Онлайн-презентація книги Тетяни Шептицької «Випране й нове»: поезія, що підносить до небес

У липневий вечір середи учасники онлайн-проєкту «Вечір з Гочнарівкою» зібралися на особливу подію – презентацію збірки поезій «Випране й нове»* Тетяни Шептицької, поетки, науковиці, активної громадської діячки.

Ця збірка – мов вишита серпанкова тканина, на якій авторка переплітає роки, емоції, досвід, світогляд. Тут – те, що народжене болем війни, любов’ю та надією. Вірші, які увійшли до видання, охоплюють цілий всесвіт переживань: від інтимних сповідей до соціального болю, від філософських роздумів до щемливої лірики.

Пані Тетяна розповіла, що в книзі «Випране й нове» немає поділів на розділи та перекладів, як у попередніх збірках, але вона звучить як поетична оповідь, що поєднує філософські, любовно-ліричні, воєнні та мирні нотки. А потім авторка читала свої твори. Вірш «Жінкам моєї землі» став емоційним поклоном українській жінці і життєвим викликам;  «Рими і кулі» – присвята поетам минулого, кривавого століття; «Теорія білих смуг» – напрочуд оптимістичний, наповнений сподіваннями на краще; «Зародження абетки» та «Спочатку було слово…» – глибокі рефлексії про витоки мови та про намагання кожного поета зрозуміти таїну слова, його силу. А від віршів «Осінній блюз», «полуниця солодка, як сонце», «подорожник загоює літу рани» так і линули пахощі літа, сонця та миру.

Завершальним акордом стала «Елегія майбутньої ватри», яка залишила в серці кожного присутнього теплий післясмак надії.

Сьогодні ми не просто слухали вірші. Ми проживали їх разом із Тетяною – кожен рядок, кожен подих між словами. А головне – кожен із нас виніс із цього вечора щось своє: віру, розраду, тепло, чи, можливо, просто бажання знову писати, читати, жити.

Наостанок зустрічі її модераторка Лілія Віжічаніна коротко презентувала біобібліографічий покажчик «Науковий обшир та поетичний світ Тетяни Шептицької», який став глибоким і масштабним відображенням професійного, поетичного та громадянського шляху пані Тетяни.

Дякуємо Тетяні Шептицькій за це поетичне причастя. Бажаємо сил і натхнення на нові твори – і з нетерпінням чекаємо нових зустрічей!

*Шептицька Т. Випране й нове: поезії / Тетяна Шептицька. – Вінниця : ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 2025. – 56 с.

Елегія майбутнього

По той бік вічності розгублений туман
Ховається в яругах і печерах.
І рідних душ сяйливий караван
Мандрує у світіх стрімких етерах.
На світлий плач спроможеться роса,
Тривожний сон загорнеться лататтям.
І десь колись прозорі небеса
Усіх згуртують за одним багаттям.
                                    Тетяна Шептицька.