"Життя у трьох вимірах – література, театр, бібліографія": 95 років від дня народження Марії Андріївни Вальо

У червні 2020 року виповнюється 95 років від дня народження Марії Андріївни Вальо (1925-2011) – бібліографа, книгознавця, літературознавця.

У 1938-1944 роках вона навчалася у Дрогобицькій приватній гімназії Українського педагогічного товариства «Рідна школа». Середню освіту здобула в школі № 1 в Бориславі.

У 1945-1951 рр. навчалася на українському відділі філологічного факультету Львівського державного університету ім. І. Франка. 1951 року прийнята молодшим науковим співробітником у відділ української літератури Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові (нині – Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України).

У 1972 році після ліквідації відділу української літератури Марію Андріївну скеровано на роботу у відділ наукової бібліографії ЛНБ АН УРСР (тепер – ЛННБ України), де вона працювала до березня 2011.

Основні її наукові зацікавлення – історія української літератури, історія українського театру, історія бібліографії, проблеми славістики.

Упродовж багатьох років Марія Андріївна досліджувала літературну творчість Ірини Вільде: є автором літературно-критичного нарису «Ірина Вільде» (1962) і низки статей про письменницю, укладачем бібліографії її творчості (1972), у співавторстві підготувала сценарій вистави за романом «Сестри Річинські», упорядник збірника «Ірина Вільде: незбагненне серце» (1990). До кінця життя працювала над укладанням повної біобібліографії персоналії І. Вільде (у співавторстві) та збірників спогадів і листування письменниці, який не встигла закінчити.

Марія Вальо – автор багатьох енциклопедичних статей (Енциклопедія історії України, Енциклопедія сучасної України, Українська літературна енциклопедія, енциклопедичний довідник «Українська журналістика в іменах» та ін.) про діячів науки та культури, бібліографів, літераторів. Вона присвячувала багато часу історії українського книгознавства та бібліографії; автор статей та досліджень про Ю. Меженка, І. Калиновича, Л. Ільницьку, В. Полєка, М. Деркач, а також про видавничу діяльність Українського педагогічного товариства «Рідна школа» за 1881-1939 рр. Уперше в історії української бібліографії досліджувала бібліографічну діяльність І. Франка («Іван Франко. Бібліографічна спадщина: збірник вибраних праць і матеріалів» (2008).

Марія Андріївна – автор публікацій з історії бібліотекознавства, зокрема співавтор праць «Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника АН УРСР: історичний нарис» (Львів, 1989), розвідки «Діяльність відділу наукової бібліографії, 1963-2010 рр.» (2010) та ін.

Укладач численних біобібліографічних персоналій українських учених-бібліографів, книгознавців, письменників: «Ірина Вільде» (1972); «Лукія Лук’янівна Гумецька: Бібліографічний покажчик (до 80-річчя від дня народження)» (1981); «Ярослав Галан (1902-1982): Бібліографічний покажчик (до 80-річчя від дня народження)» (1982); «Григорій Антонович Нудьга: Бібліографічний покажчик (до 75-ліття від дня народження)» (1987); «Степан Васильович Щурат: Бібліографічний покажчик (до 80-річчя від дня народження)» (1988); «Дмитро Павличко: Бібліографічний покажчик» (у 2-х ч., 1989).

Вальо Марія  Андріївна – автор своєрідного жанру бібліографічного дослідження, у якому до біобібліографічної персоналії додано архівні матеріали: листи, спогади.

Усім, хто бажає більше дізнатися про цю непересічну особистість, дивитися тут.