Афоризми та крилаті вислови про бібліотеку та бібліографію

Афоризми та крилаті вислови про бібліотеку та бібліографію

П'єр-Клод-Віктор Буаст
«Є тільки одне справжнє невичерпне багатство – це велика бібліотека»

Герцен О.
«…Бібліотека – це відкритий стіл ідей, за який запрошений кожен, за яким кожен знайде ту поживу, яку шукає; це – запасний магазин, куди вони поклали свої думки й відкриття, а інші беруть їх для зростання»

Єгоров Д. Н.
«Працівники книговидавничої справи дають книзі приціл, книгозабезпечувачі несуть її до цієї мети, але лише бібліотеки можуть врахувати відсоток справжніх потраплянь. Звідси перше й основне положення: постійний і дієвий зв’язок і спільна робота книговидавництва, книгорозподілу і бібліотечного книготоспоживання.»

Іванов Д. Д.
«Головне в бібліографії – пошук невідомого, прагнення відшукати необхідний для наукової чи якоїсь іншої роботи матеріал. З цієї потреби й виникла бібліографія. Це джерело й живить її безперервне зростання.»

Кауфман І. М.
«Величезна кількість видань, що виходять у нашій країні, знаходить своє відображення в бібліографії – науково‑інформаційній, реферативній, рекомендаційній... Бібліографія покликана обслуговувати потреби працівників науки й техніки, діячів культури.»

Корф Н. А.
«…Бібліотека набула всього значення державної установи і до свого колишнього характеру пам’ятника народної слави додала ще вищу – живе джерело в справі суспільної освіченості.»

Корф Н. А.
«Провідна потреба в народних бібліотеках така очевидна, що в останній час у нас у цьому плані почали переходити від слів до діла... Посадити книжки в шафі ще не означає відкрити бібліотеку. Відкрити її – означає залучити до неї населення, пробудити в народі смак до читання й підтримувати його постійним спілкуванням з читачами й перевіркою того, як зрозуміли книгу й полюбили її.»

Куфаєв М. Н.
«Бібліографія – наука, що дає, з одного боку, знання зовнішніх і внутрішніх сторін книги й образу книжкової продукції в цілому, а з іншого – прийоми самого опису книги.»

Левін Л. А.
«Бібліотечна спеціальність вимагає систематичних знань і навичок, а головне – інтересу й любові до справи. Від бібліотекаря‑бібліографа вимагається широкий кругозір, знання літератури, вміння пропагувати книгу серед читачів.»

Чарльз Лемб
«Яке задоволення перебувати в хорошій бібліотеці. Дивитися на книги – і це вже щастя. Перед вами бенкет, гідний богів; ви усвідомлюєте, що можете взяти в ньому участь і наповнити до країв свою чашу.»

Лисовський Н. М.
«Сфера бібліографії надзвичайно широка навіть тільки в прямому своєму значенні як книгоописання, тобто за винятком із неї всього того, що іноді, без підстав, вважалося надбанням бібліографії. Але й без цього нашарування бібліографія залучається до виконання низки робіт із книгоопису, які мають як наукове, так і практичне значення. Це – покажчики літератури: загальні й спеціальні, за якими іноді, залежно від цілей і якості роботи, визнається серйозне наукове значення.»

Лихачов Д. С.
«У домі мають бути книги повторного читання, класика (і притому улюблена), а найперш за все довідники, словники, бібліографія. Вони можуть іноді замінити цілу бібліотеку. Обов’язково ведіть власну бібліографію й на картках цієї бібліографії відзначайте, що в цій книзі здається вам важливим і потрібним.»

Лютер
«Запорука найкращого й потужного розвитку, добра й сили міст полягає в тому, щоб мати різнобічних, знавчих, розумних, чесних і вихованих громадян... Тому міста і, особливо, великі міста, що мають достатні ресурси, не повинні шкодувати грошей на забезпечення гарними книгами та книгохранилищами.»

Марр Н. Я.
«Я очолюю <бібліотеку> вже понад три роки, які я використав на те, щоб поставити Публічну бібліотеку, наскільки моїми силами й умінням, на те становище, яке вона, на мою думку, повинна займати як наукова установа і як просвітницька інституція.»

Машкова М. В.
«Російська бібліографія початку ХХ століття тісно поєднувалася різними гранями з суспільним і духовним життям свого часу. Усі зміни в економічному, політичному й культурному житті Росії, народній освіті, книжковій і бібліотечній справі на рубежі двох століть у найсильнішій мірі впливали на бібліографію. Її історія невід’ємна від історії книги.»

Межов В. І.
«...Бібліографія є абетка будь‑якої науки. Без неї немислима жодна наукова праця. Кожен, хто серйозно береться за якесь дослідження, якщо в пам’яті не має запасу необхідних для нього джерел і відомостей, обов’язково звернеться до бібліографічного посібника; і чим повніше й докладніше вона складена, тим більше має для нього цінність і задовольняє його.»

Мордвінов Н. С.
«Публічні бібліотеки для читання засновуються по губерніях з тією метою, щоб якомога ширше поширити загальне просвітництво і, особливо, корисні відомості, що стосуються місцевості кожного краю.»

