Багатогранний світ Тараса Шевченка: онлайн-зустріч «Мовно-поетичних леліток»

Тараса Шевченка по праву можна назвати одним із найпотужніших символів української ідентичності. У ХХ столітті його вишиті портрети висіли в українських хатах на покуті поруч з іконами, а «Кобзар» багато хто знав напам’ять. Його слово пережило цензуру, заборони й переслідування: за читання чи поширення творів поета можна було отримати тавро «буржуазного націоналіста» і навіть заслання до Сибіру. І водночас саме його поезія підтримувала українців у найважчі часи – від сталінських таборів до боротьби за незалежність.

Слово Кобзаря і сьогодні звучить напрочуд актуально, адже поет прагнув пробудити в українцях дух свободи і гідності, бо йому було не однаково, «як Україну злії люде присплять, лукаві, і в огні її, окраденую, збудять». Саме тому його рядки супроводжують українців у різні історичні епохи – від фестивалю «Червона Рута» 1989 року, що став символом культурного пробудження, до Революції Гідності, коли портрети Шевченка з’являлися на барикадах Майдану.

Ці та багато інших роздумів стали частиною чергової онлайн-зустрічі проєкту «Мовно-поетичні лелітки», присвяченої річниці з дня народження Тараса Шевченка. Цього разу Гончарівка зібрала своїх друзів у віртуальному просторі на інтерактивний захід «Багатогранний світ Тараса Шевченка».

Під час зустрічі учасники не лише пригадали цікаві сторінки життя і творчості поета, а й відкрили для себе маловідомі факти. Особливу увагу приділили багатогранності його таланту: Шевченко був не лише поетом, а й художником, прозаїком, портретистом, дослідником, учасником наукових експедицій та укладачем навчальних книг.

Надзвичайно захопливою стала інтерактивна гра «Багатогранний Шевченко», під час якої учасники відкривали різні сторони творчості митця: пригадували його поезії, дізнавалися про прозові твори, художні роботи, археологічні та географічні дослідження, а також про його участь у створенні першого українського «Букваря».

Також відбулася вікторина «Тарас Шевченко: маловідомі факти», що дозволила по-новому поглянути на знайому постать Кобзаря.

Учасники говорили і про слова, які поет увів у нашу лексику або оживив у мові. Дослідники відзначають, що у творчій спадщині Шевченка використано понад десять тисяч слів, серед яких чимало яскравих новотворів і образних поєднань, що збагатили українську літературну мову.

Окремою темою обговорення стала актуальність поеми «Кавказ», у якій звучить протест проти імперського насильства та заклик до боротьби за свободу. Саме тому Шевченкове «Борітеся – поборете!» і сьогодні сприймається як звернення до всіх поколінь українців – «і мертвих, і живих, і ненарожденних».

Жваве обговорення викликали запитання: яким був би Тарас Шевченко, якби жив у наш час? Про що б він писав, чим би займався та які слова ми могли б сказати йому сьогодні? Такі роздуми допомогли ще глибше відчути актуальність його творчості та значення для сучасної України.

Під час зустрічі прозвучала і поезія «Ісаї. Глава 35», яку учасники сприйняли як символічне пророцтво про світле майбутнє України.

Завершилася подія інтерактивною вправою: кожен учасник відкрив для себе цитату Шевченка, яка стала своєрідною порадою-побажанням. Адже, як переконує історія, саме Слово, поставлене поетом «на сторожі» народу, вже третє століття допомагає українцям залишатися нацією, зберігати дух свободи та віру в перемогу.