Давидков І. Бібліотека
Давидков Іван
Бібліотека
Кирилові Кадійському
Був молодим – і книги власної бібліотеки
стояли, мов на прив’язі в оборі жеребці,
з якими ти помчиш за обрій на луці
в шаленім захваті в незнаний світ далекий.
Як перша сивина позначила мій лик,
я бачив етажерки, мов нанизані вагони, -
вечірній поїзд мчав крізь голе гілля
в дальні гони,
і чув я в посвисті його птахів прощальний
крик…
Тепер дивлюся на книжки край мене
і чую шум юрби довкола невидимої арени,
покликав поголос людей, цікавість їх
миттєва.
Чи не мене, як гладіатора, чекають нині,
коли пройду цей день, неначе сад осінній,
і простягнусь в безжальних кігтях лева?
Коментарі