Ніколь
«Бібліотеки – це крамниці людської фантазії (причуд).»

Одоєвський В. Ф.
«Сприяти не тільки чисто науковим працям, але й поширенню у всіх класах достовірних відомостей на світлі істинних відкриттів; розробка природних скарбів Російської землі – таких важливих благосприймань може стати можливою для всіх і на всій її території – ось віддалена, але вагоміша мета, яку сміливо поставило перед собою Управління бібліотеки…»

Оксеншерна
«Багато книг у бібліотеці часто бувають свідками невігластва її власника.»

Оленін А. Н.
«Бібліотека – це сховище словесності всіх часів і всіх народів.»

Оленін А. Н.
«Бібліотекарі "...повинні знати бібліографію, іноземні мови, строго виконувати службові правила"... вирізнятися "честною поведінкою, порядністю і безкорисливістю".»

Реріх Микола
«Там, де процвітають бібліотеки, там мир і благодать, повага до людства та успішне вирішення найскладніших соціальних проблем.»

Рудоміно М. І.
«Для нашої Бібліотеки було важливо, ретельно вивчаючи світовий книжковий ринок, збирати тільки „сливки“, трошки „молока“ й жодної „води“.»

Риськін Е. І.
«У нинішній час, ймовірно, не знайдеться жодної галузі науки, мистецтва або літератури, яка не мала б своєї бібліографії. Звертаючись до всіх читачів, бібліографія дедалі більше стає пропагандистом книги, помічником науки, керівником читання.»

Соболевський С. А.
«Що ж можуть коштувати в очах нащадків мільйони дурних книг, які публікуються сьогодні абсолютно вільно, які тільки чарівна паличка Бібліографічного покажчика зможе вберегти від презирства й забуття?.. Чи будуть можливі через сто років бодай трохи упорядкована організація бібліотеки, складання каталогу, саме ремесло бібліотекаря? Чи можна буде називати себе бібліографом або бібліофілом у епоху, коли кількісно продукція друкарського верстата перевищить всі нинішні розрахунки й ті, хто спробують у цьому розібратися, потраплять у божевільню?..»

Соловйов А. Н.
«...Бібліографія набуває значення помічниці розвитку всіх наук, з одного боку, а з іншого – керівниці у виборі книг для читання.»

Сухомлинський В.
«Бібліотека – це той храм, де завжди народжується і зберігається духовність. Пам’ятаймо, що в давнину бібліотеку називали „дім життя“, „притулок мудрості“, „аптека для душі“.»

Танк М.
«Якби я комплектував свою бібліотеку, то я в ній тримав би тільки ті книги, до яких мені завжди хочеться повертатися.»

Троповський Л. Н.
«Бібліографія – галузь знань і наукової діяльності, що має на меті орієнтацію серед певної маси друкованих творів, забезпечує найефективніший їхній вибір для застосування у визначених соціальних цілях і можливість наукового аналізу стану, структури, розвитку, спрямованості друкованої продукції загалом або у її окремих галузях.»

Тюліна Н. І.
«...не означає, що бібліотеки і комп’ютери протистоять один одному. Навпаки. Їхній зв’язок має міцнішати. Комп’ютер покликаний наближати інформацію до людини, а бібліотека – сприяти його духовному розвитку.»

Федоров Н. Ф.
«Бібліотеки не повинні бути тільки сховищами книг, не повинні слугувати лише для забави, для легкого читання, – вони повинні бути центрами дослідження, що є обов’язковим для будь‑якої розумної істоти, – усе має бути предметом пізнання й усе пізноюче. Не слід забувати, що під книгою прихована людина. Шануйте ж книгу через любов і пошану до людини.»

Фомін А. Г.
«Заняття бібліографією – це справжня поезія. Ви ж не просто фіксуєте дані. Ви анотуєте, розкриваєте сенс і значення книги, статті. Ви натрапляєте на матеріали, через які відкриваються справжні таємниці. Ви працюєте, як слідопит. Іноді ви – досконалий Шерлок Холмс... Джерелознавство, книговедення, бібліографія – в цьому є своя поезія!»

Фонотов Г. П.
«Бібліотекар самою долею покликаний допомагати всім людям і в усьому. Він здатен це робити, бо з допомогою притаманних йому засобів і методів має найширший доступ до свідомості й душі людини.»

Чубарьян О. С.
«...Сучасна бібліотечна практика немислима без широкого використання рекомендованої бібліографії.»

Шагінян М.
«Бібліотека – це не тільки книга. Це передусім колосальний концентрат спресованого часу, як би сполучення тисячоліть людської думки...»

Ейхенгольц А. Д.
«Бібліографія зараз – не лише галузь практичної діяльності окремих бібліографів, вона визнана як важлива державна справа... Розробка теорії бібліографії йтиме тим успішніше, чим більше вона переплететься з вивченням сучасної практики бібліографічної роботи й кращих зразків бібліографічних видань.»

Якушкін Е. І.
«Бібліографія має задовольняти потреби часу. Невелике поширення книг у нас, неможливість дістати багато з них, навіть для мешканців університетських міст, ставить перед бібліографом складне завдання – вказувати не лише заголовки статей, але й докладно їхній зміст, створювати з них витяги та переписувати дрібні статті.»