилось,
Чого так весело було.
Господнє небо, і село,
Ягня, здається, веселилось!
І сонце гріло, не пекло!..

Однак духом Великого Кобзаря я не пройнялась. Ба більше, я стала відчувати якийсь легкий дискомфорт... Мабуть, мій «внутрішній бібліотекар» став опиратися «сидінню» на поетичному спадку Шевченка.

Вкотре я переконалася в тому, що не завжди мета виправдовує засоби. Любов до книги, читання, поезії, української культури можна заронити, запропонувавши людині в потрібний момент потрібну книгу, давши можливість її потримати в руках, погортати, пороздивлятися... А «точка сидіння» – не зовсім вдале місце для єднання з високою літературою. Хоча це моя особиста думка.
А ось ідея з казковими лавками-книжками мені подобається. Сядеш на таку і... потрапиш у казку!

Ольга Лянсберг

Коментарі

Напишіть свій коментар

Календар подій

     1 2 3
4 5 6 7 8 910
111213 14 151617
18 19 20 21 2223 24
25 26 27 28 293031