Головна Новини Живи і пам'ятай...

Живи і пам'ятай...

10.07.2014 12:00

Істинна історія України - це історія всіх націй і народностей, що проживають на її території; не обтяжена замовчуванням «незручних» фактів, напівправдою з ідеологічних міркувань.
Нам пощастило. Ми живемо в часи відродження національної самосвідомості і відновлення історичної справедливості по відношенню до народів, які постраждали в часи тоталітаризму. До їх числа можна віднести німців і менонітів, які прибули на Південь України ще наприкінці XVIII ст. Німецькі та менонітські землеробські колонії зіграли важливу роль у господарському освоєнні та економічному розвитку нашого краю. Причому, ставши громадянами іншої держави, німецькі поселенці змогли зберегти свої етнічні та конфесійні особливості, зв'язок з історичною батьківщиною.
8 липня 2014 в Херсоні відбулася зустріч з істориком, письменницею, етнічною німкенею, автором книги з історії німецьких поселень на Півдні України «Німці Причорномор'я» (Одеса, 2008) - Плесською Ельвірою Германівною. Ініціатором цього надзвичайно цікавого заходу стало Херсонське відділення Товариства німців України «Відергебурт», і, зокрема, його керівник - Євгенія Миколаївна Арутюнян.
Бібліотекарям Херсонської обласної наукової бібліотеки ім. О. Гончара пощастило бути присутніми на презентації книги і послухати захоплюючу лекцію Ельвіри Германівни. Вона розповіла про те, як більше двохсот років тому з різних німецьких князівств на запрошення російського уряду переселилися німці на причорноморські землі. Вони селилися в Криму, Катеринославській, Таврійській, Херсонській губерніях, Бессарабській області, та внесли значний внесок в економічний, культурний та науковий розвиток південного регіону Російської імперії. Німці приймали російське підданство і чесно служили новій Батьківщині.
XX століття виявилося жорстоким для німців Росії та СРСР: дві війни з Німеччиною, революція 1917 року, громадянська війна, репресії. Їх позбавляли власності, садили у в'язниці, розстрілювали, засилали до Сибіру і Казахстану. Національні школи закривалися, колонії перейменовувалися. У післявоєнні роки всіх німців вважали фашистами. Щоб врятувати життя або не зіпсувати долю своїм дітям, вони були змушені відмовлятися від своєї національності, національних імен та прізвищ, використання рідної мови як засобу спілкування.
Слід зазначити, що більшість сучасного населення нашої держави не знають двохсотлітньої історії німецького етносу в Україні. Адже вона є частиною історії сучасної України і обов'язково повинна бути відображена в підручниках і посібниках з історії.
Дуже рекомендую познайомитися з книгою Ельвіри Германівни Плесської, яку вона подарувала нашій бібліотеці. Книга побудована за тематико-хронологічним принципом, в ній використані архівні матеріали, мемуари. Тематичне коло книги дуже широке, знайшлося в ній місце і для опису сімейних відносин, побуту та обрядовості німців, взаємовідносин їх з сусідами і т. д. Тому читати її – одне задоволення.

Лілія Віжічаніна

Коментарі

Напишіть свій коментар

Календар подій

     1 2 3
4 5 6 7 8 910
111213 14 151617
18 19 20 21 2223 24
25 26 27 28 293031