Головна Новини Видатні нащадки Кирила Розумовського

Видатні нащадки Кирила Розумовського

04.06.2023 12:59
Видатні нащадки Кирила Розумовського

Під час чергової зустрічі в рамках проєкту «Вечори історії з Гончарівкою» в її учасників була можливість дізнатися про декого зі славних нащадків гетьмана Кирила Розумовського: Андрія Кириловича Розумовського, дипломата, організатора Віденського конгресу, мецената, який відіграв вагому роль у становленні музичного генія Л. Бетховена; Григорія Кириловича Розумовського, відомого у Європі вченого-мінеролога, зоолога, натураліста, засновника Лозаннського Товариства любителів фізичних наук та члена Шведської королівської академії наук, Академії наук Турина, Баварської академії наук; Каміла Львовича Розумовського, правнука гетьмана, котрий відзначився меценатською діяльністю в культурній і освітній сферах як на теренах сучасної Чехії, так і України.

Особливістю відомої родини Розумовських є те, що прямі нащадки гетьмана Кирила Григоровича живі й до сьогодні. Вони мешкають у Відні, зберегли графський титул, вважають себе українською дворянською родиною та підтримують активні зв’язки з українськими істориками, зокрема зі співробітниками Національного заповідника «Гетьманська столиця в Батурині».

Для бібліотекарів, які були присутні на зустрічі, особливо приємно було дізнатися про Марію Розумовську. Праправнучка гетьмана, Марія Розумовська понад 40 років працювала у Національній бібліотеці у Відні. Вибір фаху бібліотекаря, напевне, не був випадковим. Бібліотека її прапрадіда Кирила Розумовського набула європейської слави.

Графиня Марія Андріївна Розумовська написала кілька книг, присвячених історії роду. У 1998 році побачила світ книга «Розумовські. Сім’я при царському дворі (1730-1815 рр.)». За словами Марії Андріївни, це не просто розповідь про Розумовських на історичному тлі, а, власне, її погляд на історію кінця ХVIII – початку XIX століття.  Протягом наступних років було видано ще дві книги пані Розумовської – «Наші заховані щоденники 1938-1944 рр.» та «Наше розвітання з чеською батьківщиною» (щоденники 1945-1946 рр.). Ці книжки вийшли німецькою, російською та французькою, і їх продовжують перекладати іншими мовами.

Ми не перестаємо дивуватися нашій славній українській історії, відкриваючи невідомі раніше її сторінки і дуже вдячні за це нашим гостям – професіоналам своєї справи, які допомагають нам у цьому. 

11.09.2026
 
«Не треба слів. Хай буде тільки діло…»: презентація біобібліографічного покажчика, присвяченого 120-річчю Олени Теліги
09.09.2026
 
Солодкий символ гіркої правди: «Торт» Гі де Мопассана у читацькому клубі «Новела»
08.09.2026
 
Іван Франко: ім’я, що єднає Україну і залишається на мапі Херсона
07.09.2026
 
Гончарівка і психосоціальна підтримка: нові професійні орієнтири
07.09.2026
 
Михайло Слабошпицький у вимірі слова, пам’яті й національної культури
04.09.2026
 
Від народної легенди до кінематографічної класики: історія образу кримськотатарського героя Аліма
02.09.2026
 
«Загублений світ мусульман: інтелектуальна провокація Ісмаїла Ґаспринського»
01.09.2026
 
Від «медіакухні» до «котячих змов»: практикум із медіаграмотності
31.08.2026
 
Українське в кошику – кешбек на картці
30.08.2026
 
Шефіка Ґаспринська – жінка, яка творила історію Криму

Календар подій

  1 2 3 4 56
7 8 9 10 11 1213
14151617181920
21222324252627
282930