Здобуття незалежності України – сенс життя Левка Лук’яненка

«Майбутнє України залежить від українців.
Хоч би як ворожі сили діяли проти України,
Україна достатньо велика, щоб, здобувши
державну волю до боротьби,
нейтралізувати антиукраїнські плани.
Індекс генетичного розуму українців один з найбільших у світі».
Левко Лук’яненко

В Україні 24 серпня щорічно відзначається День незалежності – державне свято, встановлене на честь прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України, що прийнято вважати датою утворення держави Україна в її сучасному вигляді.

17 березня 1991 року відбувся єдиний в історії СРСР Всесоюзний референдум про збереження СРСР. Одночасно з цим референдумом в Україні за ініціативи Народного Руху України за перебудову було проведено республіканське консультативне опитування: "Чи згодні ви, щоб Україна була в складі Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про державний суверенітет України". Позитивно на нього відповіли понад 80% опитаних.

Наслідком ідеологічної боротьби Народного Руху України за перебудову стало те, що референдумом і опитуванням в Україні було легітимізовано мінімум дві абсолютно різні форми союзної держави і зроблено крок до незалежності – зобов'язання республіканської влади розробити і прийняти Декларацію про суверенітет України.

24 серпня 1991 Верховна Рада Української РСР прийняла Акт проголошення незалежності України. 

Серед тих, хто пропонував проголосити незалежність України, був Левко Лук’яненко. Саме він у своєму зошиті 23 серпня написав проєкт Акту про незалежність України, який схвалили 24 серпня 1991 року (у співавторстві з Леонтієм Сандуляком).

Чернетка Акту проголошення незалежності України.

Зі спогадів Л. Лук’яненка:

 «23 серпня 1991 року в мою голову прийшла найважливіша думка. Ми обговорювали порядок денний на 24 серпня. І я запропонував проголосити Україну незалежною державою. Якби я промовчав, то ми б наступного дня ухвалювали закони Української радянської соціалістичної республіки. Що сталося далі? Після проголошення незалежності почала діяти арифметика. Так, комуністи проголосували за незалежність. Але залишилися при владі. Хто б їх усунув? Самі себе вони не усунуть. А опозиції була третя частина. Тому закони проходили в їхній редакції, а не нашій. І ми втратили вплив. В України не вийшло переходу від колоніального стану до незалежності. Було переповзання. Воно до сьогоднішнього дня не завершилося».

Спочатку документ мав називатися універсалом, проте змінили назву, щоб комуністична більшість не відмовилася голосувати через аналогію на часи Центральної Ради Михайла Грушевського.

З цієї ж причини з проєкту Л. Лук'яненка прибрали формулювання "відновлення державності" й замінили на "проголошення". Більшість у Раді складали комуністи, хоч і на той час розгублені.

Символічно те, що це сталося 24 серпня, у день народження Левка Григоровича: «Відсвяткували два дні народження – мій та України. Згодом люди казали, що то Господь підніс мені такий подарунок за те, що багато боровся і сидів у таборах», – згадує Л. Лук’яненко. Пізніше він визнавав, що повністю незалежною Україна до весни 2014 року так і не була. "Тому всі 23 роки – це була боротьба між двома силами. Одні хотіли справжньої незалежності, а інші – повернути Україну під владу Кремля", – заявляв пан Лук'яненко у 2016 році.

Левка Лук'яненка згадують як «батька незалежності». Йому судилося втілити в життя свою ідею дочекатися покоління, яке бачить Україну такою ж, про яку мріяв він: «Україна не може програти, вона тільки виграти може».

Працівники відділу наукової інформації та бібліографії  підготували бібліографічний огляд про Левка Лук’яненка та його праці, які є у фондах нашої книгозбірні.

Якщо ви бажаєте дізнатися більше про особистість Левка Лук'яненка та його світоглядну позицію, політичні погляди, радимо прочитати:

1. Гайовий Г. Сповідь перед нащадками / Г. Гайовий // Вітчизна. – 2006. – №11/12. – С. 132-138.
2. Карпенко В. За волю – 27 років неволі / В. Карпенко // Літературна Україна. – 2010. – № 29(19 серп.). – С. 3.
3. Лук'яненко Л. Г. Шлях до відродження : зібр. творів : у 13 т. / Левко Лук'яненко. – К. : ТОВ "Юрка Любченка", 2014 - 2015. – Т. 1 / літ. ред. О. Неживий. – 2014. – 534 с.
4. Лук'яненко Л. На грані двох епох: проголошення незалежності України / Л. Лук'яненко // Літературна Україна. – 2011. – № 32 (25 серп.). – С. 4-5.
5. Макаров Ю. Інтегральний Лук’яненко [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://tyzhden.ua/Magazine/556 (дата звернення 10.07.2020)
6. Цвід А. Зберегти національне обличчя: роздуми над публіцистикою Левка Лук'яненка / А. Цвід // Слово Просвіти. – 2016. – № 4(28 січ.-3 лют.). – С. 13.
7. Чепурний В. Справжній герой України / В. Чепурний // Військо України. – 2018. – № 8. – С. 58-61
8. Чернетка Акту про Незалежність – у звичайному зошиті [Електронний документ]. – Режим доступу: https://cntime.cn.ua/top-novini/item/24905-chernetka-aktu-pro-nezalezhnist-u-zvychainomu-zoshyti-foto (дата звернення 10.07.2020)